АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 11/796/1831/2013 Головуючий у суді першої інстанції - Бондаренко Г.В.
Категорія КК: ч. 3 ст. 364, Доповідач в апеляційній інстанції - Жук О.В.
ч. 1 ст. 366 КК України
11 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі головуючого судді Жук О.В.,
суддів Лашевича В.М., Паленика І.Г.,
за участю прокурора Мінакової Г.О.,
захисника ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2013 року, -
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 липня 2013 року кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бабанка,Уманського району, Черкаської області, з вищою освітою, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Повертаючи справу на додаткове розслідування відповідно до ст. 281 КПК України 1960 року з мотивів неповноти та неправильності досудового розслідування, суд зазначив про невиконання слідчим постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року, якою вказана кримінальна справа вже поверталась на додаткове розслідування, а також неналежне встановлення даних про осіб свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Так, на думку суду, неналежне встановлення місць проживання зазначених свідків унеможливило допит їх в судовому засіданні. Неодноразові постанови суду про примусовий привід зазначених свідків правоохоронними органами не виконані.
В апеляції прокурор просить постанову скасувати і повернути кримінальну справу на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального кодексу.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що під час досудового слідства були належним чином встановлені дані про осіб свідків, а саме дані про їх місця проживання. Невиконання постанов про привід свідків не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування. Поза увагою суду залишилося те, що привід не виконувався у зв'язку з періодом відпусток в правоохоронних органах, а також невеликим часом, який суд надавав для їх виконання.
Крім того, в порушення вимог ст. 292 КПК України 1960 року суд не врахував думку учасників процесу про можливість продовження розгляду справи за відсутності свідків та повернув справу прокурору для організації додаткового розслідування.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення захисника та підсудного ОСОБА_4, які вважали постанову законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України 1960 року направлення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду можливо лише у зв'язку з неповнотою або неправильністю досудового слідства, і лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» неповним визнається досудове слідство, коли під час його провадження всупереч вимогам ст. 22, ст. 64 КПК України 1960 року не були дослідженими або були досліджені поверхово чи однобічно обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування. Невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної у такій ухвалі, допускається лише в разі коли провести її фактично неможливо. Про це, а також про можливість підтвердження обставин, які мають бути встановлені за рішенням суду, іншими доказами або за допомогою додаткових процесуальних дій необхідно зазначити у відповідних процесуальних документах.
Як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року вже поверталася прокурору для організації проведення додаткового розслідування. Зазначена постанова учасниками процесу в тому числі і прокурором не була оскаржена.
Однак жодної слідчої дії, зазначеної у постанові суду, слідчими органами виконано не було. Матеріали справи не містять процесуальних документів, які б свідчили про неможливість їх проведення, або додаткових доказів, за допомогою яких були перевірені обставини, зазначені у постанові суду про додаткове розслідування. Слідчий обмежився лише проведенням додаткових слідчих дій, спрямованих на здобуття доказів, які, на його думку, доводять винність ОСОБА_4 у вчиненні ще двох епізодів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, а також пред'явленням відповідного обвинувачення.
Про це зазначив суд першої інстанції у постанові від 22 липня 2013 року як підставу для повторного повернення справи на додаткове розслідування.
Вказані висновки суду, на думку колегії суддів, відповідають вимогам кримінально-процесуального закону, а тому рішення про необхідність проведення додаткового розслідування є законним та обґрунтованим.
Заслуговують на увагу і доводи постанови про неповне з'ясування даних про осіб свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки за викликами по адресах, зазначених у обвинувальному висновку останні в судове засідання не з'являлися, а постанови про примусовий привід вказаних свідків правоохоронними органами не виконувалися, не зважаючи на те, що судом надавалося достатньо часу для їх виконання /до одного місяця/. Крім того, не з'ясовано належним чином і дані про свідка ОСОБА_11, оскільки відповідно до матеріалів справи за адресою, зазначеною в обвинувальному висновку та протоколі її допиту, остання ніколи не проживала. З урахуванням того, що вказані свідки є громадянами іншої держави, без встановлення їх фактичних місць проживання на території України, суд позбавлений можливості їх допитати безпосередньо в судовому засідання.
За таких обставин доводи апеляції прокурора про незаконність постанови суду є необґрунтованими, а тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п. 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 липня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування, - без зміни.
________________ _________________ _________________
Жук О.В. Лашевич В.М. ПаленикІ.Г.
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.В.Жук