Справа: № 2518/2а-18507/11
"28" листопада 2013 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Міщука М. С.
суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги,-
Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області із позовом до відповідача в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за проживання на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12.09.2012 року позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Територія, на якій проживає позивач, відповідно до «Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 30 відсотків від мінімальної заробітної плати.
Однак, всупереч статті 37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вказана доплата позивачу виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р., відповідач не правомірно виплачував щомісячну грошову допомогу в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 37 зазначеного Закону.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12.09.2012 року -без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Судді:
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.