16.04.2009 Справа № 18/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-7”, м. Ужгород
до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” м. Київ в особі філії ВАТ КБ „Надра” Ужгородське регіональне управління, м. Ужгород
про зобов'язання виконати обов'язок в натурі,
Суддя господарського суду -Кривка В.П.
представники:
Позивача - Чепурнов В.О., довіреність від 05.02.2009 року;
Відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Фортуна-7”, м. Ужгород заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” м. Київ в особі філії ВАТ КБ „Надра” Ужгородське регіональне управління, м. Ужгород про зобов'язання виконати обов'язок в натурі.
В судових засіданнях за клопотанням сторін 17.03.2009 року судом оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань згідно договору банківського рахунку №50143 від 31.08.2005 року, а саме не виконано платіжного доручення в іноземній валюті №15 від 21 січня 2009 року виставленого позивачем про списання його грошових коштів з поточного валютного рахунку в сумі 102 507, 40 дол. США на користь контрагента за договором підприємства „Verelly Limited”. Тому просить суд зобов'язати виконати обов'язок в натурі, шляхом здійснення перерахування грошової суми, яка міститься в платіжному дорученні Товариством з обмеженою відповідальністю „Фортуна-7” №15 від 21 січня 2009 року на користь належного отримувача, який вказано в дорученні, а саме іноземному підприємству „Verelly Limited”.
У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позов підтримав і наполягає задоволити позов, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами та викладеними обставинами по суті спору.
Під час судового розгляду представник відповідача проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, з підстав наведених у письмовому відзиві на позов (а.с. 41-49). Зокрема вказав, що згідно постанови Правління НБУ №59 від 10.02.2009 року „Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ „Надра” прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.04.2009 року у справі № 18/16
Тому вважає, що на зобов'язання банку за договором щодо перерахування коштів позивача згідно його платіжного доручення в іноземній валюті №15 від 21 січня 2009 року, виставленого ним на списання його грошових коштів з поточного валютного рахунку в сумі 102 507, 40 дол. США на користь контрагента за договором підприємства „Verelly Limited”, накладено мораторій.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,
суд встановив:
31 серпня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” (Банк) та ТОВ „Фортуна-7” (Клієнт) було укладено Договір №50143 банківського рахунку, відповідно до якого Банк відкриває Клієнту поточні рахунки у гривнях, дол. США та Євро для зберігання коштів та здіснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України (а.с. 8-14).
Відповідно до п.2.3.3 Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. Згідно Розділу 4 Договору Банк зобов'язаний здійснювати операції за розрахунковими документами, що надійшли в операційний час, того ж дня.
Пунктом 2.2.3. передбачено, що Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здіснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг.
21 січня 2009 року позивачем було подано відповідачу платіжне доручення в іноземній валюті №15 про списання його грошових коштів з поточного валютного рахунку в сумі 102 507, 40 дол. США на користь контрагента за договором підприємства „Verelly Limited”, однак останнім така виконана не була з мотивів введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується у відзиві на позов (а.с. 35-36, 41-42).
Постановою Правління НБУ №59 від 10.02.2009 року „Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ „Надра” прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року та призначено тимчасового адміністратора (а.с. 43-47).
Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.
Предметом даного позову, що розглядався, є зобов'язання відповідача виконати певні дії, що передбачені договором банківського рахунку, укладеного сторонами по справі. Доводи щодо неможливості виконання доручення клієнта (позивача у справі) банк обґрунтовує введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначенням тимчасової адміністрації.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.04.2009 року у справі № 18/16
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ст. 192 даного Кодексу грошові кошти - є річчю (майном). За умовами статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Положеннями статті 319 ЦК України передбачається, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок кошти, що надходять клієнту (володільцеві рахунка), виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. Банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку останнього. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження лише у двох випадках - або на підставі рішення суду, або з підстав, встановлених договором між банком і клієнтом. Як вбачається з наведеного вище, розпорядження Позивача Відповідачеві полягало в списанні коштів з його рахунку та перерахування їх на рахунок контрагента Позивача, а не залишення цих коштів у володінні власне банку. Статтею 1074 Цивільного кодексу України чітко встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Економічні, правові засади створення діяльності, реорганізації і ліквідації банків регулюються приписами Закону України "Про банки і банківську діяльність". За визначенням термінів, наведених у статі 2 Закону: банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.04.2009 року у справі № 18/16
банку; кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань; мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно з вимогами ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. При цьому мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Вимоги позивача та зобов'язання відповідача у даних спірних правовідносинах не є майновими, на які поширюється мораторій у розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Зобов'язання банку "виконати доручення клієнта на переказ грошей" також не є майновими - грошовим зобов'язанням, адже клієнт в даному випадку не вимагає від банку сплати належних останньому грошей, а доручає виконати певну операцію з власними грошима. Тобто, зобов'язання Відповідача перед Позивачем полягають в наданні послуги, а не у сплаті грошей.
Зобов'язання виконати доручення клієнта виникло у банка з моменту укладення договору банківського рахунку N50143 від 31.08.2005 р. та діє до припинення договору (до закриття рахунка клієнта). Власники поточних (не депозитних) рахунків, відкритих в установі банку, не є кредиторами банку стосовно коштів, які зберігаються на відповідних рахунках, адже ці кошти належать не банку, а власникам рахунків, а, відтак, на операції з цими коштами жодним чином не може розповсюджуватися мораторій, до того ж, зупинення операцій за цими рахунками навіть теоретично не може призвести до відновлення фінансового стану банку, адже відновлювати власний фінансовий стан можна лише за рахунок власних активів, а не за рахунок коштів, що належать третім особам. Тобто з огляду на наведене є хибними посилання відповідача, за якою відповідач визначає себе "боржником" у зобов'язанні (за договором банківського рахунку), а позивача "кредитором" - особою, на користь якої зобов'язаний виконати певні дії, оскільки зобов'язальні правовідносини пов'язані з правом власності (речовим правом) та виконання майнових зобов'язань призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності, чого не відбувається між сторонами у зобов'язаннях за договором банківського рахунку.
За таких умов, не перерахування відповідачем грошових коштів згідно вимоги позивача є також порушенням правомочностей позивача, як власника на грошові кошти, що йому належать.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.04.2009 року у справі № 18/16
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом грошей з рахунку цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також, здійсненням інших операцій, передбачених договорами. Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідно до статті 16 ЦКУ, способом захисту цивільних прав може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності з врахуванням наданих сторонами доказів суд дійшов висновку про порушення прав та законних інтересів позивача, зважаючи на це позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом: зобов'язання ВАТ КБ „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Ужгородське регіональне управління, м. Ужгород виконати умови договору №50143 від 31.08.2005 року та здійснити перерахування грошової суми, яка міститься в платіжному дорученні Товариством з обмеженою відповідальністю „Фортуна-7” №15 від 21 січня 2009 року на користь належного отримувача, який вказано в дорученні, а саме іноземному підприємству „Verelly Limited”.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 ГК України ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Зобов'язати ВАТ КБ „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Ужгородське регіональне управління, м. Ужгород перерахувати суму 102 507 дол. США, 40 центів (сто дві тисячі п'ятсот сім доларів США 40 центів) на користь іноземного підприємства „Verelly Limited”, відповідно до платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-7” №15 від 21 січня 2009 року.
3. Стягнути з ВАТ КБ „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Ужгородське регіональне управління, м. Ужгород, вул. Слов'янська набережна, 13 (код ЄДРПОУ 25998672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-7”, м. Ужгород, вул. Шахтарів, 5а/3 (п/р 26004050143001 в ВАТ КБ „Надра” м. Ужгород, МФО 312538, код ЄДРПОУ 33662426) суму 85 (Вісімдесят п'ять) грн. держмита та 118 (Сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 27.04.2009 року
Суддя В.Кривка