79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.04.09 Справа№ 3/62
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
за позовом ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”, м.Львів
до відповідача-1 : Львівська міська рада
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ „БТС”, м.Львів
Про визнання нечинною ухвали
За участю представників:
Від позивача: Жук А.О. - представник
Від відповідача: Бекесевич Ю.В. -представник
Від третьої особи: Гнида І.С.- представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки , передбачені ст.22 ГПК України.
Суть спору: ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” подано позов про визнання нечинною ухвали Львівської міської ради №1653 від 20.03.2008 року. Третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТзОВ „БТС”.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав та мотивів наведених у відзиві.
Представник третьої особи проти позовних вимог заперечує з підстав і мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
В основу своїх заперечень відповідачем та третьою особою покладено ті обставини, що вилучення земельної ділянки та передача її в оренду ТзОВ „БТС” а також встановлення земельного сервітуту згідно оскаржуваної ухвали Львівської міської ради відбувалося за згодою ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”.
В судовому засіданні 08.04.2009 року оголошувалась перерва до 29.04.2009 року.
29.04.2009 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 22 листопада 2001 року № 1305 „Про користування земельною ділянкою Закритим акціонерним товариством „Торг-Сервіс-Україна” на вул. Богданівській, 15-а у м.Львові” між ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” та Львівською міською радою було укладено договір оренди землі № Л-128 від 15 липня 2004 року, зареєстрований у Львівській міській раді за №Л-1, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Л-128 вчинено запис. За умовами цього договору ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” було прийняло в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,2346 га для обслуговування споруд, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Богданівська 15-а строком на 10 (десять) років.
20 березня 2008 року Львівською міською радою було винесено ухвалу № 1653 „Про користування ТзОВ „БТС” земельною ділянкою на вул.Богданівській, 15-а у м.Львові”, відповідно до якої міська рада прийняла рішення вилучити з користування Закритого акціонерного товариства „Торг-Сервіс-Україна” земельну ділянку площею 0,2056 га на вул.Богданівській, 15-а у м.Львові та зарахувати її до земель міста і зобов'язала ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” внести зміни до договору оренди землі № Л-128 від 15 липня 2004 року та провести його державну реєстрацію. Цією же ухвалою Львівська міська рада прийняла рішення передати Товариству з обмеженою відповідальністю „БТС” вилучену в ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” земельну ділянку площею 0,2056 га на вул.Богданівській, 15-а у м.Львові в оренду для обслуговування складу -ангара та встановила для потреб ТзОВ „БТС” на земельну ділянку площею 0,0704 га що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Богданівська 15-а право земельного сервітут, а саме право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху через земельну ділянку, яка знаходиться в володінні та користуванні Закритого акціонерного товариства „Торг-Сервіс-Україна” на підставі ухвали Львівської міської ради від 22.11.2001р. та договору оренди землі № Л-128 від 15 липня 2004 року. Цим же рішенням Львівська міська рада зобов'язала Товариство з обмеженою відповідальністю „БТС” укласти із Закритим акціонерним товариством „Торг-Сервіс-Україна” договір про земельний сервітут на земельну ділянку площею 0,0704 га що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Богданівська 15-а, та перебуває в користуванні ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” та зареєструвати його в установленому законодавством порядку.
Позивач не погоджується із зазначеною вище ухвалою Львівської міської ради, що стало підставою для звернення про визнання її нечинною .
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Отже, рішення відповідача щодо земельних відносин повинні відповідати та ґрунтуватись на законі, що регулює дані відносини.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України). Вони регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, а саме держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх доводів позивач посилається на ту обставину, що рішення міської ради щодо: вилучення з користування Закритого акціонерного товариства „Торг-Сервіс-Україна” земельної ділянки площею 0,2056 га на вул.Богданівській, 15-а у м.Львові; односторонньої зміни умов договору оренди землі; встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки, що перебуває в користуванні ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” та в частині зобов'язання ТзОВ „БТС” та ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” укласти договір земельного сервітуту є неправомірним, таким, що не відповідає чинному законодавству України, порушує цивільні права та охоронювані законом інтереси ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”, як користувача земельною ділянкою.
Доводи позивача є обґрунтованими і заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ч.1,3 ст.149 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 року) сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка загальною площею 2,2346 га по вул. Богданівській, 15-а у м.Львові перебуває в тимчасовому довгостроковому користуванні на умовах оренди ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”. Вилучаючи зазначену земельну ділянку , яка перебувала в тимчасовому довгостроковому користуванні ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”, Львівська міська рада діяла всупереч ст..149 Земельного кодексу України, оскільки законом передбачено право міської ради вилучати лише земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні. (Право постійного користування засвідчує державний акт - ст. 126 Земельного кодексу України).
