83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.05.09 р. Справа № 44/59пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою акціонерного товариства закритого типу «Макіївське виробниче об'єднання «Екскавація» (представник Максимова Ю.І., довіреність від 14.04.09 року), до Краснолиманської міської ради (представник Рибалко Н.М., довіреність від 04.03.09 року), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Слов'янськ” (представник Бондаренко Д.В., довіреність від 03.03.09 року) про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване на території бази відпочинку „Рассвєт” селища Щурове Краснолиманського району Донецької області,
Акціонерне товариство закритого типу «Макіївське виробниче об'єднання «Екскавація» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване на території бази відпочинку „Рассвєт” селища Щурове Краснолиманського району Донецької області, зокрема, будинок адміністративний літ.А-2 площею 158,8 м2, будинок дерев'яний № 17/18 літ.Д площею 60,9 м2, будинок дерев'яний № 20 літ.Е площею 24,0 м2, гараж літ.В площею 9,6 м2, будинок дерев'яний № 38, 39 літ.Г площею 57,6 м2, дитячий майданчик літ.а1 площею 353 м2, корт літ.б1 площею 353 м2, будинок дерев'яний № 21 літ.Ж площею 24 м2, душову літ.Н площею 26,8 м2, будинок дерев'яний № 31, 33 літ.Х площею 59,3 м2, будинок дерев'яний № 78 літ.Ц2 площею 40,7 м2, будинок дерев'яний № 3, 4 літ.Ч площею 40,6 м2, будинок дерев'яний літ.Ш площею 60,7 м2, сарай літ.Б площею 13,4 м2, будівлю складу літ.Р-2 площею 96,0 м2, склад літ.У площею 29,4 м2, бак для води літ.З площею 6,2 м2, склад газових балонів літ.И площею 6,9 м2, туалет літ.К площею 4,6 м2, туалет літ.Л площею 3,9 м2, будівлю складу літ.П-2 площею 84,3 м2, будинок дерев'яний № 33, 34 літ.Ф-2 площею 69,7 м2, сарай літ.М площею 6,7 м2, душову літ.О площею 14,4 м2, більярдну літ.С площею 13,4 м2, навіс літ.Т площею 8,9 м2, огородження літ.№ 1 площею 230 м2, огородження літ.№ 2 площею 306 м2, ворота літ.№ 3 площею 10,5 м2, огородження літ.№ 4 площею 108 м2, ворота літ.№ 5 площею 9,6 м2 та водонапірну вежу літ.Щ площею 29,7 м2 (далі - Майно), до виконавчого комітету Краснолиманської міської ради (далі - Комітет). Позовні вимоги Підприємця ґрунтуються тому, що відповідач не приймає до експлуатації Майно з огляду на самовільність його будівництва.
Підприємство в судовому засіданні підтримало позовні вимоги, водночас, не надав суду письмових пояснень та доказів, які б обґрунтовували порушення, оспорювання або невизнання відповідачем права власності позивача на Майно.
Судом в порядку статті 24 ГПК України замінено неналежного відповідача Комітет на належного відповідача Краснолиманську міську раду, оскільки Комітет не має статусу юридичної особи. Представник Ради заперечив проти позову, вказуючи на процес приватизації Майна та на те, що позивачеві належить не все Майно, а лише його частина.
Представник третьої особи комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Слов'янськ” зауважив, що раніше у справі № 30/100пн постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.05 року Підприємству було відмовлено у визнанні права власності на Майно.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до статті 49 Закону України „Про власність” (чинного на момент спорудження Майна) та статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом.
Підприємство може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
Водночас, позивачем не доведено суду наявності фактів невизнання або оспорювання Радою права власності на Майно або ухилення Ради від прийняття Майна до експлуатації. Жодних письмових доказів незгоди відповідача Ради з правом власності Підприємства або позбавлення позивача Радою такого права - суду не надано.
До того ж, норми постанови Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.04 року „Про затвердження порядку прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів”, на які є посилання у позовній заяві як на підставу обов'язку Ради формувати державну комісію з прийняття Майна до експлуатації - втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923.
З огляду на наведене, позовні вимоги Підприємства задоволенню не підлягають, оскільки всупереч статей 1 та 2 ГПК України, на час подання позову, право власності Підприємства на Майно відповідачем не було порушене, а також не піддавалося оспорюванню або невизнанню з боку Ради, тому позивач не мав права звертатися до суду із позовом до Ради про визнання права власності.
Таким чином, причиною виникнення спору є неправильне розуміння позивачем норм права, які регулюють режим права власності та порядок його судового захисту.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.
На підставі ст.41 Конституції України, ст.128 ЦК УРСР, ст.ст.328 та 392 ЦК України, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 27, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову акціонерного товариства закритого типу «Макіївське виробниче об'єднання «Екскавація» до Краснолиманської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване на території бази відпочинку „Рассвєт” селища Щурове Краснолиманського району Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 4 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -третій особі
4 -господарському суду Донецької області