ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 39/110
24.04.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»
до Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант»
про стягнення 1114113,00 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явилися.
Від відповідача: Прокопенко О.М. (довіреність № 095-11/247 від 18.11.2008 р.)
Відкрите акціонерне товариство «Вовчанський агрегатний завод»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант»(відповідача) про стягнення 1114113,00 грн. заборгованості за Договором № В-107/05 купівлі - продажу від 04.07.2005 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 1012830,00 грн., пені в розмірі 101283,00 грн. за період з 24.01.2009 року за 20 днів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу продукцію -комбіновані приводи механізації КПМ - 148Н у кількості 4 шт., проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленої продукції не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2009 р. порушено провадження у справі № 39/110 та призначено справу до розгляду на 16.03.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 16.03.2009 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 26.02.2009 р.
Відповідач у судове засідання 16.03.2009 р. не з'явився, документи на виконання вимог ухвали суду від 26.02.2009 р. не подав і не надіслав, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 р., відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 06.04.2009 р.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.04.2009 р. подав письмові Заперечення, відповідно до яких у задоволенні позовних вимог ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»просив відмовити повністю з огляду на викладене у названих запереченнях.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.04.2009 р. також подав клопотання про продовження терміну розгляду справи. Зазначене клопотання було підтримано представником позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 р., відповідно до ч. 4 ст. 69, п. 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, строк вирішення спору по справі № 39/110 було продовжено та відкладено її розгляд на 24.04.2009 р.
21.04.2009 р. позивачем через канцелярію суду подане Клопотання про зменшення суми позову № 836/80-ЮР від 14.04.2009 р., відповідно до якого останній зменшив позовні вимоги в частині основного боргу у зв'язку з підписанням сторонами Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2009 р., а тому просив суд стягнути з відповідача 592830,00 грн. основного боргу за спірним договором. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 101283,00 грн. пені позивач залишив без змін.
Позивач у судове засідання 24.04.2009 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності позивача в судовому засіданні 24.04.2008 р. від останнього до суду не надходило. Таке свідчить, що позивач не відмовився від позову, т.т. підтримує позов у тому вигляді, який був викладений ним у Клопотанні про зменшення суми позову № 836/80-ЮР від 14.04.2009 р.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв у судовому засіданні 24.04.2009 р. вищезазначене клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні 24.04.2009 р. подав письмові Доповнення до заперечення, відповідно до яких у задоволенні позовних вимог ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»просив відмовити повністю. Крім того, відповідач навів контррозрахунок обчислення розміру пені відповідно до приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідач у поданих в судових засіданнях 06.04.2009 р. та 24.04.2009 р. письмових Запереченнях та Доповненнях до заперечення просив суд відмовити позивачу у позові повністю з огляду на той факт, що спірна продукція не була передана позивачем відповідачу в об'ємі, зазначеному у Договорі № В-107/05 купівлі - продажу від 04.07.2005 р., а тому, згідно умов цього договору, не виникли і підстави для здійснення оплати спірної продукції.
Зокрема, відповідач зазначив наступне:
- в процесі перевірки спірної продукції були виявлені дефекти стосовно відмови гідроприводів КПМ-148Н №№: 27910801008, 27910801009, 27910801010, 27910801011, виявлених на вх./контролі (відхилення по М кр. на вихідному валу, утримуваний гідромеханічним тормозом при тиску в зливовій лінії до 10 кг/см2; постронній шум при роботі приводу на прибирання (у КПМ -148Н № 27910801009) та знижено опір ізоляції ел. цепів В, С, D в розломі „Х4" КПМ-148Н № 27910801011);
- в результаті перевірки представниками двох сторін були виявлені дефекти щодо зайвого шуму та опору ізоляції, що підтверджуються актом № 086-793 від 11.02.2009 року (копія якого додана у якості додатку до Заперечення відповідача). Крім того, відповідно до вказаного акту позивач замінив КПМ-148Н № 27910801011 на кондиційний КПМ-148Н № 27910801024, а КПМ-148Н № 27910801009 відправлений на завод - виробник ЗАТ «ВАЗ»для відновлення;
- 18.02.2009 р. відповідно до накладної № 139 відповідач отримав від позивача КПМ-148Н № 27910801025 на заміну дефектного КПМ-148Н № 27910801009. Однак і у отриманого КПМ-148Н № 27910801025 відповідачем було виявлено ряд недоліків, його невідповідність ТУ, що підтверджується Свідоцтвом № 23/17-ГТС про результати іспитів за підписом Начальника лабораторії відповідача. У листі відповідача № 050-210 від 10.03.2009 року на ім'я головного інженеру ЗАТ «ВАЗ», зазначено, що КПМ-148Н № 27910801025 визнано представниками сторін не відповідним ТУ (копія свідоцтва та листа додані у якості додатків до Заперечення відповідача).
В судовому засіданні, призначеному на 24.04.2009 р., за згодою представника відповідача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
04 липня 2005 року Відкритим акціонерним товариством «Вовчанський агрегатний завод»(позивач) та Державним підприємством «Київський авіаційний завод «Авіант»(відповідач) було укладено Договір №В-107/05 на поставку продукції - комбінованого приводу механізації КПМ-148Н (надалі -Договір), відповідно до п. 12.1 якого строк дії цього Договору був визначений до 31 грудня 2006 року.
Додатковою угодою № 2 від 24.07.2006 р. термін дії Договору було продовжено: до 31 грудня 2007 року, а Додатковою угодою № 3 від 10.12.2007р. - до 31 грудня 2008 року.
Додатковою угодою № 9 від 02.12.2008 р. сторони визначили ціну на продукцію за Специфікацією № 8, внесли зміни до пункту 5.1 Договору про умови оплати.
Отже, відповідно до п. 1.1 Договору Продавець (позивач) зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію у кількості та строки, зазначені у специфікаціях, які є невідЧємною частиною Договору.
Одиницею виміру продукції, яка поставляється, є штуки (п. 2.1 Договору).
Загальна кількість продукції, яка поставляється, відповідно до специфікації (п. 2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що якість продукції, яка поставляється, визначається ТУ та забезпечується Продавцем (позивачем) протягом гарантійного строку експлуатації. Контроль за якістю продукції, яка виготовляється, її приймання здійснюється представником замовника на підприємстві у відповідності з положеннями ТОВП МО України від 01.03.1999 року № 279 та протоколу узгодження ТУ на 2005 рік у відповідності до Інструкцій про правила приймання продукції по якості і кількості П-6 і П-7.
Згідно п. 2.4 Договору сторони визначили, що у разі виявлення неякісної продукції або її дефектів у Покупця протягом гарантійного строку експлуатації, Покупець (відповідач) зобов'язаний повідомити Продавця (позивача) про таке у триденний строк. Продавець протягом 15 днів зобов'язаний прийняти рішення про заміну, або інший спосіб усунення дефектів продукції та сповістити про це Покупця.
У разі, якщо Продавець прийняв рішення про повернення неякісної продукції на свою адресу, Покупець зобов'язаний відправити її Продавцю на дослідження. Про результати дослідження Продавець повідомляє Покупця (п. 2.5 Договору).
Якщо в процесі дослідження буде встановлена вина Продавця, останній відшкодовує всі витрати Покупця, пов'язані із заміною неякісної продукції та здійснює заміну продукції (п. 2.6 Договору).
Заміна продукції оформлюється двухстороннім актом (п. 2.8 Договору).
Продукція, в результаті дослідження якої встановлено її непридатність для подальшої експлуатації, після узгодження з Покупцем вільно використовується або знищується Продавцем у відповідності до діючого законодавства (п. 2.9 Договору).
Згідно з п. 2.11 Договору, гарантія на продукцію, яка поставляється по Договору, встановлюється у межах строку, зазначеного у діючій технічній документації на цю продукцію.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, зміненого Додатковою угодою № 9 від 02.12.2008 р. до нього, Покупець (відповідач) оплачує 50% авансу від вартості продукції протягом 10-ти днів з моменту підписання цієї додаткової угоди і виставлення рахунку Продавцем (позивачем). Останні 50% Покупець оплачує протягом 40 днів з моменту передачі продукції від Продавця Покупцю.
На виконання умов Договору, 09.12 2008 року позивач надіслав відповідачу рахунок -фактуру № ВА -0000509 від 09.12.2008 р. на оплату 4 шт. комбінованих привода механізації КПМ-148Н по узгодженій ціні 350000,00 грн. за 1 шт.(без ПДВ), а всього на суму 1680000,00 грн. (включно з ПДВ) (копія рахунку -фактури знаходиться в матеріалах справи).
15.12.2008 року представником відповідача за довіреністю серії ЯПА № 133201 від 12.12.2008 року Лещенком Леонідом Константиновичем було одержано 4 комбінованих привода механізації КПМ-148Н на загальну суму 1680000,00 грн., що підтверджується підписом останнього на видатковій накладній № ВА-0000615 від 15.12.2008 року (копії зазначених довіреності та накладної також знаходяться в матеріалах справи.
Фактично відповідач, в порушення приписів п. 5.1 Договору, здійснив оплату 50% авансу від вартості продукції без дотримання передбаченого цим пунктом Договору строку (протягом 10-ти днів з моменту підписання Додаткової угоди № 9 від 02.12.2008 р. до Договору і виставлення рахунку Продавцем) та частково, а саме:
- платіжним дорученням № 721 від 11.12.2009 р. відповідач перерахував позивачу 150000,00 грн.;
- платіжним дорученням № U1790488 від 29.12.2008 р. відповідач перерахував позивачу 517170,00 грн.,
а отже всього 667170,00 грн. 50 % авансу замість належних 840000,00 грн. (1680000,00 грн., вартість продукції за видатковою накладною № ВА-0000615 від 15.12.2008 року : 100 х 50% = 840000,00 грн., вартість 50% авансу від вартості продукції за видатковою накладною № ВА-0000615 від 15.12.2008 року).
Відповідно до п. 5.1 Договору, останні 50% вартості продукції відповідач повинен був оплатити протягом 40 днів з моменту передачі продукції, тобто до 24.01.2009 року.
Однак станом на час подання позову до суду відповідач повного розрахунку за отриману продукцію не здійснив, а тому позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення з відповідача у судовому порядку основного боргу за Договором № В-107/05 від 04.07.2005 р. у сумі 1012830,00 грн. (1680000,00 грн. -667170,00 грн. = 1012830,00 грн.).
Враховуючи підписання сторонами Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2009 р., відповідно до якого відповідач визнав заборгованість за спірним договором у сумі 592830,00 грн., позивач відповідно до свого Клопотання про зменшення суми позову № 836/80-ЮР від 14.04.2009 р. визначив позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 592830,00 грн. Вищезазначений Акт звірки взаємних розрахунків від 01.04.2009 р. підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, а тому приймається судом у якості належного доказу по справі.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зібрані у справі докази, а саме: видаткова накладна № ВА-0000615 від 15.12.2008 року, довіреність серії ЯПА № 133201 від 12.12.2008 року на імЧя Лещенка Л.К. свідчать, що 15.12.2008 року відповідач одержав 4 шт. комбінованих привода механізації КПМ-148Н на загальну суму 1680000,00 грн., що не заперечується відповідачем.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, зміненого Додатковою угодою № 9 від 02.12.2008 р. до нього, Покупець (відповідач) оплачує 50% авансу від вартості продукції протягом 10-ти днів з моменту підписання цієї додаткової угоди і виставлення рахунку Продавцем (позивачем). Останні 50% Покупець оплачує протягом 40 днів з моменту передачі продукції від Продавця Покупцю.
Платіжними дорученнями № 721 від 11.12.2009 р. на суму 150000,00 грн. та № U1790488 від 29.12.2008 р. на суму 517170,00 грн. відповідач перерахував позивачу загальну суму у розмірі 667170,00 грн. у якості 50% авансу від вартості продукції.
З огляду на приписи вищезазначеного пункту Договору та передачу позивачем спірної продукції відповідачу за видатковою накладною № ВА-0000615 15.12.2008 року, судом встановлено, що відповідач був зобов'язаний оплатити останні 50% вартості продукції, а рівно здійснити повний розрахунок за поставлену продукцію, протягом 40 днів з моменту передачі продукції від позивача, тобто до 24.01.2009 р., а з 25.01.2009 р. починається прострочення грошового зобов'язання за Договором.
Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2009 р., відповідач визнав заборгованість за спірним договором у сумі 592830,00 грн. (1680000,00 грн., загальна вартість продукції за видатковою накладною № ВА-0000615 від 15.12.2008 року -150000,00 грн., часткова авансова оплата відповідачем спірної продукції -517170,00 грн., часткова авансова оплата відповідачем спірної продукції -420000,00 грн., повернення продукції (1 шт. комбінованого приводу механізації КПМ-148Н № 27910801025 згідно Свідоцтва № 23/17-ГТС про результати іспитів = 592830,00 грн.).
Отже, фактично станом на 01.04.2009 р. у розпорядженні відповідача знаходяться 3 шт. комбінованих привода механізації КПМ-148Н, що підтверджується видатковою накладною № ВА-0000615 від 15.12.2008 року на 4 шт. комбінованих приводів механізації КПМ-148Н та довіреністю позивача № 491 від 08.04.2009 р. на ім'я Рогаліної Тетяни Вікторівни на отримання від відповідача 1 шт. КПМ-148Н, листом -підтвердженням № 813-6/092 від 14.04.2009 р. позивача про отримання КПМ-148Н № 27910801025 згідно накладної № 56 (копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи).
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у нього підстав для здійснення оплати спірної продукції у зв'язку з тим, що остання поставлена позивачем не повністю (3 шт. замість 4 шт. належної якості відповідно до видаткової накладної № ВА-0000615 від 15.12.2008 року та умов Договору), оскільки:
- Договором не передбачено порядку розрахунків, відповідно б до якого здійснення повної оплати за поставлену продукцію відповідач повинен був здійснювати тільки за наявності поставки у повному об'ємі;
- Договором передбачено порядок дій сторін у разі виявлення неякісної продукції або її дефектів (п.п. 2.4 -2.9);
- п. 2.11 Договору передбачена гарантія на продукцію у межах строку, зазначеного у діючій технічній документації на цю продукцію;
- п. 5.1 Договору передбачені санкції за порушення строків поставки продукції.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що між сторонами по справі фактично укладений договір поставки (№ В-107/05 від 04.07.2005 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 1 ст. 673 ЦК України встановлений обов'язок продавця передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 675 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Приписами ст. 678 ЦК України встановлені правові наслідки передання товару неналежної якості, а саме:
Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1 вказаної статті).
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (ч. 2 вказаної статті).
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару (ч. 3 вказаної статті).
Судом встановлено, що відповідач з відповідними вимогами в порядку ст. 678 ЦК України до позивача та виготовлювача спірної продукції не звертався (останні в судових засіданнях не названі та до матеріалів справи у якості додатків не залучені), від Договору (№ В-107/05 від 04.07.2005 р. в порядку, передбаченому ЦК України не відмовлявся, а отже спірний договір є чинним, а рівно і передбачені ним прав та обов'язки сторін.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 592830,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Позивачем відповідно до позову та Клопотання про зменшення суми позову № 836/80-ЮР від 14.04.2009 р. заявлені також вимоги про стягнення з відповідача 101283,00 грн. пені за період 20 днів з 24.01.2009 року (у наведеному клопотанні позивач хоч і наводить розрахунок пені станом на 24.04.2009 р. за 88 днів, яка, на його думку, складає 260845,20 грн., однак тут же зазначає, що на суму пені понад 101283,00 грн. позов буде пред'явлено додатково).
Розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві містить наступне: 1012830,00 грн. х 0,5% х 20 днів = 101283,00 грн. Отже, позивач здійснює обрахування пені від суми основної заборгованості відповідача у розмірі 1012830,00 грн. станом на час подання позову до суду, т.т. до подання Клопотання про зменшення суми позову № 836/80-ЮР від 14.04.2009 р. (реєстраційний штамп Господарського суду міста Києва про одержання від 21.04.2009 р.).
Відповідач у Доповненнях до заперечення, поданих у судовому засіданні 24.04.2009 р., навів контррозрахунок обчислення розміру пені відповідно до приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме: 592830,00 грн. х 12 % х 2/365 х 88 = 34302,93 грн. Отже, відповідач здійснює обрахування пені від суми основної заборгованості відповідача у розмірі 592830,00 грн. з огляду на повернення 1 шт. КПМ-148Н № 27910801025, т.т. після подання позивачем Клопотання про зменшення суми позову № 836/80-ЮР від 14.04.2009 р.
Згідно ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
З огляду на наведене, суд приймає до уваги підставність зауважень відповідача щодо врахування положень ст. 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» при обчисленні розміру
пені.
Натомність, суд приходить до висновку про відсутність у позивача належних обґрунтувань вимог в частині заявлених до стягнення 101283,00 грн. пені, а тому у позові в цій частині належить відмовити оскільки:
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за порушення строку оплати та відвантаження продукції винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочки.
Зі змісту вищенаведеного пункту Договору вбачається, що сторони не визначили та не включили в цей пункт Договору суми, від якої повинна обліковуватися пеня, а тому у суду відсутні підстави вважати обґрунтованим як здійснений позивачем розрахунок суми пені в розмірі 101283,00 грн., так і контррозрахунок відповідача у розмірі 34302,93 грн., оскільки позивач такі нарахування зробив на власний розсуд від суми основної заборгованості відповідача станом на час подання позову до суду, а відповідач -від суми основної заборгованості на час повернення ним 1 шт. з чотирьох поставлених КПМ-148Н, т.т. сторони діяли не у відповідності до Договору № В-107/05 купівлі - продажу від 04.07.2005 р. та визначили суму, на яку нараховується пеня, на власний розсуд.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проте, відповідно абзацу 7 пункту 26 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.
Відповідно до положення пункту 13 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ»(затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258), повернення коштів, внесених для оплати вищевказаних витрат, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
А тому, сплачене позивачем державне мито, а рівно і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині зменшення ним на 420000,00 грн. вимог щодо стягнення основного боргу, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 5928,30 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 62,79 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509,525, 526, 549, 611, 625, 626, 655, 673, 675, 678, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 230, 232, 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково
Стягнути з Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 100/1; ідентифікаційний код № 14310325; рахунок № 26002962480527 у КФ ПУМБ, МФО 322755; р/р 26006601000912 у Ленінградській філії АКБ «Київ»; МФО 320939), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»(62504, Харківська обл., Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2; ідентифікаційний код № 14309847; рахунок № 260041829 в ХОД «РайффайзенБанк АВАЛЬ»м. Харків, МФО 350589) 592830,00 грн. (п'ятсот дев'яносто дві тисячі вісімсот тридцять гривень 00 коп.) основного боргу, 5928,30 грн. (пЧять тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 30 коп.) держмита та 62,79 грн. (шістдесят дві гривні 79 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині позову відмовити
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 28.04.2009 р.