Прийняття рішення про вилучення земельної ділянки площею 0,2056 га на вул.Богданівській, 15-а з володіння та користування ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” фактично є односторонньою зміною орендодавцем умов договору оренди землі № Л-128 від 15 липня 2004 року в частині зменшення площі переданої в користування земельної ділянки та встановлення права земельного сервітуту - права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на земельній ділянці, що перебуває в користуванні ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”. Зазначене рішення суперечить ч.1 ст.30 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року, п.36 Договору оренди землі від 15.07.2004 року № Л-128, ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зміна умов договору оренди землі здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі. Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” не давало погодження на зміну Договору оренди землі від 15.07.2004 року № Л-128 в частині зменшення розміру орендованої земельної ділянки, встановлення сервітуту.
Відповідно до ч.1 ст.98 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). ч.1.ст.100 Земельного кодексу України вказує, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Цей перелік підстав для встановлення земельного сервітуту є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Договором оренди землі від 15.07.2004 року № Л-128 укладеним між Львівською міською радою та ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” не передбачено права Орендодавця встановлювати земельний сервітут на передану в користування Орендарю земельну ділянку на користь особи, яка вимагає встановлення такого сервітуту.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.100 Земельного кодексу України, Львівська міська рада має право встановлювати право земельного сервітуту лише стосовно тих земельних ділянок, власником (володільцем) яких вона є, уклавши договір із особою, яка вимагає встановлення такого сервітут. Односторонньо встановлюючи для потреб ТзОВ „БТС” право земельного сервітуту, а саме права проїзду на транспортному засобі по земельній ділянці, яка була передана в користування ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”, Львівська міська рада діяла не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки це не передбачено ні Земельним кодексом, ні Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”. В цій частині рішення міської ради суперечить ч.1 ст.100 Земельного кодексу України .
Згідно ч.2 ст.100 Земельного кодексу України, ч.2 ст.402 Цивільного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Оскільки земельна ділянка площею 2,2346 га що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Богданівська 15-а., передана в володіння та користування ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”, то відповідно останній є володільцем та користувачем земельної ділянки, тому право укладати договір сервітуту на земельну ділянку належать користувачу (володільцеві), оскільки всі повноваження по володінню та користуванню земельною ділянкою в цілому належать саме йому, а не власнику.
Крім того, відповідно до п. 29 Договору оренди землі від 15.07.2004 року № Л-128 Орендодавець (Львівська міська рада) зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендареві (ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна”) користуватися орендованою земельною ділянкою, а встановлення права земельного сервітуту -права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху створює для орендаря суттєві незручності, додаткові витрати на охорону, забезпечення власної безпеки, контролю пересування. За власником ділянки (міською радою) збережено право погоджувати встановлення земельного сервітуту.
Встановивши оскаржуваною ухвалою зобов'язання для ЗАТ „Торг-Сервіс-Україна” та ТзОВ „БТС” укласти договір земельного сервітуту, Львівська міська рада порушила норми ч.1 ст.626 та ст. 627 Цивільного кодексу України, оскільки сторони є вільними при вирішенні питання укладення/не укладення договору, що є правом (можливістю), а не обов'язком кожної сторони. Як власник земельної ділянки, Львівська міська рада мала право лише погодити встановлення земельного сервітуту за договором між користувачем (володільцем) земельної ділянки та особою, яка вимагає його встановлення, залишивши вирішення питання укладення договору про встановлення права земельного сервітуту на розсуд сторін.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно із ч.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Враховуючи вищевказане рішення Львівської міської ради № 1653 від 20.03.2008р. „Про користування ТзОВ „БТС” земельною ділянкою на вул.Богданівській, 15-а у м.Львові” є незаконним та суперечить ст.19 Конституції України, ч1.ст 100 та ч.3 ст. 149 Земельного кодексу України, ч.1ст 626, ст. 627; Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач правомірність прийняття оскаржуваної ухвали не обґрунтував, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.
З огляду на викладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ч1.ст.98, ч.1,2 ст. 100, ч.3 ст. 149 Земельного кодексу України; ч.2 ст. 402, ч.1 ст. 626, ст. 627, ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України; ст.ст. 6, 7, 12, 33,34, 43,82-85 ГПК України,
1.Позовні вимоги задоволити.
2.Визнати нечинною ухвалу Львівської міської ради від 20.03.2008 року № 1653 „Про користування ТзОВ „БТС” земельною ділянкою на вул.Богданівській, 15-а у м.Львові” в повному обсязі.
3.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.05.2009 року.
Суддя Березяк Н.Є.