Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/14843/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Васильченко О.В.
Доповідач - Кабанченко О.А.
26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В.,
Рубан С.М.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року задоволено позов ПАТ «Платинум Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1, загальною площею 44.20 кв.м. та житловою площею 26,60 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-гіродажу нерухомості від 19 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19 березня 2008 року за реєстровим № 963 тазареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності па об'єкти нерухомого майна 21 березня 2008 року за № 6130 у реєстрову книгу за № д.882-156 шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/нсзалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 на користь ПАТ «Платинум Банк» за договором про іпотечний кредит № 1.08032298 від 19 березня 2008 року в сумі 2 107 688 грн. 22 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3219 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення скасувати, в позовних вимогах позивача - відмовити. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи.Посилається на те, що рішення суду було ухвалене без участі відповідача. Позивач не повідомив відповідача про дострокове повернення кредиту. Судовим рішенням було вирішено питання про правову долю майна, яке належить сім'ї ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності без залучення співвласниці майна - дружини відповідача. Також судом не було визначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 19 березня 2008 року між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Платинум Банк», та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит № 1.08032298, відповідно до умов якого відповідачеві було надано грошові кошти в сумі 149 800 доларів США для придбання у власність житлової нерухомості строком користування 240 місяців зі сплатою 11,50 % річних (а.с. 7-9).
Відповідно до п. 7.1. договору про іпотечний кредит, у разі прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини суми кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої суми нарахованих процентів та/або несплаченої частини суми кредиту за кожен день прострочення.
З метою забезпечення виконання зобов'язань та забезпечення вимог кредитора між позивачем та ОСОБА_2 того ж дня було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачеві на праві приватної власності.
Кошти відповідачу ОСОБА_2 в сумі 149 800 дол. США були перераховані на його поточний рахунок, що підтверджується меморіальним ордером № 12597170 від 19 березня 2008 року, тобто позивач виконав свої зобов'язання за договором.
Відповідно до п. 3.2. договору про іпотечний кредит, погашення відповідної частини кредиту і сплата нарахованих процентів за його користування здійснюється відповідно до умов, зазначених в ст. 9 цього договору, шляхом договірного списання кредитором коштів з поточного рахунку позичальника щомісячно 17 числа кожного календарного місяця в порядку та в сумах, передбачених цим договором, при цьому до настання строків погашення відповідної частини кредиту та сплати нарахованих відсотків за його користування позичальник зобов'язується поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу кредитора (чи перерахування з іншого власного банківського рахунку) у сумі не менш суми чергового ануітетного платежу, який відповідно до п. 3.1. складає 1597 доларів США 52 центи.
17 липня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір до договору про поточний кредит, відповідно до умов якого сторони домовились зменшити відсоткову ставку з 11,50 % річних на 8 % річних за період з 17 липня 2009 року по 16 липня 2010 року включно. Крім того, сторони домовились, що протягом періоду з 17 липня 2009 року по 17 червня 2010 року включно позичальник щомісячно - сплачує кредитору проценти за користування кредитом, виходячи із залишку основної суми заборгованості, яка станом на 17 липня 2009 року становила 147201 долар США 03 центи.
Платежі з погашення основної суми заборгованості за кредитом з 17 липня 2009 року до 17 червня 2010 року включно позичальником не сплачувались.
Відповідно до п. 4.4. договору про іпотечний кредит у разі порушення позичальником умов договору про іпотечний кредит, кредитор набуває право вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту, а позичальник зобов'язується на вимогу кредитора достроково погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші платежі та нарахування за цим договором.
Відповідно до п. 6.1.1. договору про іпотечний кредит кредитор має право задовольнити свої вимоги щодо виконання позичальниками своїх зобов'язань за цим договором за рахунок предмету іпотеки, або іншого забезпечення, яке може бути надане позичальником, в тому числі застави майнових прав та іншого майна та грошових коштів позичальника (поручителів, майнових поручигелів, гарантів) у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або іпотекодавцем обов'язків за цим та іпотечним договором або у випадку надання недостовірної інформації, що міститься в документах на отримання кредиту.
Крім того, п. 2.5.2. іпотечного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, що передбачені кредитним та цим договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 22 листопада 2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором про іпотечний кредит складала 2107688 грн. 22 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом - 147201 долар США 03 центи, що за курсом НБУ еквівалентно 1176577 грн. 83 коп.; сума заборгованості за відсотками - 29543 доларів США 47 центів, що за курсом НБУ еквівалентно складає 236140 грн. 96 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 694969 грн. 43 коп. (а.с. 20-22, 23).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання порушено право позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи, вимогам закону та умовам укладених сторонами договорів.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був залучити до участі в справі дружину ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що квартира, яка є предметом іпотеки, була їх спільною сумісною власністю, судова колегія відхиляє, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 1.4 договору іпотеки позивач засвідчив та заявив, що предмет іпотеки є його власністю на законних підставах, прав на нього третіх осіб (за договорами найму, оренди, шлюбними контрактами тощо) немає.
Відповідно до копії паспорту на час укладення договору іпотеки відповідач у зареєстрованому шлюбі не перебуває (а.с. 56-58). Доказів про те, що спірна квартира, придбана відповідачем до шлюбу, перебуває у спільній власності, позивач не надав.
За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для залучення до участі в справі дружини відповідача.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не зазначив в своєму рішенні початкової ціни предмету іпотеки при реалізації з прилюдних торгів, не може бути взято до уваги, оскільки суд в своєму рішенні зазначив, що початкову ціну визначає на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій шляхом продажу з публічних торгів в межах процедури виконавчого провадження, що не суперечить положенням Закону України «Про іпотеку».
Доводи апеляційної скарги, щодо не повідомлення позивачем про дострокове погашення кредиту, не є підставою для скасування рішення. У разі невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а не отримання письмового повідомлення про дострокове погашення кредиту - не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги про порушення вимог процесуального закону щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, внаслідок чого справа була розглянута у відсутність відповідача та його представника, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що відповідач скористався своїм правом про перегляд заочного рішення, передбаченого ст. 228 ЦПК України.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з наведених в ній мотивів та скасування рішення суду.
Керуючись ст.. ст.. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня
проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді