ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
05 травня 2009 р.
Справа № 8/32
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Суддя Шіляк Марина Анатоліївна
при секретарі судового засідання Феденько Наталії Михайлівні
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ТзОВ "ФАРА-І", пр-т Воз'єднання, 21, кв. 8, м. Київ, 02154
до відповідача: ПП "Ве-Ста", вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111
про стягнення заборгованості та штрафу в сумі 14993,86грн.
За участі представників:
Від позивача: Струтинський О.В. - представник (довіреність б/н від 16.03.09);
Від відповідача: представник не з'явився.
ВСТАНОВИВ: до господарського суду подано позов про стягнення заборгованості в сумі 14993,86 грн., зокрема 13071,00 грн. основного боргу, 392,13 грн. штрафу, 837,97 грн. річних нарахувань та 692,76 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 25.03.09 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні. Ухвалою від 09.04.09 розгляд справи відкладався.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем договору, а саме не здійснив в повному обсязі оплату за поставлений позивачем товар, в результаті чого утворилася заборгованість.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, повноважного представника не направляв, відзиву на позов та документів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав, хоч належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання. Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 20.07.07 ТзОВ "Фара-І" уклало з ПП "Ве-Ста" договір про довгострокові поставки №365, згідно якого позивач зобов'язався поставити відповідачу автомобільні товари, а останній взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити поставлений товар відповідно до умов договору.
На виконання умов договору. позивач поставив відповідачу товар на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних №ЛЗ-0925006 від 25.09.08 за довіреністю №32 та №ЛЗ-0901004 від 01.09.08 за довіреністю №18 на загальну суму 15521,00 грн.
Пунктом 5.1.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошової суми покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом семи календарних днів з моменту проведення відвантаження. Згідно п. 5.2 цього ж договору підставою для оплати є видаткова накладна, яка надається постачальником покупцю.
Поставлений товар відповідач оплатив частково. З метою досудового врегулювання спору 21.11.08 позивач направив ПП "Ве-Ста" претензію на суму 13071,00 грн. з вимогою погасити існуючу заборгованість. ПП "Ве-Ста" не надало суду доказів сплати зазначеної в претензії суми боргу.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем порушено строки оплати за поставлений позивачем товар. Пунктом 10.2 договору №365 від 20.07.07 встановлено, що у випадку затримки оплати у випадку затримки оплати товару покупець приймає на себе зобов'язання разом із сплатою боргу, сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 3% від суми заборгованості та 18% річних від суми простроченого платежу.
За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання ТзОВ "Фара-І" нарахувало відповідачу 3% штрафу в сумі 392,13 грн., 18% річних в розмірі 837,97 грн. та 692,76 грн. інфляційних втрат.
Суд вважає позовні вимоги ТзОВ "Фара-І" обґрунтованими.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня).
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із п. 10.2 договору сторонами визначений розмір процентів за користування коштами постачальника за кожен день прострочення, який на момент прострочення становив 18% від суми за кожен день прострочення.
Розрахунок нарахувань позивача відповідає законодавству України та матеріалам справи. Наведені правові підстави дозволяють зробити висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості з урахуванням процентів за користування коштами позивача, інфляційних втрат, а також штрафу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з ПП "Ве-Ста", вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111, р/р26000301690615 в АКБ "Промінвестбанк", МФО 336417, ЄДРПОУ 31574972 на користь ТзОВ "ФАРА-І", пр-т Воз'єднання, 21, кв. 8, м. Київ, 02154, ЄДРПОУ 33299396, р/р26000038592821 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012 - 13071,00 грн. основного боргу; 392,13 грн. штрафу; 837,97 грн. річних нарахувань (18%); 692,76 грн. інфляційних втрат; 149,94 грн. державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
рішення підписане 08.05.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"