"28" квітня 2009 р. Справа № 3/62/09
за позовом Державного підприємства «Білгород -Дністровський морський торгівельний порт»
вул. Шабська, 81, м. Білгород -Дністровський, Одеська область, 67700
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноплавно -буксирна компанія РИФ»
вул. Нікольська, 46/42 м. Миколаїв, 54001
про стягнення заборгованості в сумі 362 884,19 грн. за договором підряду від 26.09.07 р. за № 17
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Головко С.М., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути заборгованість в сумі 362 884,19 грн. за договором підряду №17 від 26.09.2007р. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм цивільного та господарського законодавства.
28.04.09 р. в судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 10 409,52 грн.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив та витребувані судом документи не надав.
Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
24.09.2007р. між ДП «Білгород-Дністровський морський торговий порт»та ТОВ «Судноплавна-буксирна компанія РИФ»було укладено договір підряду № 17. Згідно умов договору виконавець-позивач зобов'язався надати послуги с буксирування морським буксиром «Тіра», а замовник-відповідач зобов'язався прийняти та сплатити усі передбачені договором витрати та винагороду, пов'язанні з буксируванням.
Додатковою угодою № 1 від 27.11.2007 р. термін дії договору від 24.09.2007 р. продовжено до 01.03.2008 року та додатковою угодою № 2 від 27.02.2008 р. термін дії договору від 24.09.2007 р. продовжено до 31.12.2008 року.
Відповідно до п. 2.2.2 договору замовник повинен своєчасно сплачувати рахунки виконавцю за буксирні послуги МБ «Тіра»не пізніше 10-ти банківських днів з дати отримання рахунку та акта(наряда).
Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 договору виконання робіт підтверджується актом, який разом із рахунком, згідно з додатком, підписується та надається виконавцем замовнику не пізніше 10-ти банківських днів після закінчення звітного місяця. Підписання акту замовником та оплата рахунків здійснюється в національній валюті України протягом 10-ти банківських днів після отримання рахунку та акту.
Як свідчать матеріали справи, за період з лютого по квітень 2008 р. позивач надав послуги буксирування відповідачу, що підтверджується актами виконаних робіт від 29.02.2008 р., 31.03.2008 р., 20.04.08 р. та виставленими рахунками: від 27.02.08 р. № 628 на суму 101500,00 грн.; від 27.03.2008 р. № 992 на суму 108500,00 грн.; від 30.04.08 р. № 1414 на суму 67739,56 грн.
Станом на 14.01.2009 р. відповідач вищезазначені рахунки не сплатив, чим порушив п. 2.2.2 та п. 4.2 договору від 24.09.2007 р. № 17.
Отже, загальний борг відповідача перед позивачем становить 277 739,56 грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до п. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
За умовами п. 4.3 договору за порушення умов п. 4.2 договору замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.
Так, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 50394,81 грн.
Беручи до уваги заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог сума пені становить 10409,52 грн.
Крім того, відповідно до п. 7.7 договору на період переходу до порту призначення судно повинно бути забезпечено кількістю паливно-мастильних матеріалів, дозволяю чого виконати такий перехід безпечно з урахуванням штормового запасу. На момент повернення судна після виконання підрядних робіт на борту судна повинно знаходитись така ж кількість паливно-мастильних матеріалів, як і на момент відходу з базового порту. У разі встановлення різниці в кількості паливно-мастильних матеріалів на момент повернення судна в базовий порт, сторони проводять взаєморозрахунки за різницю в кількості по ціні останньої закупівлі, підтвердженої документально. Кількість паливно-мастильних матеріалів на момент відходу та повернення в базовий порт встановлюється актом прийому-передачі паливно-мастильних матеріалів, підписаними кожною із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі актів приймання-передачі від 26.09.07 р. та від 21.05.2008 р. було встановлено різницю у кількості паливно-мастильних матеріалів, а саме -дизельне паливо 5740 кг; масло 4042 ЦС 16 кг; масло 5042 ЦС АЗМОЛ 185 кг; масло ЄКС-1-2 20 кг.
Так, 08.05.08 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 221 щодо сплати різниці паливно-мастильних матеріалів до виходу з порту буксира «Тіра»і при поверненні до порту в розмірі 34749,82 грн.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором підряду, загальна заборгованість правомірно склала 332 898,90 грн.
Як свідчать матеріали справи, 31.10.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплатити заборгованість в сумі 346910,15 грн. за договором підряду № 17 від 24.09.2007 р. Зазначена претензія залишилась відповідачем без задоволення.
Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноплавно -буксирна компанія РИФ»(вул. Нікольська, 46/42 м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 33514022) на користь Державного підприємства «Білгород -Дністровський морський торгівельний порт»(вул. Шабська, 81, м. Білгород -Дністровський, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 01125689) -277 739,56 грн. заборгованості за послуги буксирування, 10 409,52 грн. пені, 34 749,82 грн. різниці в кількості паливно-мастильних матеріалів, 3 328,98 грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.Г. Смородінова