83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.05.09 р. Справа № 35/23
за позовом: Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритогоакціонерного товариства “Державна акціонерне компанія “Автомобільні дороги України”, м. Донецьк
до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд”, м. Донецьк
про стягнення 17169,60 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
В судовому засіданні 24.03.2009 р. було оголошено перерву до 31.03.2009 р., для надання сторонами додаткових документів
Представники сторін:
від позивача: Довгополова К.С., за довіреністю
від відповідача: Бабіч С.В., за довіреністю
Позивач, Дочірнє підприємство “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд”, м. Донецьк про стягнення 17169,60 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію листа № 280 від 01.11.2006 р., копію накладної № 197 від 31.10.2006 р., копію довіреності на отримання товарно-матеріальний цінностей, копію податкової накладної, копії актів звірки взаємних розрахунків та докази їх відправки відповідачу, копію претензії № 01-24/47 від 19.01.2009 р. та докази її відправки відповідачу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 24.03.2009 р. проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що не отримував 7,5 тон нафтобітуму. Крім того, відповідач зазначив, що правовідносини щодо постави нафтобітуму склалися між позивачем та структурним підрозділом ДВАТ “Трест Донецькшахтобуд” Шахтобудівельного управління № 19, а також те, що 7,4 тон нафтобітуму отримала особа, яка не мала на це відповідних повноважень.
31.03.2009 р. відповідачем було надано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
У запереченні на клопотання відповідача № 01-24/331 від 27.03.2009 р. позивач проти призначення експертизи заперечував, а також зазначив те, що для розгляду справи не є важливим яка саме посадова особа відповідача отримала товар, оскільки для вирішення спору по суті важливий є факт отримання товару відповідачем.
06.04.2009 р. поясненням щодо отримання товару, позивачем було повідомлено, що поставлений філією “Волноваський автодор” нафтобітум ДВАТ “Трест Донецькшахтобуд” Шахтобудівельне управління № 19 був отриманий і вивезений самим відповідачем, але документи, які б свідчили про це не збереглися.
06.04.2009 р. відповідач у письмових поясненнях зазначив, що не має можливості надати інформацію щодо звітності за довіреністю суворої звітності ШБУ № 19, що була видана у листопаді 2006 р., в зв”язку з виїмкою СУ ГУМВД бухгалтерських документів, згідно протоколу огляду. Крім того, відповідач просив залучити до матеріалів справи докази запрошення Амеліна І.Ю. на судове засідання 06.04.2009 р.
14.04.2009 р. позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог № 01-24/399 від 13.04.2009 р., якою позивач просив стягнути з відповідача: 17169,60 грн. - основний борг; 7829,34 грн. - суми інфляції та 3 % річних у сумі 1234,80 грн. Дану заяву було прийнято судом.
27.04.2009 р. відповідачем надано заяву про залучення до матеріалів справи доказів запрошення Амеліна І.Ю. на судове засідання 27.04.2009 р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.04.2009 р. задоволено клопотання позивача, погодженого з відповідачем про продовження строку розгляду справи до 11.05.2009 р.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Листом № 208 від 01.11.2006 р., копія якого додано до матеріалів справи, відповідач просив позивача відпустити 7,5 тон нафтабітуму.
Позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності, а саме нафтобітум на загальну суму 17169,60 грн., що підтверджується копією накладної № 197 від 01.11.2006 р. та копією довіреності ЯЛМ № 771425, які додані до матеріалів справи.
Договір між сторонами не було укладено, однак згідно вимог ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Такими діями, у даному випадку, зокрема є прохання відповідача відпустити товар та прийняття відповідачем товару від позивача.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується копією накладної з відміткою відповідача про отримання товару та копією довіреності на отримання товару, які додані до матеріалів справи.
Таким чином, суд робить висновок, що у відповідача виникло зобов'язання по сплаті товару, отриманого ним від позивача за накладною № 197 від 01.11.2006 р.
23.01.2009 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 01-24/47 від 19.01.2009 р., копія якої додана до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати цього виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.
В наслідок несвоєчасної оплати товару з боку відповідача виник борг у сумі 17169,60 грн.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 17169,60 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача інфляційної суми у розмірі 7829,34 грн. за період з листопада 2006 р. по лютий 2009 р. та 3% річних у сумі 1234,80 грн. за період з 01.11.2006 р. по 01.04.2009 р.
Факт заборгованості відповідача в сумі 26233,74 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідачем було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та поставити перед експертом наступні питання: чи належить у довіреності суворої звітності у графі “засвідчую” Амеліну Ігору Юрійовичу; чи ідентичні підписи у довіреності суворої звітності у графі “засвідчую” та “керівник підприємства”; чи належить підпис у накладній № 197 від 01.11.2006 р. Амеліну Ігору Юрійовичу.
Посилання відповідача на те, що товар було отримано іншою особою ніж зазначено в довіреності не може бути прийнято судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 31.03.2009 р., 06.04.2009 р., 27.04.2009 р., було зобов'язано відповідача надати суду оригінали документів, які містять вільні та умовно-вільні зразки підпису Амеліна Ігора Юрійовича та забезпечити його явку у судове засідання для надання експериментальних зразків підпису.
Дані ухвали суду відповідач не виконав.
Інших доказів в підтвердження заперечень відповідача матеріали справи не містять.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 11, ч.1 ст. 202, ст. ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України господарський суд, -
Позовні вимоги Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Донецьк до Державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд”, м. Донецьк про стягнення 26233,74 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд”, м. Донецьк на користь Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Донецьк: 17169,60 грн. - основного боргу; 7829,34 грн. - суми інфляції; 3% річних у сумі 1234,80 грн.; 262,33 грн. - витрати по сплаті державного мита; 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати Дочірньому підприємству “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Донецьк довідку на повернення зайве сплаченого державного мита у сумі 172,37 грн.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Текст рішення оголошено в судовому засіданні 06.05.2009 р.
Суддя Мальцев М.Ю
Надруковано 3 примірника:
1 - позивачу;
1- відповідачу;
1- у справу
Вик. Пивоварова О.Ю.