іменем україни
21 листопада 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Колодійчука В.М., Савченко В.О., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» про визнання недійсним договору оренди, за касаційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» - Парпальос Вікторії Василівни на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 21 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 вересня 2013 року,
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідним державним актом.
01 листопада 2010 року вона уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки, договір оренди зареєстрований у Теплицькому відділі ДП «Центр ДЗК».
При отриманні примірника реєстраційної справи вона виявила, що в договорі відсутні істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено в договорі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; в договорі відсутня інформація про об'єкт оренди, а саме: не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки.
Крім того, в акті прийому-передачі не вказаний договір оренди, за яким передався об'єкт оренди, та дата коли цей об'єкт передався, що свідчить про недійсність акту, так як суперечить вимогам ст. 17 Закону України «Про оренду землі». Вважає, що вказаний договір оренди має бути визнаний недійсним, оскільки в ньому відсутні істотні умови, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 21 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 вересня 2013 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 01 листопада 2010 року між ОСОБА_4, та ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля». Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі представник ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» - Парпальос В.В. просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначилися з характером спірних правовідносин і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки. При цьому суди правильно виходили з того, що відсутність усіх істотних умов договору оренди землі і, зокрема, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для визнання такого договору недійсним.
Такі висновки судів також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 4 квітня 2012 року (справа № 6-21цс12) та від 18 липня 2012 року (№ 6-77цс12).
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» - Парпальос Вікторії Василівни відхилити.
Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 21 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Колодійчук В.М., Савченко В.О., Фаловська І.М.