10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"05" травня 2009 р. Справа № 12/135-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Рибченко О.О. (довіреність №21-122/10-2251 від 19.03.2009р.),
від відповідача: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод"
на рішення господарського суду Вінницької області
від "13" січня 2009 р. у справі № 12/135-08 (суддя Кожухар М.С.)
за позовом Антимонопольного комітету України (м. Київ)
до державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод"
(с. Бджільня Теплицького району Вінницької області)
про стягнення 60 000,00 грн., -
У листопаді 2008 року Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" згідно з рішенням Антимонопольного комітету України №745-р від 20 грудня 2007 року 30 000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також 30 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон України).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 13 січня 2009 року у справі №12/135-08 позов задоволено.
Стягнуто з державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" до загального фонду Державного бюджету України 30 000,00 грн. штрафу та 30 000,00 грн. пені.
Стягнуто з державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" до державного бюджету України - 600,00 грн. витрат на сплату державного мита та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, державне підприємство "Бджільнянський спиртовий завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що подаючи заяви до Антимонопольного комітету України, ЗАТ "Оболонь" та СОВАТ не обґрунтували в чому саме полягає порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ДП "Бджільнянський спиртовий завод". Звертає увагу, що вказані підприємства не мали з ним господарських відносин.
Наводячи показники реалізованого спирту, ДП "Бджільнянський спиртовий завод" стверджує, що не міг вплинути на економічну конкуренцію на території України.
ДП "Бджільнянський спиртовий завод" вважає, що Антимонопольний комітет України безпідставно не застосував положення ч.2 ст.36 Закону України.
Зазначає, що збільшення відпускних цін на спирт здійснено підприємством виходячи з реальної ситуації на ринку, аналізу рівня закупівельних цін та цін реалізації продукції, що узгоджується з п.2.1 статуту підприємства та не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився.
Колегія суддів вважає, що неприбуття представника відповідача в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки сторони належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання суду.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
При цьому виходить з наступного.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 20 грудня 2007 року №745-р визнано, зокрема, що державне підприємство "Бджільнянський спиртовий завод" та ряд інших підприємств вчинило порушення, передбачене ч.ч.1,3 ст.6, п.1 ст.50 Закону України, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб"єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту та відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.52 Закону України на порушників, в тому числі на ДП "Бджільнянський спиртовий завод", накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн.
Копію вищевказаного рішення надіслано відповідачеві рекомендованою кореспонденцією, яку отримано ним 16 січня 2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції за №197296.
В матеріалах справи відсутні докази сплати штрафу відповідачем добровільно, а також оскарження ним рішення Антимонопольного комітету України від 20 грудня 2007 року №745-р в судовому порядку.
Отже, зазначене рішення є чинним та прийнятим у відповідності до вимог законодавства.
П.1 ст.50 Закону України передбачено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Відповідно до ч.ч.ч.1,3,4 ст.6 Закону України антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.52 Закону України за порушення, передбачені п.1 ст.50 цього Закону, на суб"єкта господарювання накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Згідно з ч.3 ст.56 Закону України особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до абз.1 ч.5 ст.56 Закону України за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, але не більше суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Частиною першою ст.42 Закону України, зокрема, встановлено, що строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
На підставі зазначених норм Закону України позивачем нараховано пеню за прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті штрафу у сумі 30 000,00 грн. пені, правильність нарахування якої перевірено судом.
Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року у справі №38/174 задоволено апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 28 серпня 2008 року у справі про задоволення позову державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним п.2 рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20 грудня 2007 року в частині накладення на державне підприємство "Артемівський спиртовий завод" штрафу в розмірі 70 000,00 грн., прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Отже, рішення Антимонопольного комітету України від 20 грудня 2007 року №745-р, на підставі якого до відповідача застосовано штрафні санкції, було предметом розгляду у господарській справі і суд дійшов висновку про правомірність вказаного рішення.
Доводи відповідача не є переконливими, оскільки спростовуються наведеним та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.
Рішення господарського суду Житомирської області від 13 січня 2009 року у справі №12/135-08 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 13 січня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" - без задоволення.
2. Справу №12/135-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2,3 - сторонам; 4 - в наряд.