12 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Макарчука М.А., Писаної Т.О., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: П'ята Запорізька державна нотаріальна контора, орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності у порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 05 вересня 2013 року,
У грудні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом в якому просила визнати право власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 та поділити спірне домоволодіння, в натурі між власниками на дві рівні частки, виділивши їй Ѕ частку житлового будинку.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2009 року роз'єднано позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування на частку у праві спільної власності на об'єкт нерухомості та про поділ житлового будинку в самостійні провадження. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку до розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування на частку у праві спільної власності на об'єкт нерухомості.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05 вересня 2013 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за кожним право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. «А», житлового будинку літ. «Б», тамбур літ. «а2», прибудова літ. «а», ґанку до літ. «а2», прибудови літ. «б», вбиральні літ. «Е», гаражу літ. «Г», оглядової ями до літ. «Г», сараю літ. «Д», погрібу з шийкою літ. «пг», замощення «1», водопроводу № 4, воріт № 1, хвіртки № 2, паркану № 3, паркану № 5, ями зливної № 6, що розташовані на земельній ділянці, площею 535 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати і залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4, не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позовна заява з доданими документами підписана та подана до суду позивачем.
У матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена довіреність від 26 листопада 2007 року за якою ОСОБА_4 доручає ОСОБА_7 вести її справу.
Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 приймала участь у судовому засіданні 27 лютого 2009 року та представляли інтереси позивача.
Крім того, ОСОБА_4 зверталася до суду із заявами про виправлення описок у рішенні, про роз'яснення рішення суду, про видачу ухвали про виправленні описок у рішенні суду.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги про визнання права власності на спірний будинок за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки сторони як спадкоємці за заповітом вчасно звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Отже, оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 05 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
М.А. Макарчук Т.О. ПисанаІ.М. Фаловська