"16" квітня 2009 р. Справа № 18/36
За позовом Приватне підприємство "Рівне-Спецбуд"
до відповідача ВАТ "Рівнепасвантажтранс"
про стягнення заборгованості в сумі 78 920 грн. 84 коп.
Суддя Гудак А.В.
В засіданні були присутні:
Від позивача : Рашко В.Г. дов. 12 від 28.05.04р.
Від відповідача : Бородін О.П. дов. 250 від 27.10.08р.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Позивач - Приватне підприємство "Рівне-Спецбуд" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача ВАТ "Рівнепасвантажтранс" 78920 грн. 84 коп. в т.ч. 61971,60 грн. - суми основного боргу, інфляційні в сумі 14935,16 грн., 3% річні в сумі 2014,08 грн.; судові витрати: державне мито в сумі 789,20 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; оплата послуг адвоката 10000 грн. Представник позивача в судовому засіданні 16.04.09р. позовні вимоги підтвердив в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги, визнав частково в частині стягнення основного боргу в сумі 61971,60 грн. Щодо стягнення 3% річних в сумі 2014,08 грн. та 14935,16 грн. індекс інфляції заперечив, мотивуючи тим, що в акті приймання виконаних робіт дати здачі-приймання робіт та дати в довідці про вартість виконаних робіт робить відлік строку для оплати не визначеним. В частині стягнення оплати за послуги адвоката обгрунтування у відзиві відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд -
Між позивачем - ПП "Рівне-Спецбуд" (Підрядник) та відповідачем ВАТ "Рівнепасвантажтранс" ( Замовник ) в січні 2008 року укладено Договір підряду б/н ( а.с. 4-6 ).
Згідно п.1.1 Договору підряду Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по благоустрою території ремонтних майстерень ВАТ "Рівнепасвантажтранс".
Вартість робіт доручених Підряднику для виконання за Договором підряду визначаються за договірною ціною згідно фактичних витрат ( форма № КБ-2в ), затрачених на виконання вищевказаних робіт (п.2.1 Договору підряду). Замовник на протязі п'яти банківських днів після підписання Договору підряду перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс в розмірі п'ятдесят відсотків від загальної вартості робіт, який використовується Підрядником на організацію робіт з початку будівництва ( п. 3.3 Договору підряду ).
Крім того, згідно п. 3.4 Договору підряду Замовник зобов'язаний здійснювати проміжні платежі на підставі Актів виконаних робіт ( форма № КБ-2в ) та Довідки про вартість виконаних робіт за формою ( №КБ-3 ) протягом п'яти банківських днів з дати підписання Замовником і Підрядником вищевказаних документів.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач виконав будівельно-монтажні роботи, згідно умов Договору підряду, що підтверджено Актом приймання виконаних робіт за січень 2008 року ( а.с. 7-10 ), який підписаний обома сторонами. Вартість виконаних робіт, згідно Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 року ( а.с. 17 ), становить 61971,60 грн.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем суми заборгованості 61971,60 грн.
Позивачем було направлено претензію № 43/02 від 25.11.08р. (а.с.14) на суму 71946,82 грн., однак не надано суду належного доказу у відповідності до ст.32, ст.34 ГПК України її отримання відповідачем. А тому, судом дана претензія, як належний письмовий доказ не приймається.
Таким чином, станом на 02.03.09р. заборгованість ВАТ "Рівнепасвантажтранс" перед ПП "Рівне-Спецбуд" становить 61971,60 грн., що підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків від 14.11.08р., який підписаний обома сторонами ( а.с. 18) і не заперечується відповідачем.
Щодо тверджень відповідача, що даний договір підряду є нікчемним, судом до уваги не приймається , оскілки Відповідно до абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недісність встановлена законом ( нікчемний правичин). У цьому разі визнання такого правочину недісним судом не вимагається. Наслідком нікчемності правочину є, зокрема, відсутність у його сторін обов"язку виконувати умови такого правочину, навіть якщо він не визнавався судом недійсним. Однак у ряді випадків потреба у визнанні судом нікчемного правочину недійсним може виникати якщо сторони нікчемного правочину виконали його умови повністю або в певній частині. В даному випадку договір чинний та виконані в певній частині господарські зобов"язання.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов"язків ( господарських зобов"язань).
Згідно з приписами ст.509 ЦК України, зобов"язання є правідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші),чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов"язку.
Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов"язуєтьсмя на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З матеріалів справи вбачається, що заявлена Позивачем вимога в частині основного боргу в сумі 61971,60 грн. стверджується договором,актом форми КБ-2В про приймання виконаних робіт пірядних робіт за січень 2008 року, актом звірки станом на 14.11.2008 року і підлягає задоволенню на підставі ст.526 ЦК України та 193 ГК України.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або Законом ( ст. 611 ЦК України ).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦКУкраїни, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Позивачем було нараховано інфляційні в сумі 14935,16 грн. та 3% річних в сумі 2014,08 грн. за період з 07.02.08 по 07.03.09.
Однак, в матеріалах справи відсутній обгрунтований розрахунок інфляційних в сумі 14935,16 грн. та 3 % річних в сумі 2014,08 грн. з документальним підвердженням з якого моменту нараховуються господарські санкції, який витребовувався судом.
Отже, нараховані позивачем інфляційні в сумі 14935,16 грн. та 3% річні в сумі 2014,08 грн. судом залишаються без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, так позивач без поважних причин не надав суду витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору оскільки наявних в матеріалах справи долказів недостатньо для вирішення позову в цій частиін по суті.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Стягненню з відповідача підлягає заборгованість за виконанні підрядні роботи в сумі основного боргу , що становить 61971,60 грн.
В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних в сумі 14935,16 грн. та 3 % річних в сумі 2014,08 грн. суд залишає їх без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивач просить відшкодувати витрати, понесені з оплатою послуг адвоката в сумі 10000 грн.00 коп.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Рашко В.Г. укладено Договір б/н від 07.11.08р. ( а.с. 20 ) про надання адвокатських послуг. Для виконання даного Договору адвокату Рашко В.Г. були передані всі необхідні документи. що підтверджено Актом прийому-передачі документів від 07.11.08р. ( а.с. 21 ), який підписаний обома сторонами.
Відповідно до даного Договору адвокатом здійснюється підготовка та направлення до господарського суду Рівненської області позовної заяви ПП"Рівне-Спецбуд" до ВАТ "Рівнепасвантажтранс" про стягнення заборгованості в сумі 78920,84 грн. та правовий захист інтересів позивача в господарському суді, тощо.
Згідно із п. 3.1 даного Договору загальна сума договору становить 10000,00 грн., яка має бути оплачена протягом 90 днів з моменту його підписання.
Позивач подав суду належні докази, а саме: Акт прийому-передачі виконаних робіт згідно Договору про надання адвокатських послуг від 17.02.09р., який залучено до матеріалів справи ( а.с. 32 ), а також доказ сплати адвокатських послуг згідно Договору від 07.11.08р. - платіжне доручення № 63 від 10.04.09р. про сплату ПП "Рівне-Спецбуд" 10000 грн. ( а.с. 33 ).
Таким чином, згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката, відшкодування витрат на адвокатські послуги в сумі 10000 грн. обґрунтовані, підтверджені належними доказами.
Однак, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, стягненню з відповідача підлягає заборгованість в сумі 61971,60 грн. - основного боргу з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита в сумі 619 грн. 75 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 92.грн. 61 коп. та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10000 грн.00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44,49, п.5 ч.1 ст.81, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2.Стягнути з ВАТ "Рівнепасвантажтранс" (м.Рівне, вул. Курчатова, 9, код ЄДРПОУ 03118436) на користь Приватне підприємство "Рівне-Спецбуд" (м.Рівне, вул. Макарова, 46/59) код ЄДРПОУ 34892853) 61971( шістдесят одна тисяча дев'ятсот сімдесят одна ) грн. 60 коп. - основний борг, 10000 ( десять тисяч ) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 619 грн. 68 коп. - державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 92 грн. 65 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
3.В частині стягнення інфляційних в сумі 14935,16 грн. та 3 % річних в сумі 2014,08 грн. позов залишити без розгляду.
Суддя Гудак А.В.
підписано "29" квітня 2009 року