АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 11/796/1350/2013 Головуючий у суді першої інстанції - Марченко М.В.
Категорія КК: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач в апеляційній інстанції - Жук О.В.
8 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі головуючого судді Жук О.В.,
суддів Лашевича В.М., Ноздрякова В.М.,
за участю прокурора Глиняного С.В.,
потерпілого ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року, -
Цим вироком засуджено
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань,Черкаської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, маючого на утримані неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
· вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2005 року за ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 101 КК України 1960 року та за ч.1 ст. 190 КК України 2001 року із застосуванням ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі;
· вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2007 року за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_4 на його користь 5700 гривень в якості відшкодування матеріальної шкоди.
Також постановлено стягнути з засудженого судові витрати в сумі 470 гривень 40 копійок за проведення експертизи.
Вироком ОСОБА_4 визнано винним у тому, що 29 квітня 2012 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, він, знаходячись в будинку АДРЕСА_3 за вказаною адресою, звідки повторно таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 5 700 гривень.
В апеляції прокурор просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та постановити свій вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що судом застосовано кримінальний закон, який не підлягає застосуванню, а саме незаконно застосовано ст. 75 КК України і звільнено засудженого від відбуття покарання з випробуванням. Вважає, що судом не в повній мірі враховано, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення тяжких умисних злочинів, вчинив новий злочин, маючи непогашені судимості за попередніми вироками, що на думку прокурора, свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення. Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання засудженого є рецидив злочину. А тому, звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням не буде достатнім для запобігання вчинення ним нових злочинів і його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, пояснення потерпілого, який заперечив проти апеляції та вважав, що засуджений заслуговує на покарання, не пов'язане з позбавленням волі, пояснення ОСОБА_4, який просив залишити вирок без зміни, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України 1960 року доказами, відповідає фактичним обставинам справи й в апеляції не оспорюється.
Кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України є правильною.
Що стосується покарання, то, на думку колегії суддів, воно призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, відповідає вчиненому та особі засудженого.
При визначенні покарання та вирішенні питання про можливість звільнення засудженого від його відбування на підставі ст. 75 КК України судом першої інстанції фактично враховані обставини, з якими апелянт пов'язують свої вимоги, зокрема, характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, наявність у ОСОБА_4 судимостей в тому числі і за вчинення злочинів проти власності.
Судом також прийнято до уваги й інші обставини, зокрема щире каяття засудженого у вчиненому, позитивні характеристики, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, стан його здоров'я, а саме перебування останнього на стаціонарному лікуванні у зв'язку з важкою хворобою, а також намагання останнього влаштуватися на роботу офіційно.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4, а також положення ч.2 ст. 50 КК України, судом обґрунтовано прийнято рішення про звільнення засудженого від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, при цьому встановлено іспитовий строк у максимальних межах та покладено відповідні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_4 пояснив, що невідшкодування шкоди потерпілому пов'язане з його хворобою, та запевнив що найближчим часом виконає вирок в частині стягнення з нього матеріальної шкоди на користь потерпілого. В свою чергу потерпілий просив не позбавляти засудженого волі, оскільки в цьому випадку останній буде позбавлений можливості відшкодувати йому збитки.
В силу викладеного, вимоги кримінального закону при прийнятті судом першої інстанції рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, на думку колегії суддів, дотримані, а тому підстав для скасування вироку в частині призначення покарання і постановлення нового вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 365, ст. 366 КПК України 1960 року, п.15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, що брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України, - без зміни.
Судді:
__________________ _________________ ___________________
Жук О.В. Лашевич В.М. НоздряковВ.М.
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.В.Жук