8.1.5
Іменем України
10 грудня 2013 року Справа № 812/9927/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,
за участю :
прокурора - заявника - Петрової Г.В.,
від позивача - не прибув,
представника відповідача - Пономарьова Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Рубіжне Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 104175,10 грн.,-
28 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м. Рубіжне Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 104175,10 грн.
В судовому засіданні прокурор - заявник надала заяву про уточнення позовних вимог та просила суд стягнути з комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 104175,10 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу з плати податку на додану вартість, відповідно до податкової декларації в розмірі 104174,10 грн. та нарахована пеня у сумі 0,75 грн.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не прибув, розгляд справи просив провести без участі представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги на суму 104175,10 грн., проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Заслухавши пояснення прокурора - заявника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради, ідентифікаційний код 32026192, засноване на власності територіальної громади м. Рубіжне Луганської області, здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі Статуту та є самостійним об'єктом, засновником є Рубіжанська міська рада. Підприємство є комунальним та має статус юридичної особи. Відповідача зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області № 299 від 07.10.2002 року та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що не заперечують сторони по справі (а.с.9).
Як вбачається з матеріалів справи комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради взято на облік платника податків в ДПІ та є платником податку на додану вартість.
Прокурором - заявником в судовому засіданні надано заяву про уточнення позовних вимог, а саме про їх зменшення, у зв'язку з частковою сплатою податкового боргу відповідачем у сумі 26000,00 грн., відповідно до платіжних доручень (а.с.30-34).
Отже, за відповідачем рахується податковий борг, який виник в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану відповідно до декларації з ПДВ № 9066070699 від 18.10.2013 року за жовтень 2013 року у загальній сумі 104175,10 грн. (основного платежу - 104174,10 грн., пеня - 0,75 грн.) (а.с.13,14,16-18).
На підставі ст. 10 Закону України № 2181 начальником Рубіжанської ОДПІ прийнято рішення № 2 від 24.08.2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.15).
У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 14.03.2008 року внесено запис про реєстрацію податкової застави активів платника податків та 05.03.2012 року зареєстровано зміни об'єкта обтяження згідно актів опису майна від 01.03.2011 року № 3-24/216-13395773 та від 03.03.2012 року № 3-24/216-13395773 (а.с.9 на звороті).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем податковий борг з податку на додану вартість у розмірі - 104175,10 грн. виник в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань та нарахованої пені.
Відповідно до вимог Закону № 2181 відповідачу було виставлено першу податкову вимогу № 283 від 21.11.2007, яку того ж дня отримано посадовою особою відповідача та другу податкову вимогу № 306 від 24.12.2007 року, яку отримано посаовою особою відповідача 24.12.2013 року (а.с.15 на звороті).
Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем у відношенні до відповідача було виставлено першу податкову вимогу № 283 від 21.11.2007, яку того ж дня отримано посадовою особою відповідача та другу податкову вимогу № 306 від 24.12.2007 року, яку отримано посадовою особою відповідача 24.12.2013 року (а.с.15 на звороті). Тобто 60 днів з моменту надіслання (вручення) минуло, відповідачем вищезазначені вимоги не оскаржені, не скасовані та є такими, що підлягають виконанню.
Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.
На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.
Відповідач визнав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, про що зазначив у письмовому зверненні до суду.
В силу ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов прокурора м. Рубіжне Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 104175,10 грн. - задовольнити повністю
.
Стягнути з комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради кошти з рахунків у банках обслуговуючих платника податків за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 104175,10 грн. (сто чотири тисячі сто сімдесят п'ять гривень 10 коп.) на р/р 3321781170007, МФО 804013, код одержувача 37904431.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Т.І. Ковальова