79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.04.09 Справа№ 21/21
За позовом: ТзОВ “Львівський художньо-виробничй комбінат”, м.Львів
до відповідача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області, м.Львів
про визнання недійсним акту перевірки
Cуддя Масловська Л.З.
Представники:
від позивача - Янівська Г.Я. - представник
від відповідача - н/з
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Львівський художньо-виробничй комбінат”, м.Львів до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області, м.Львів про визнання недійсним акту перевірки.
Ухвалою господарського суду від 10.02.2009 року провадження у справі порушено та призначено до розгляду на 12.03.2009 року.
Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору по суті розгляд справи відкладався ухвалами суду від 12.03.2009 року та 02.04.2009 року.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить визнати недійсним акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.05.2006 року Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області з наступних підстав: спірний скаладений за відсутності власника (землекористувача) земельної ділянки та за відсутності двох свідків; не зазначено категорію земель та їх цільове призначення; відсутність плану-схеми спірної земельної ділянки; відсутність посилань на шкоду, завдану діями (бездіяльністю) землекористувача та не зазначено, які норми законодавства порушені; відсутні докази вручення примірника спірного акту позивачу; встановлення факту невикористання земельної ділянки для будівництва не є порушенням земельного законодавства.
Представник відповідача подав заперечення на позов від 23.04. 2009 року, стверджує, що оскаржуваний акт перевірки відповідно до пп.6.2. п.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року №02-5/35 не можуть оспорюватися у господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру, просить провадження у справі припинити.
Суд зазначає, що оскаржуваний акт перевірки від 10 травня 2006 року складений державним інспектором по використанню та охорони земель не у відповідності із вимогами Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему України № 312 від 12.12.2003 року і зареєстрованому в Мін'юсті 25.12.2003 року, зокрема щодо порядку вручення копії такого акту заінтересованій особі та щодо обов'язкових відомостей, які повинен містити такий акт.
Крім цього, в результаті проведеної 10 травня 2006 року перевірки не було виявлено порушень земельного законодавства з боку ТзОВ "Львівський художньо-виробничий комбінат", а тому у складеному акті відсутні відомості про порушення земельного законодавства та завдання шкоди земельним ресурсам. Зазначеним актом зафіксовано лише факт відсутності будівництва багетної фабрики на земельній ділянці, що належить позивачу, який, в свою чергу, не є порушенням земельного законодавства.
Оскільки оскаржуваний акт перевірки не містить усіх обов'язкових відомостей, які передбачені Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, перевірка 10 травня 2006 року не може вважатися такою, що проводилась згідно зазначеного вище Порядку.
Крім того, заходи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не вживалися.
Таким чином, акт перевірки від 10.05.2006 року не породжує для ТзОВ "Львівський художньо-виробничий комбінат" жодних обов'язків чи негативних наслідків, а тому немає підстав стверджувати про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача по справі з боку відповідача. Також немає підстав стверджувати про обов'язковий характер оскаржуваного акту перевірки.
Як вбачається з п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача по справі. Відповідно до п. 6.2. цього ж Роз'яснення, не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК, а у разі помилкового прийняття позову -припинити провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 80 ГПК.
Відповідно до п.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у разі, якщо справи не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 49, п.1 ст. 80, 86 ГПК України, суд -
Провадження у справі -припинити.
Суддя