21 квітня 2009 р.
№ 11/144/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В. - доповідач,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВВС",
м. Дніпропетровськ
на
рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.08
у справі
№11/144/08
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВВС"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов.Сервіс", Якимівський район, Запорізька область
про
стягнення 107 300,00грн.
за участю представників сторін:
від ТОВ фірма "ВВС" - не з'явилися,
від ТОВ "Азов.Сервіс" -Смирнов О.В.
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Гончаренко С.А.) від 08.12.08 в позові відмовлено.
ТОВ фірма "ВВС" вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, а тому просить Вищий господарський суд України вказане рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд в іншому складі суддів.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника ТОВ "Азов.Сервіс", Вищий господарський суд України,
Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ВВС" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов.Сервіс" про зобов'язання повернути майно: збірно-розбірний щитовий дерев'яний будинок площею 58,15кв.м., літера Б-1, вартістю 85 000грн.; комплектна трансформаторна підстанція ПКТП, відкритого типу, заводський №4724, трансформатор 160 КВА №848401, вартістю 22 300грн.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що він на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.1992 року та акту приймання-передачі від 03.12.1992 року згадане майно придбав у ВК "Москвич" і згідно договору про безоплатне користування майном від 30.07.2002 року по акту приймання-передачі від 08.08.2002 року це майно передав ТОВ "Азов.Сервіс" строком на п'ять років.
За твердженням позивача, відповідач повинен був повернути вказане майно не пізніше 28.08.2002 року, але він цього не робить, хоча позивач з такою вимогою звернувся ще 06.08.2007 року.
З урахуванням зазначеного, позивач просить прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача повернути йому згадане майно.
На підтвердження своїх вимог, позивач подав ксерокопію договору купівлі-продажу згаданого майна від 23.11.1992 року, укладеним між Виробничим кооперативом "Москвич" та позивачем у цій справі та ксерокопію акта приймання-передачі цього майна від 03.12.1992 року.
До позовної заяви також подано ксерокопію договору безоплатного користування майном від 30.07.2002 року, укладеним між сторонами та ксерокопію акта приймання-передачі від 08.08.2002 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд Запорізької області послався на те, що позивач не надав оригіналів договору безоплатного користування майном від 30.07.2007 року та акту приймання-передачі від 08.08.2002 року.
Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Не подання витребуваних судом матеріалів не є підставою для відмови в позові.
Ця обставина може слугувати лише як підстава для залишення позову без розгляду і лише у випадку, коли ці матеріали необхідні для вирішення спору.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості знову звернутися з таким позовом.
Відмова в позові позбавляє такої можливості.
Крім того, як стверджує скаржник, він подавав оригінали витребуваних матеріалів суду для огляду.
Що стосується наявності у позивача права власності на спірне майно, то це не є предметом даного спору.
Слід зазначити, що в рішення суду є посилання на рішення господарського суду Запорізької області від 22.09.05 у справі №14/211 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 10.03.06 у цій справі, якими, ніби, встановлено відсутність у позивача права власності на спірні об'єкти.
Згадане рішення та постанова у справі відсутні.
В справі є постанова ВГСУ від 31.08.06 у справі №14/211, але в цій постанові зазначено , що "матеріали справи не підтверджують факт наявності на праві власності нерухомого майна відповідача 1 на земельній ділянці, на якій розташована б/в "Діана". Відповідачем у згаданій справі є ТОВ "Азов.Сервіс"
Тобто, як справедливо зазначає скаржник, зміст рішень у згаданій справі у рішенні від 08.12.08 у справі №11/144/08 викладено, дещо, невірно.
Із змісту рішення від 08.12.08 вбачається, що господарський суд Запорізької області позовні вимоги по суті не розглянув.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу ТОВ фірма "ВВС" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.08 у справі №11/144/08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суддів.
Головуючий суддя
В.Я. Карабань
Суддя
Л.В. Ковтонюк
Суддя
В.В. Чабан