ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 15/99
18.03.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика"
до Товариства з обмеженою відповідальністю"МВБ ПЛЮС"
про стягнення 144956,16 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Рябченко Ю.І.
від відповідача -Мехтієв В.Б.
Відкрите акціонерне товариство "Сумська кондитерська фабрика" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ ПЛЮС” на користь позивача 144 956,16 грн. заборгованості (103 763,84 грн. основного боргу, 2 924,80 грн. інфляційних нарахувань, 793,15 три проценти річних, 6 345,22 грн. пені та 31 129,15 грн. штрафу) за договором поставки.
Позовну заяву 23.02.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/99.
З огляду на збільшення терміну прострочення оплати відповідачем заборгованості позивач 18.03.2009 надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог до 161 880,00 грн. (103 763,84 грн. основного боргу, 11 712,06 грн. інфляційних нарахувань, 1 697,18 грн. три проценти річних, 13 577,43 грн. пені та 31 129,15 грн. штрафу).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.03.2009 визнав суму основного боргу в розмірі 103 763,84 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд
Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки від 03.03.2008 (далі -договір), згідно з яким позивач зобов'язався поставити кондитерські вироби і гірчицю (далі -продукція), а відповідач -прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених договором.
На виконання умов п. 1.1 договору позивач 08.08.2008 здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 103 763,84 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № РТ05738.
Відповідно до п. 2.6 договору розрахунок за поставлений товар проводиться на умовах відстрочки платежу, яка становить п'ятнадцять банківських днів з моменту поставки товару.
Оскільки після закінчення відстрочки платежу відповідач за отриману продукцію не розрахувався, позивач направив відповідачу претензію-вимогу про сплату заборгованості від 09.10.2008.
У відповіді на вказану претензію від 21.10.2008 № 49 відповідач зазначив, що остаточний розрахунок за отриману продукцію буде проведено протягом листопада 2008 року.
Проте заборгованість відповідачем так і не була погашена.
Сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 103 763,84 грн., розмір якої підтверджується актом звірки взаєморозрахунків та сторонами не заперечується.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі викладених норм та розрахунку позивача, викладеному у заяві про збільшення розміру позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 103 763,84 грн. основного боргу, 11 712,06 грн. інфляційних нарахувань та 1 697,18 грн. три проценти річних від простроченої суми.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, сплата якої передбачено п. 7.2 договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За остаточним розрахунком позивача пеня за несвоєчасну оплату поставленої продукції становить 13 577,43 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У зв'язку зі складним фінансовим становищем відповідача суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1 000,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення передбаченого п. 7.3 договору штрафу у розмірі 30% від вартості поставленої продукції у випадку прострочення платежу більше ніж на 30 днів.
Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення платежу більше ніж на 30 днів, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 30% від основної суми боргу, що становить 31 129,15 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 149 302,23 грн. (103 763,84 грн. основного боргу, 11 712,06 грн. інфляційних нарахувань, 1 697,18 грн. три проценти річних, 1 000,00 грн. пені та 31 129,15 грн. штрафу).
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання.
Враховуючи те, що відповідач повністю визнав суму боргу за договором, погодився її сплатити, проте не має можливості у зв'язку зі складним фінансовим становищем одразу перерахувати позивачу всю заборговану суму, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду у даній справі трьома рівними частинами, стягнувши з відповідача на користь позивача 149 302,23 грн. заборгованості трьома рівними частинами по 49 767,41 кожна з терміном сплати до 31.03.2009, 31.04.2009 та 31.05.2009 відповідно.
Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки при поданні позову та доповненню до позовних вимог позивач сплачував державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 493,03 грн. витрат по сплаті державного мита та 108,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ ПЛЮС" (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 18, код ЄДРПОУ 35623609, р/р 260033001125301 в АКБ "Київ", МФО 320605), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства „Сумська кондитерська фабрика” (40009, м. Суми, пров. Косівщинський, 23, код ЄДРПОУ 00379519, р/р 2600200437 в СФ ТОВ Сумська філія ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 337342) 103 763 грн. (сто три тисячі сімсот шістдесят три) грн. 84 коп. основного боргу, 11 712 (одинадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, 1 697 (одна тисяча шістсот дев'яносто сім) грн. 18 коп. три проценти річних, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. пені, 31 129 (тридцять одну тисячу сто двадцять дев'ять) грн. 15 коп. штрафу з розстрочкою трьома рівними частинами по 49 767 (сорок дев'ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 41 коп. кожна з терміном сплати до 31.03.2009, 31.04.2009 та 31.05.2009 відповідно, 1 493 (одна тисяча чотириста дев'яносто три) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита та 108 (сто вісім) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата підписання рішення: