"22" квітня 2009 р.
Справа № 4/29-534
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" вул. Осовиця, 12, м. Кременець, Тернопільської області
до Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області
про стягнення 29 241 грн. 90 коп.
За участю представників сторін:
позивача: юрисконсульт -Цимбалюк І.Є (довіреність № 643 від 05.11.2008р.)
відповідача: представник -Кучмак В.З. (доручення № б/н від 02.03.2009р.)
Суть справи:
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Комунальне підприємство Кременецької міської ради "Міськводгосп" вул. Осовиця, 12, м. Кременець, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області про стягнення 29 241 грн. 90 коп.
Представник позивача повідомив суду про часткову сплату заборгованості відповідачем у розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 1 від 22.04.2009р. та його повноважний представник в судовому засіданні повідомив, що на виконання умов договору № 96 від 01.02.2005р. відповідачем проведено часткову оплату за послуги по прийманню стічних вод в сумі 2 000 грн. 00 коп. (копія платіжного доручення № 1277 від 14.04.2009р.), при цьому посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства, що є наслідком фінансової та банківської кризи, неможливість отримання кредитів, у зв'язку з прийняттям Національним банком України постанов про обмеження кредитування, відсутність ціни на ринку цукру, яка б дозволила покрити затрати виробництва. А тому, у відповідності до ст. 35 ГПК України просив визнати загальновідомою обставиною перебування економіки України в кризовому стані, і при прийнятті рішення розстрочити його виконання рівними частинами на 3 місяці та відмовити у стягненні 2 739 грн. 04 коп. пені.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 01.02.2005р. між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Міськводгосп" (надалі - Водгосп) та Закритим акціонерним товариством "Кременецьцукор" (надалі - Абонент) було укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 96, згідно з умовами якого Водгосп зобов'язався забезпечити абонента питною водою до місця з'єднання з міським водопроводом, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води (п.2 договору), відповідно абонент зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до договору (п. 4 договору);
- згідно п. 18 договору -розрахунки за спожиту абонентом воду і прийняті від нього стоки проводяться згідно з розрахунковими тарифами, які можуть змінюватися протягом року, якщо зміняться умови господарювання з причин, що не залежать від Водгоспу;
- відповідно до п.21 договору -рахунки за використану воду і відведення стоків оплачуються абонентом в п'ятиденний термін після їх вручення Водгоспом (отримання абонентом);
- згідно п. 22 -абонент самостійно кожного 10 числа наступного місяця за звітним перераховує 70 % вартості води, одержаної в звітному місяці. Кінцевий розрахунок за надані послуги Абонент проводить не пізніше 25 числа кожного місяця згідно виставленого рахунку.
На виконання умов зазначеного вище договору Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Міськводгосп" в період з 01.08.2008р. по 26.02.2009р. було надано послуги по водопостачанню та водовідведенню, що підтверджується копіями показників водяних лічильників для нарахування абонентам плати за спожиту воду та прийняті стоки (всього 7 шт.), копіями реєстрів рахунків за вересень 2008р. - березень 2009р. та розрахунком, долученими до матеріалів справи, на загальну суму 26 502 грн. 86 коп..
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як свідчать подані сторонами докази, зокрема акти звірки взаємних розрахунків станом на 12.03.2009р., підписані представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток, відповідач свого обов'язку щодо оплати послуг з водовідведення не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 27.03.2009р. (дата звернення до суду) в розмірі 26 502 грн. 86 коп.
У відповідності до ст. 22 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” № v-946500-02 від 10.01.2002р. споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 23. Договору № 96 від 01.02.2005р., у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, що відповідно із розрахунком позивача за період з вересня 2008р. по березень 2009р. становить 2 739 грн. 04 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем в добровільному порядку на виконання умов договору № 96 від 01.02.2005р. проведено часткову оплату за послуги по прийманню стічних вод в сумі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1277 від 14.04.2009р., а тому господарський суд в цій частині провадження у справі припиняє на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення решти суми позову, а тому позовні вимоги про стягнення із Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області 24 502 грн. 86 коп. боргу, 2 739 грн. 04 коп. пені підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та визнані відповідачем.
Крім того, розглянувши подане клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення на 3 місяці рівними частинами, оцінивши докази подані на його обґрунтування, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на таке:
- за змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за ініціативою суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення;
- згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.96р. “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” суд, на підставі статті 121 ГПК, має право відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання;
- відповідно до п.2 Роз'яснення, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом;
- разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Посилання відповідача, у відзиві на позовну заяву № 1 від 22.04.2009р., на важкий фінансовий стан підприємства, що є наслідком фінансової та банківської кризи, неможливість отримання кредитів, у зв'язку з прийняттям Національним банком України постанов про обмеження кредитування, відсутність ціни на ринку цукру, яка б дозволила покрити затрати виробництва, не можуть бути взяті судом до уваги, адже наведені обставини, в тому числі й інфляційні процеси в економіці держави, в рівній мірі впливають на фінансовий стан та господарську діяльність як позивача так і відповідача у справі, тому не можуть розцінюватися судом як виняткові, що дають право для надання розстрочки виконання рішення суду.
За таких обставин справи, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, беручи до уваги характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 3 місяці рівними частинами.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області, ідент. код 30917397:
- на користь Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" вул. Осовиця, 12, м. Кременець, Тернопільської області, ідент. код 32291616 -24 502 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дві) грн. 86 коп. боргу, 2 739 (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 04 коп. пені, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 42 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення у законну силу.
3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.
4. Клопотання ЗАТ "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області, ідент. код 30917397 про надання розстрочки виконання рішення на 3 місяці рівними частинами - відхилити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення “_30_” _04_ 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда