11 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
суддів: Колодійчука В.М., Савченко В.О., Фаловської І.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2013 року,
У січні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами у справі 23 листопада 2007 року.
Позовні вимоги товариство обґрунтувало тим, що ОСОБА_4 належним чином кредитних зобов'язань не виконує, внаслідок чого, станом на 26 грудня 2011 року, виникла кредитна заборгованість в розмірі 40 749 грн 53 коп. яка складається з: 37 108 грн 39 коп. основної заборгованості; 702 грн 03 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 78 грн 57 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом; 681 грн 99 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та штрафів відповідно до умов договору; 250 грн штрафу (фіксована частина), 1 928 грн 55 коп. штрафу (процентна складова), яку позивач і просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 407 грн 50 коп. судових витрат та розстрочено (за клопотанням відповідача у справі) виконання рішення для відповідача рівними частинами, щомісячно, періодом з дня ухвалення рішення суду на строк 12 місяців.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до районного суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2007 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір за яким банк надав відповідачеві кредит у розмірі 89 163 грн 60 коп. з кінцевим терміном погашення коштів 22 листопада 2012 року (а. с. 8 зворот п. 7.1 кредитного договору).
З наданого позивачем у суді першої інстанції розрахунку заборгованості вбачається, що, станом на 26 грудня 2011 року, загальна сума кредитної заборгованості відповідача становить 40 749 грн 53 коп.
Згідно висновку повторної судово-економічної експертизи від 05 липня 2013 року (покладено в основу ухвалених у справі судових рішень), станом на 26 грудня 2011 року, сума заборгованості ОСОБА_4 перед позивачем за кредитним договором від 23 листопада 2007 року складає 44 263 грн 97 коп. (а. с. 128). Висновків такої повторної експертизи проведеної у справі сторонами не оскаржено.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову в рамках (розмірах) заявлених банком вимог, суд першої інстанції керувався нормами ст. ст. 526, 527, 530, 546, 549-552, 1054 ЦК України та виходив з їх доведеності і обґрунтованості.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд Чернівецької області погодився з висновками суду першої інстанції, який згідно норм ст. 60, ч. 3 ст. 213 ЦПК України, ухвалив обґрунтоване рішення з врахуванням усіх обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених зібраними у справі доказами.
Крім того, на підставі норм ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд, при перевірці законності та обґрунтованості рішення районного суду, не взяв до уваги доводів відповідача у справі викладених в апеляційній скарзі про те, що протягом 2012 року (під час розгляду справи в районному суді) боржником продовжувалося здійснення погашення кредиту (чому на думку відповідача не надано оцінки районним судом при визначенні розміру стягнутої кредитної заборгованості), оскільки докази на підтвердження таких обставин в суді першої інстанції не надавалися і відповідач, під час розгляду справи в районному суді, на ці обставини не посилався.
Матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Колодійчук В.М. Савченко В.О. Фаловська І.М.