ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 35/101
17.04.09
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового
фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
до Відкритого акціонерного товариства «Укрліфтсервіс»
про стягнення 3 027,60 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Калінчук В.В. - предст. за довір.;
від відповідача: не з'явились; (Брунь О.В. -предст. за довір., була присутня в судовому засіданні 01.04.2009 року).
Рішення прийняте 17.04.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 01.04.2009р. по 17.04.2009р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до Дочірнього підприємства «Київліфт -1»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за оренду житлового приміщення - 2 321,00 грн., пені -706,60 грн. та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2009р. було порушено провадження у справі № 35/101, розгляд справи було призначений на 18.03.2008р.
До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відкритого акціонерного товариства «Укрліфтсервіс»надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
В судовому засіданні 18.03.2009р. представником Відкритого акціонерного товариства «Укрліфтсервіс»було заявлене клопотання про заміну відповідача Дочірнє підприємство «Київліфт -1»на належного, а саме на його правонаступника -Відкрите акціонерне товариство «Укрліфтсервіс».
В судовому засіданні 18.03.2009р. представником позивача були частково надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/101 від 16.02.2009р.
Представник позивача не заперечував проти вищевказаних клопотань представника Відкритого акціонерного товариства «Укрліфтсервіс».
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 05.12.2007р. загальними зборами акціонерів ВАТ «Укрліфтсервіс», яке являється засновником ДП «Київліфт -1», було прийнято рішення № 14 про реорганізацію ДП «Київліфт -1»шляхом його приєднання до ВАТ «Укрліфтсервіс».
24.12.2008р. державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві було проведено державну реєстрацію припинення ДП «Київліфт -1».
29.12.2008р. державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві було проведено реєстрацію змін до статуту ВАТ «Укрліфтсервіс»(п.13), відповідно до яких ВАТ «Укрліфтсервіс»є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Київліфт -1».
Відповідно до ст.24 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
З огляду на зазначене, судом було вирішено задовольнити клопотання представника Відкритого акціонерного товариства «Укрліфтсервіс»про заміну відповідача Дочірнє підприємство «Київліфт -1»його правонаступником Відкритим акціонерним товариством «Укрліфтсервіс».
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/101 від 18.03.2009р., на підставі ст.24 Господарського процесуального кодексу України, було замінено відповідача у справі - Дочірнє підприємство «Київліфт -1»його правонаступником -Відкритим акціонерним товариством «Укрліфтсервіс». На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 01.04.2009р.
До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києві від відповідача надійшов відзив на позов.
В судовому засіданні 01.04.2009р. представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.
В судовому засіданні 01.04.2009р. представником відповідача було надано документи до матеріалів справи та для огляду суду, а також клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №35/101.
В судовому засіданні 01.04.2009р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду №35/101 від 18.03.2009р.
В судовому засіданні 01.04.2009р. представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні 01.04.209р. представник позивача не заперечував проти клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору у справі №35/101.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2009 року №35/101, на підставі ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, продовжений строк вирішення спору у справі №35/101.
Судом було вирішено задовольнити клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору у справі №35/101.
В судовому засіданні 01.04.2009р. судом було повідомлено сторонам про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 17.04.2009р. для дослідження матеріалів справи, прийняття рішення та виготовлення повного тексту останнього.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
01 серпня 2005 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(далі позивач) та Дочірнім підприємством «Київліфт -1»(далі відповідач) було укладено Договір № 3803 оренди житлового приміщення (далі Договір).
Відповідно до умов Договору (п.п. 1.1, 1.2.)., орендодавець надає, а орендар, на визначений у п.п.5.1. термін, приймає в орендне користування житлове приміщення з характеристикою: житлове приміщення: кімната № 6, 7 у будинку № 7 на пров. Керамічному з характеристикою: житлова площа -32,0 кв.м., загальна площа -42,2 кв.м.
Термін дії Договору було встановлено сторонами з 01.08.2005р. до початку реконструкції будинку (п. 5.1. Договору).
Додатковою угодою №1 від 20.10.2006р. до договору оренди житлового приміщення від 01.08.2005р. №3803 строк дії Договору було продовжено з 01.01.2007р. по 30.06.2007р.
Додатковою угодою №2 від 10.08.2007р. до договору оренди житлового приміщення від 01.08.2005р. № 3803 строк дії Договору було продовжено з 01.07.2007р. по 31.12.2007р.
Згідно п.2.1. Договору, за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю. Орендні платежі згідно з умовами цього Договору.
На підставі рішення Київради від 27.05.2004р. №262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд», договором встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує орендар в сумі 5,28 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі, що складає 222,82 грн., у т.ч. ПДВ 37,14 грн. (п. 2.2. Договору).
В додатковій угоді №1 від 20.10.2006р. до договору оренди житлового приміщення від 01.08.2005р. №3803 сторони погодили змінити п.2.2. Договору та викласти останній в наступній редакції:
«На підставі рішення Київради від 27.05.2004р. №262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд» та рішення Київради від 28.09.2006р. №18/75, договором встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує орендар в сумі 11,00 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі, що складає 464,20 грн., у т.ч. ПДВ 77,37 грн.»
Відповідно до п. 2.3. Договору, орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов Договору, взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та повної орендної плати належним чином не виконував.
У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати становить 2 321,00 грн.
Відповідно до п. 2.3. Договору, за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день.
Проте, як зазначає позивач, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 706,60 грн.
На думку позивача, оскільки строк Додаткової угоди №2 від 10.08.2007р. закінчився, і відповідної заяви про припинення Договору від сторін не надходило, даний договір є продовженим.
Відповідно до п. 2.8. Договору, орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю житлового приміщення за Актом прийому-передачі.
Відповідач звільнив орендоване приміщення 02.06.2008р., не здавши його за актом прийому-передачі приміщення, що підтверджується Актом про звільнення жилого приміщення від 02.06.2008р. (копія в матеріалах справи).
Відповідач проти позову заперечував. У відзиві на позов зазначив наступне. Договір № 3803 від 01.08.2005р. укладався на строк до початку реконструкції. Листом від 03.04.2008р. №044/24-3165 позивач повідомив відповідача про те, що в зв'язку з необхідністю проведення реконструкції орендованих приміщень (розпорядження КМДА № 352 від 02.03.2006р. «Про реконструкцію гуртожитку у пров. Керамічному, 7»), строк дії даного Договору закінчився 31.12.2007р.
Таким чином, на думку відповідача, всі права та обов'язки сторін за Договором припинились 01.01.2008р.
Тобто, виходячи з наведеного, у позивача немає правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за оренду житлового приміщення по Договору №3803 від 01.08.2005р. в розмірі 2 231,00 грн.
Крім того, враховуючи вищевикладене, у позивача відсутні правові підстави для стягнення пені в розмірі 706,60 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки у відповідача були відсутні будь-які грошові зобов'язання по Договору № 3803 від 01.08.2005р.
У відзиві на позов відповідач просив суд врахувати той факт, що згідно з рішенням позачергових загальних зборів ВАТ «Укрліфтсервіс»№ 14 від 05.10.2007р. з 01.01.2008р. була розпочата реорганізація ДП «Київліфт-1», а саме були припинені адміністративно-господарчі операції, всі рахунки в банківських установах були закриті.
Таким чином, ДП «Київліфт-1»не мало можливості здійснювати будь-які розрахунки. Тому з жовтня 2007 року ВАТ «Укрліфтсервіс»здійснювало переукладання договорів, в яких стороною є ДП «Київліфт-1».
За твердженням відповідача позивач відмовився від переукладання договору оренди, а саме змінити сторону в договорі ДП «Київліфт-1»на ВАТ «Укрліфтсервіс», пояснюючи це тим, що у гуртожитку по вул. Керамічному, 7 розпочата реконструкція.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до п.5.1 Договору термін дії договору визначений з 01.08.2005 року до початку реконструкції.
Відповідно до п.5.3 Договору після закінчення терміну дії договору або у випадку відмови Орендаря від оренди житлового приміщення, воно (житлове приміщення) передається Орендодавцю за Актом прийому-передачі.
Додатковою угодою №1 від 20.10.006 року до Договору сторони дійшли згоди змінити п.2.2 щодо встановлення оплати за оренду житлового приміщення та продовжили строк дії договору з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року.
Додатковою угодою №2 від 10.08.2007 року до Договору сторони продовжили строк дії Договору з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Лист позивача від 03.04.3008 року за вих..№044/24-3165 щодо попередження відповідача про звільнення спірного приміщення до 15.04.2008 року, на який посилається відповідач в обгрунтування своїх заперечень, судом до уваги не може бути прийнято. Даний лист свідчить про факт перебування відповідача у спірному приміщенні після закінчення строку дії договору.
Крім того, слід зауважити, що у відповідності до умов Договору (п.5.3) спірне приміщення повинно бути передано позивачу згідно акту приймання-передачі. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачем були здійснені дії по поверненню позивачу житлового приміщення відповідно до умов Договору.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів за фактичне користування приміщенням не виконав, суму заборгованості в розмірі 14 820,84 грн. не сплатив.
Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені зобов'язання щодо сплати орендних платежів за фактичне користування приміщенням.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14 820,84 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 3, 17-19, 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 525, 530, 610, 626, 629, 763 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрліфтсервіс»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24-а, інформація про банківські рахунки відсутня, код ЄДРПОУ 05472637) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, р/р №26002301261729 в Філії „Подільського відділення Промінвестбанку” в м. Києві”, МФО 322197, код ЄДРПОУ 31454734), а у випадку відсутності коштів, з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2 321,00 грн. (дві тисячі триста двадцять одну гривню) 00 копійок заборгованості за оренду житлового приміщення, 706,60 грн. (сімсот шість гривень) 60 копійок, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова