Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
Іменем України
23.04.2009
Справа №2-23/1603-2009
За позовом Приватного підприємства "Лора", смт. Гвардійське, Сімферопольський район
До відповідача Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь
Про визнання протоколу недійсним
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Дяченко Т.В. -юрисконсульт, за довір. від 05.01.2009р. №010-Д
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання протоколу від 26.02.2009р. комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» недійсним, також позивач просить стягнути з відповідача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача у судове засідання не заявився, документи витребувані судом не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позов, просить провадження у справі припинити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, суд
Встановив :
30.10.2003р. між Приватним підприємством "Лора" та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» був укладений договір №823 про поставку електричної енергії.
Згідно цього договору відповідач зобов'язався постачати позивачу електричну енергію, а позивач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, які є невід'ємними його частинами.
11.02.2009р. представниками відповідача у присутності представника позивача була проведена перевірка об'єкта - гуртожитку №4.
За результатами перевірки був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності №105282 від 11.02.2009р., яким зафіксовано зрив пломби енергопостачальної організації Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з двері ВРУ 0,4 кВт, є доступ до дооблікових ціпків.
26.02.2009р. комісією відповідача по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією було прийняте рішення про перерахування об'єму недооблікованої електричної енергії за період з 11.08.2008р. по 11.02.2009р., про що складений протокол №3262 від 26.02.2009р. та донарахована сума у розмірі 9333,54грн.
27.02.2009р. позивачу був виставлений рахунок №0823/45/0209Ш на суму 9333,54грн. за недообліковану електроенергію.
Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання протоколу від 26.02.2009р. комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» недійсним.
Суд вважає, що доводи позивача не засновані на нормах чинного законодавства та не підлягають задоволенню на підставі наступного.
Пунктом 10 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164 визначено, що рішення комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією;
- зазначені акти можуть бути використані як докази у разі звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами статті 43 ГПК.
Таким чином, споживач електричної енергії в разі незгоди з рішенням названої комісії не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого рішення.
Отже, захист прав та охоронюваних законом інтересів споживачів електричної енергії від порушень з боку енергопостачальних організацій здійснюється виключно в рамках розгляду справ про стягнення вартості електроенергії.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Враховуючи, що сторонами у даній справі є юридичні особи, а спір між сторонами виник з господарських відносин, у суду не має законних підстав для застосування пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як підстави припинення провадження у справі. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
Така правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 13.07.2004р. №10/732.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представника відповідача в судовому засіданні 23.04.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 24.04.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.