Справа № 33/796/1574/2013 Категорія: ч. 1ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції Федосєєв С.В.
Головуючий Маліновський О.А.
05 грудня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2013 року, -
Цією постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Як зазначено у постанові, 07 вересня 2013 року о 04 год. 20 хв. ОСОБА_3 по вул. Київській, 316 в м. Бровари Київської обл. керував автомобілем «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити постанову та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вважає, що постанова суду першої інстанції є необ'єктивною та упередженою, ухваленою з порушенням норм процесуального права, а накладене на нього стягнення є суворим і несправедливим.
Зазначає, що він не перебував за кермом у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, в його діях відсутня систематичність та вони не є грубими правопорушеннями в понятті КУпАП.
Суд першої інстанції розглянув справу без його участі, повідомлення про призначення розгляду справи він отримав через тиждень після того, як відбулось судове засідання. А тому, він не мав змоги заявити клопотання про надання характеризуючих його даних, надавати суду докази, був позбавлений права на правову допомогу, чим були порушені його права.
Вказує, що виконання його трудових обов'язків невід'ємно пов'язане з керуванням автотранспортом і є єдиним джерелом його заробітку. Він має досвід керування автомобілем понад 24 роки і за цей період жодного разу не був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. На його утриманні перебуває 15-річний син та 20-річна донька, непрацююча дружина, яка потребує сторонньої допомоги. Позбавивши його права керування транспортними засобами, суд позбавляє його роботи і ставить всю його сім'ю в складне фінансове становище.
Розглянувши справу в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_3, який змінив апеляційні вимоги і просив визнати, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 порушення п. 2.5 ПДР України та вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги щодо необ'єктивності та упередженості рішення суду першої інстанції є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що спростовує його твердження про незаконність постанови суду з тих підстав, що справа була розглянута без його участі.
Призначене ОСОБА_3 стягнення відповідає вимогам закону, тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді справи на те, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, проте не відмовлявся пройти такий огляд на місці, не підтверджені належними доказами і не є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Не визнання своєї вини суд розцінює як намагання ОСОБА_3 уникнути накладеного на нього адміністративного стягнення.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції.
За таких обставин постанова суду є законною і обґрунтованою, підстави для її зміни чи скасування апеляційним переглядом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва О.А. Маліновський