Постанова від 29.04.2009 по справі 11/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

29.04.09 Справа № 11/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Краєвської М.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Здолбунівський завод продовольчих товарів», м. Здолбунів, вих. № 141 від 05.02.2009р.

на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.01.2009 року

у справі № 11/11, суддя Грязнов В.В.,

за позовом Малого приватного підприємства «ВаРос», м. Вінниця

до Відкритого акціонерного товариства «Здолбунівський завод продовольчих товарів», м. Здолбунів

про стягнення 39 400,63 грн. боргу,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

Розпорядженням голови суду від 28.04.2009р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Давид Л.Л.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.01.2009 року у справі № 11/11 позов Малого приватного підприємства «ВаРос»задоволено. з рахунку Відкритого акціонерного товариства «Здолбунівський завод продовольчих товарів» на користь позивача у справі стягнуто 39 400грн. 63коп. заборгованості, позивачу відшкодовано понесені ним судові витрати.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 28.01.2009 року у даній справі змінити, розстрочивши його виконання строком на шість місяців з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Мале приватне підприємство «ВаРос»вимог ухвали суду від 18.02.2009 року в частині подання відзиву на апеляційну скаргу не виконало, подало на розгляд суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить повернути апеляційну скаргу скаржнику у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 25.03.2009 року участь уповноважених представників сторін було визначено на власний розсуд, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Рівненської області від 28.01.2009 року у справі № 11/11 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем по накладних №РН-0000335 від 16.10.2008р., №РН-0000339 від 20.10.2008р., №РН-0000334 від 22.10.2008р., №РН-0000348 від 24.10.2008р. та №РН-0000352 від 29.10.2008р. на підставі довіреностей серії ЯОЮ №063408 від 16.10.2008р. та №063437 від 28.10.2008р. відпущено відповідачу товар (бочку металеву бувшу у використанні) на загальну суму 94 351 грн. 63 коп.

За отриманий товар ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів»розрахувалось частково, перерахувавши на рахунок МПП «ВаРос»в період з 21.10.2008р. по 10.12.2008р. 54 951 грн. 00 коп., що стверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

2 грудня 2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою за № 194 сплатити в добровільному порядку існуючу заборгованість, відповіді на яку не отримав.

Однак, 04.12.2008р. та 10.12.2008р. відповідач перерахував на рахунок позивача 8 000 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості.

Таким чином, з врахуванням даних проплат, заборгованість відповідача перед позивачем за відпущений товар склала суму в розмірі 39 400, 63 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, статтею 193 ГК України, яка кореспондує зі статтею 526 ЦК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ч. 1 ст. 32 ГПК України).

На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд правомірно задоволив позовні вимоги МПП «ВаРос»в повному обсязі, оскільки ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів»не подало доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Покликання скаржника на ту обставину, що місцевим господарським судом прийнято рішення без врахування майнового стану підприємства, і відповідно до цього не задоволено його клопотання про розстрочку виконання судового рішення, є безпідставними.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач подавав на розгляд суду першої інстанції будь-які докази в підтвердження доводів про важкий фінансовий стан товариства.

Водночас, суд першої інстанції правомірно дав оцінку кредитному договору від 27.08.2008р., на який покликається скаржник в підтвердження своїх доводів про важке фінансове становище, як неналежному доказу у справі в підтвердження наявності обставин для застосування розстрочки за наслідками вирішення спору, оскільки сам факт укладення кредитного договору не свідчить та не відображає фінансовий стан товариства.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Рівненської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 28.01.2009 року у справі № 11/11 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийяття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий-суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Краєвська М.В.

Попередній документ
3593784
Наступний документ
3593786
Інформація про рішення:
№ рішення: 3593785
№ справи: 11/11
Дата рішення: 29.04.2009
Дата публікації: 19.05.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію