Кіровоградської області
"30" квітня 2009 р.
Справа № 18/62
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши справу №18/62
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м.Київ
до відповідача: фермерського господарства Баліцького Миколи Васильовича, с. Скалівські Хутори Новоаргангельського району Кіровоградської області
про стягнення 98 178,84 грн.,
від позивача - Бакатанов В.Г., довіреність б/н від 10.11.2008р., представник;
від відповідача - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 26 від 03.03.2009 року, яка містить вимоги наступного змісту: стягнути з фермерського господарства Баліцького Миколи Васильовича 67 346,83 грн. заборгованості за поставлений товар, 6 905,16 грн. пені, 4 316,17 грн. - 15% річних, 14 780,67 грн. штрафу, 4 922,65 грн. інфляційних втрат, всього 98 271,48 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконання відповідачем умов договору поставки № Ап-01-0028 від 12.02.2008 року щодо своєчасної та повної сплати заборгованості за поставлений товар.
В судовому засіданні 30.04.2009 року представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог № 41 від 25.04.2009 року, яка по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з фермерського господарства Баліцького Миколи Васильовича 67 346,83 грн. заборгованості за поставлений товар, 6 848,42 грн. пені, 4 280,27 грн. - 15% річних, 14 780,67 грн. штрафу, 4 922,65 грн. інфляційних втрат, всього 98 178,84 грн.
Господарський суд приймає до розгляду вказану заяву, враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 220245 від 31.03.2009 року, яке міститься в матеріалах справи.
У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 30.04.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Оцінивши докази, залучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" згідно його Статуту, зареєстрованого 10.11.08 р. Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, створено шляхом перетворення приватного підприємства "Хімагромаркетинг Агро" та є правонаступником його прав та обов'язків, про що зазначено в статуті позивача (а.с. 36-37).
12.02.2008 року між приватним підприємством "Хімагромаркетинг Агро" (далі - Продавець) та фермерським господарством Баліцького Миколи Васильовича (далі - Покупець) укладено договір поставки № Ап-01-0028 (далі - Договір, а.с.9).
Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, що зазначені в пункті 1.1. Договору (далі - товар).
Згідно пунктів 1.2., 1.4. Договору загальна вартість товару складає 65 102,83 грн.; кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного договору. За бажанням Покупця кількість та асортимент товару може бути збільшена, що оформляється додатковою угодою.
В подальшому сторони домовилися доповнити предмет договору поставки №Ап-01-0128 від 12.02.2008 року додатковим переліком засобів захисту рослин: згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС2 від 08.05.2008 року на загальну суму 4000,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС3 від 19.05.2008 року на загальну суму 2302,80 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС4 від 19.05.2008 року на загальну суму 12641,65 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС5 від 21.05.2008 року на загальну суму 6060,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС6 від 02.06.2008 року на загальну суму 1787,50 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС7 від 23.06.2008 року на загальну суму 3787,50 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС8 від 21.08.2008 року на загальну суму 19151,85 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС9 від 18.09.2008 року на загальну суму 16793,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0128ДС10 від 29.09.2008 року на загальну суму 25780,00 грн. (а.с. 12-20).
В п. 2.1. Договору та пунктах 2 додаткових угод сторони обумовили наступні строки розрахунків за поставлений товар:
не пізніше 10.03.2008 р. - 6510,28 грн.;
не пізніше 12.05.2008 р. - 400 грн.;
не пізніше 23.05.2008 р. - 230,28 грн.;
не пізніше 23.05.2008 р. - 606 грн.;
не пізніше 01.10.2008 р. - 58592,55грн.;
не пізніше 01.10.2008 р. - 3600 грн.;
не пізніше 01.10.2008 р. - 2072,52 грн.;
не пізніше 01.10.2008 р. - 5454грн.;
не пізніше 01.10.2008 р. - 1787,50грн.;
не пізніше 01.10.2008 р. - 3787,50грн.;
не пізніше 10.10.2008 р. - 19151,85грн.;
не пізніше 20.10.2008 р. - 25780грн.
Згідно пункту 7.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2010 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем зобов'язань за цим Договором .
Договір підписаний та скріплений круглими печатками сторін.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору передано, а відповідачем прийнято обумовлений договором поставки №Ап-01-0128 від 12.02.2008 року та додатковими угодами до нього товар, що підтверджується видатковими накладними: №Ап-01-0003 від 22.02.2008 року; №Ап-01-0033 від 29.02.2008 року; №Ап-01-0409 від 29.04.2008 року; №Ап-01-0410 від 29.04.2008 року; №Ап-01-0442 від 08.05.2008 року; №Ап-01-0511 від 22.05.2008 року; №Ап-01-0514 від 23.05.2008 року; №Ап-01-0575 від 03.06.2008 року; №Ап-01-0663 від 23.06.2008 року; №Ап-01-0786 від 26.08.2008 року; №Ап-01-0901 від 29.09.2008 року та довіреностями (а.с.21-31).
Всього позивачем поставлено товару на суму 111 179,48 грн. Отриманий відповідачем товар на загальну суму 12 641,65 грн. повернуто позивачеві, як це передбачено додатковою угодою від 19.05.2008 року № Ап-01-0028ДС4 та підтверджується прибутковою накладною № Ап-01-0007 від 22.05.2008 року.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити, у визначені Договором та додатковими угодами строки, позивачу вартість отриманого товару в сумі 98 537,83 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши 30.04.2008 року - 5 231,00 грн., 07.11.2008 року - 11 500,00 грн., 13.01.2009 року - 14 460,00 грн., всього 31 191,00 грн. що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 32-33).
Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 67 346,83 грн. (111 179,48 - 3 31 191,00 = 67 346,83).
Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 67 346,83 грн. так і не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 67 346,83 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача пеню в сумі 6 848,42 грн., 15% річних в сумі 4 280,27 грн., штраф у розмірі 14 780,67 грн. та інфляційні на суму 4 922,65 грн.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.2. Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п. 2.1. Договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але Продавець має право застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати Покупцем понад 30 днів.
У випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених п. 2.1. Договору, більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни позову (п. 5.4. Договору).
Крім того, в пункті 5.5. Договору сторони дійшли згоди щодо заміни процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 15%.
У відповідності до зазначених правових норм та умов Договору відповідачу нараховано:
- пеню в розмірі:
1 040,14 грн. за період з 21.10. по 06.11.2008 р. із суми боргу 93 306,83 грн.;
3 594,14 грн. за період з 07.11.2008 року по 12.01.2009 року із суми боргу 81 806,83 грн.;
2 214,14 грн. за період з 13.01.2009 р. по 03.03.2009 р. із суми боргу 67 346,83 грн.
всього пеню в розмірі 6848,42 грн.
- 15% річних в сумі 4 280,27 грн. розрахованого аналогічно розрахунку пені;
- штраф у розмірі 14 780,67 грн., що становить 15% від 98537,83 грн.;
- втрати від встановленого індексу інфляції на суму 4 922,65 грн. за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р.
Відповідний розрахунок додано до матеріалів справи (а.с. 50).
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 848,42 грн. пені, 4 280,27 грн. - 15% річних, 14 780,67 грн. штрафу, 4 922,65 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фермерського господарства Баліцького Миколи Васильовича (26140, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Скалівські хутори, ідентифікаційний код 31181867, р/р 260005240 в Кіровоградська обласна Дирекція "Райфайзен банк Аваль", МФО 323538) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, р/р 260081609301 в СФ ВАТ "Банк" "Фінанси та кредит" м. Севастополь, МФО 384812, ідентифікаційний код 30262667) - 98 178,84 грн. боргу, з якого: 67 346,83 грн. заборгованість за поставлений товар, 6 848,42 грн. пені, 4280,27 грн. 15% річних, 4922,65 грн. інфляційних та 14 780,67 грн. штрафу, а також 981,78 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська