Постанова від 28.04.2009 по справі 17/362

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2009 № 17/362

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.11.2008

у справі № 17/362 (суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Україна"

до Спільного українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Дуімекс"

про розірвання договору № 194/2 від 14.06.2002

за участю представників сторін:

від прокурора Набок Ю.В. - пом.прокурора

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтертрейд Україна” (надалі - позивач) у вересні 2008 звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.11.2008) до Спільного українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю „Дуімекс” (надалі - відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 19 від 24.03.2006 із застосуванням наслідків, передбачених ст.216 ЦК України та ст.208 ГК України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір був підписаний директором ТОВ „Інтертрейд Україна” Лобко І.О. проти його справжньої волі внаслідок застосування до нього фізичного та психічного тиску з боку представників відповідача. Зокрема, директор ТОВ Дуімекс” Савін Ю.М. та інші особи шляхом погроз, ультиматумів, фізичного насилля та психологічного тиску (що продовжується і на час подання позову) примусили директора позивача Лобко І.О. підписати вказаний договір, а також специфікацію та накладну, на підставі яких вони забрали товар зі складу за заниженою ціною.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 провадження у справі № 17/362 зупинено на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України та матеріали справи № 17/362 надіслано до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвала суду мотивована тим, що провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України, оскільки матеріали справи № 17/362 підлягають направленню до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області для перевірки викладених у позовній заяві обставин щодо застосування до директора ТОВ „Інтертрейд Україна” Лобко І.О. фізичного тиску шляхом погроз, шантажу, фізичного насилля, а також психічного тиску з боку директора СП ТОВ „Дуімекс” Савіна Ю.М. та інших представників відповідача.

Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області, не погоджуючись з названою ухвалою суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням № 5аг-09 від 30.01.09, у відповідності до якого просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 у справі № 17/362 та прийняти нове рішення, яким поновити провадження у справі № 17/362 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційне подання мотивоване тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки безпосередньо в резолютивній частині ухвали та в матеріалах справи № 17/362 відсутні докази, що кримінальна справа № 63-2240 розглядається судом; крім того, згідно наданої позивачем до суду постанови помічника прокурора Києво-Святошинського району Київської області від 30.08.2006 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи, помічник прокурора постановив порушену кримінальну справу направити для організації досудового слідства до Києво-Святошинського РВГУ МВС України в Київської області, однак, суд не врахував це та направив матеріали господарської справи № 17/362 до прокуратури Києво-Святошинського району; ухвала винесена з порушенням вимог п.5 ст.86 ГПК України, оскільки не містить вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів заступника прокурора заперечує та просить апеляційне подання залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 по справі № 17/362 - без змін. Крім того, від відповідача надійшло клопотання від 22.04.2009 про розгляд справи за відсутності його представника.

Прокурор в судовому засіданні апеляційне подання підтримав та просив його задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційного подання, заслухавши пояснення прокурора та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судова колегія вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження по даній справі на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України у зв'язку з надсиланням господарським судом матеріалів справи до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області.

У відповідності до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення (ч.3 ст.79 ГПК України).

З наведеного слідує, що зупинення провадження у справі у випадках, передбачених у пунктах 1-3 частини 2 ст.79 ГПК України, є правом, а не обов'язком суду.

Питання щодо необхідності зупинення провадження у господарській справі при наявності даних випадків вирішується судом з врахуванням конкретних обставин справи.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 провадження у справі було зупинено на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України в зв'язку з направленням матеріалів справи № 17/362 до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області для перевірки викладених у позовній заяві обставин щодо застосування до директора ТОВ „Інтертрейд Україна” Лобко І.О. фізичного тиску шляхом погроз, шантажу, фізичного насилля, а також психічного тиску з боку директора СП ТОВ „Дуімекс” Савіна Ю.М. та інших представників відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що в обгрунтування позовних вимог про визнання угоди недійсною позивач посилається на те, що спірний договір був підписаний директором ТОВ „Інтертрейд Україна” Лобко І.О. внаслідок застосування до нього фізичного та психічного тиску з боку конкретних фізичних осіб, зокрема, директора СП ТОВ „Дуімекс” Савіна Ю.М., засновника цього підприємства Кучеренка А.Г. та інших.

При цьому, в поданій суду заяві від 10.11.2008 про уточнення позовних вимог (а.с.52) позивач стверджує, що погрози, фізичне насилля та психологічний тиск з боку вказаних осіб продовжуються і на час розгляду справи судом.

Таким чином, позивач стверджує про наявність протиправних дій з боку конкретних фізичних осіб.

У відповідності до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, так як в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність протиправних дій з боку конкретних фізичних осіб, місцевий господарський суд підставно та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність направлення матеріалів господарської справи № 17/362 до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області для перевірки викладених у позовній заяві фактів.

А оскільки здійснення прокуратурою такої перевірки та прийняття за її результатами відповідного рішення потребує певного проміжку часу, то місцевий господарський суд цілком правомірно дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України.

Доводи апелянта про те, що в оскаржуваній ухвалі та в матеріалах справи № 17/362 відсутні докази того, що кримінальна справа № 63-2240 розглядається судом, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки ці обставини не були підставою для зупинення провадження у справі.

Доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки суд не врахував, що постановою помічника прокурора Києво-Святошинського району Київської області від 30.08.2006 вже була порушена кримінальна справа, яка направлена для організації досудового слідства до Києво-Святошинського РВГУ МВС України в Київської області, судовою колегією також до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається з наявної у справі постанови від 30.08.2006 (а.с.21), до Центрального СВМ Києво-Святошинського РВ 17.06.2006 надійшла заява Лобко І.О. про те, що 16.06.06 невідомі особи, погрожуючи фізичною розправою відносно нього та сім'ї, вимагали повернути 50 тис. грн. боргу відомим йому особам, та помічник прокурора Києво-Святошинського району Київської області порушив кримінальну справу за фактом примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань за ознаками ст.355 ч.2 КК України.

Таким чином, постановою від 30.08.2006, на наявність якої посилається апелянт, кримінальна справа порушена за фактом примушування Лобка І.О. невідомими особами до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо повернення 50 тис. грн. боргу.

А у відповідності до оскаржуваної ухвали від 17.11.2008 матеріали господарської справи № 17/362 направлені до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області для перевірки викладених у позовній заяві обставин щодо застосування до директора ТОВ „Інтертрейд Україна” Лобко І.О. фізичного тиску шляхом погроз, шантажу, фізичного насилля, а також психічного тиску з боку директора СП ТОВ „Дуімекс” Савіна Ю.М., тобто, для здійснення перевірки щодо наявності протиправних дій конкретних фізичних осіб при укладенні спірного договору.

Отже, доводи апелянта про те, що місцевим судом необґрунтовано зупинено провадження у справі, є безпідставними та не доведеними.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач та відповідач у даній справі не заперечують проти того, щоб прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області була проведена перевірка викладених у позовній заяві обставин, та відповідач у відзиві на апеляційне подання просить ухвалу господарського суду м.Києва від 17.11.2008 у справі № 17/362 залишити без змін.

Крім того, судова колегія зазначає, що апелянтом не надано суду будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, на захист чиїх інтересів ним було внесено апеляційне подання на ухвалу місцевого суду по даній господарській справі. При цьому судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Статтею 37 Закону України „Про прокуратуру” право внесення апеляційного, касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь.

Згідно зі ст.361 названого Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З наведеного вбачається, що вступ прокурора у справу полягає у здійсненні ним від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, в чому полягає порушення інтересів держави та на захист чиїх інтересів заступником прокурора було внесено апеляційне подання у даній господарській справі (де сторонами є два суб'єкта підприємницької діяльної).

Доводи апелянта про те, що слід вважати, що оскаржуваною ухвалою господарський суд за своєю ініціативою залучив прокуратуру Києво-Святошинського району до участі у справі № 17/362 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, є помилковими та суперечать чинному процесуальному законодавству.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 у справі № 17/362 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 у справі № 17/362 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейд Україна” до Спільного українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю „Дуімекс” - без змін.

2. Матеріали справи № 17/362 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
3593401
Наступний документ
3593403
Інформація про рішення:
№ рішення: 3593402
№ справи: 17/362
Дата рішення: 28.04.2009
Дата публікації: 19.05.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.12.2009)
Дата надходження: 06.10.2009
Предмет позову: стягнення 1 015 640,27 грн.