22 квітня 2009 р.
№ 31/181-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
компанії "KAFTON TRADE INC"
на ухвалу
господарського суду Одеської області від 12.02.2009р.
у справі
господарського суду Одеської області
за позовом
компанії "KAFTON TRADE INC"
до
Приватного підприємства "Сі. Стейнвег (Юкрейн) Пі. Ел. Сі"
про
стягнення 73 400 дол. США
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2009р. у справі №31/181-09 позовну заяву компанії "KAFTON TRADE,INC" повернуто без розгляду на підставі п.1, 2, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, компанія "KAFTON TRADE,INC" звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 3, 54, 57, 63 ГПК України.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 21.04.2009р. №02.03-10/193 суддю Мачульського Г.М. замінено на суддю Костенко Т.Ф.
Сторони зі справи не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, повернення позовної заяви мотивовано тим, - що в порушення ст. 18 Закону України "Про мови в Українській РСР" позивач в позові своє найменування і адресу виклав іноземною мовою без перекладу на українську мову; - що в порушення п. 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита" до позову замість платіжного документа про сплату держмита надано листи Державного казначейства України від 15.12.2008 року та ВАТ "ДЕІБ України" від 11.12.2008 року щодо сплати держмита, що на думку суду не є доказом сплати мита; - що позов підписаний не уповноваженою особою.
Вказані підстави для повернення позовної заяви компанії "KAFTON TRADE, INC" колегія визнає неправомірними враховуючи наступне.
Виконавши вимоги ст. 3, 54 ГПК України, а також Закону України "Про мови в Українській РСР" та у відповідності до ст. 123 ГПК України позивач подав до суду текст позовної заяви викладений українською мовою.
Що ж до назви позивача, то враховуючи, що він зареєстрований у Республіці Панама з найменуванням "KAFTON TRADE,INC", зазначення назви, адреси та банківських реквізитів літерами реєстрації не суперечить процесуальному законодавству та не ускладнює ведення судового розгляду справи.
З огляду на зазначене відмова у прийнятті позовної заяви з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України колегія визнає безпідставними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
На підтвердження сплати державного мита, позивачем було надано лист ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 11.12.2008р. № 153-1/2-1875, відповідно до якого 08.12.2008 зараховано валютні кошти в сумі 734, 00 доларів США на рахунок №2513101284489/840 Державного казначейства у ВАТ "Укрексімбанк" м. Києва як державний збір за розгляд справи за позовом компанії "KAFTON TRADE,INC" про відшкодування збитків.
Крім того, позивач додатково додав до позовної заяви лист Державного казначейства України № 14-04/2102-21428 від 15.12.2008 згідно з яким казначейство підтвердило, що "…08 грудня 2008 року до Державного бюджету України на валютний рахунок № 2513101284489, відкритий у ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" зараховано держмито в сумі 734, 00 дол. США, сплачене компанією "KAFTON TRADE,INC" за розгляд позову вище зазначеної компанії в господарському суді Одеської обл. до ПП "SI. STEJNVEG (UKREJN) PI.EL.SI." про відшкодування збитків"….".
Згідно абз. 3 п. 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття апеляційної (касаційної) скарги до провадження чи прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Аналогічне положення міститься у Роз'ясненні Президії Вищого господарського суду "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 №04-5/608, відповідно до якого господарські суди приймають до свого провадження позовні заяви від іноземних осіб, а також заяви про збільшення розміру позовних вимог виключно за умови надання суду доказів про зарахування у доход державного бюджету суми державного мита у встановленому розмірі. У цьому випадку достатнім доказом факту надходження державного мита до державного бюджету України є довідка відповідного територіального органу Державного казначейства України.
Отже, висновок господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України колегія також визнає помилковим.
Також, помилковим колегія визнає і висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст. 63 ГПК України, оскільки згідно змісту нотаріально засвідченої копії Генеральної довіреності корпорації "КАФТОН ТРЕЙД" від 13.06.2006р. представнику позивача Миронюк О.В. було надано достатній обсяг повноважень, в тому числі і на підписання позовної заяви.
За таких обставин, оскаржувану ухвалу господарського суду Одеської області не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до цього суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.02.2009р. у справі №31/181-09 скасувати.
Справу направити до господарського суду Одеської області для розгляду.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко