83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.04.09 р. Справа № 39/32
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармюніон” м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк
про стягнення 332 945 грн. 98 коп.
За участю представників сторін
від позивача не з'явився;
від відповідача Лищук І.В. - за довіреністю;
В судовому засіданні від 13.04.2009 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України
оголошено перерву в слухання справи до 16.04.2009 р. о 10год.40хв.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фармюніон” м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк, про стягнення заборгованості 332945грн.98коп., яка складається з основного боргу в сумі 264921грн.40коп., пені в сумі 41155грн.98коп., 3% річних в сумі 5105грн.63коп., інфляційних в сумі 21763грн.71коп.
Клопотанням від 06.04.2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги, зменшивши їх розмір на 122 461 грн. 00 коп., та просив суд стягнути з відповідача 210 484 грн. 98 коп.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання № 8/0606 від 01.07.2006 р., додаток до договору від 08.01.2008 р., видаткові накладні № ФЮ-0000038 від 14.02.2008 р., № ФЮ-0000082 від 20.03.2008 р., № ФЮ-0000105 від 15.04.2008 р., № ФЮ-0000119 від 07.05.2008 р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2008 р., довіреності серії ЯОШ № 252707 від 20.02.2008 р., серії ЯОФ № 687517 від 27.03.2008 р., № 687880 від 23.04.2008 р., серії НБЙ № 602807 від 16.05.2008 р., претензію від 03.11.2008 р., поштове повідомлення, розрахунок.
Відповідач в судове засідання з'явився, надав клопотання про відстрочення виконання рішення суду строком на 3 місяці.
Представник позивача, згідно наданих пояснень від 06.04.2009 р., проти надання відповідачеві відстрочки не заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
01.07.2006 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Фармюніон” м. Київ (Постачальник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк (Покупець), укладено договір постачання № 8/0606, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Строк дії договору у відповідності з додатком від 08.01.2008 р. пролонгований сторонами до 31.12.2008 р.
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язується систематично передавати (постачати) у зумовлені строки (строк) другій стороні медикаменти (надалі Товар), у кількості асортименті і по цінах, згідно з накладними (специфікаціями), що є невід'ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і своєчасно сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору.
Товар, за даним Договором, постачається окремими партіями у відповідності з накладними (специфікаціями) на основі узгоджених заявок Покупця (п. 4.1 Договору).
На виконання умов Договору позивач згідно видаткових накладних № ФЮ-0000038 від 14.02.2008 р., № ФЮ-0000082 від 20.03.2008 р., № ФЮ-0000105 від 15.04.2008 р., № ФЮ-0000119 від 07.05.2008 р., поставив відповідачеві Товар на загальну суму 314921грн.40коп.
Поставлений згідно означених видаткових накладних товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОШ № 252707 від 20.02.2008 р., серії ЯОФ № 687517 від 27.03.2008 р., № 687880 від 23.04.2008 р., серії НБЙ № 602807 від 16.05.2008 р. прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписами останніх на вказаних накладних, скріплених печаткою Товариства.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві продукції на суму 314921грн.40коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з положеннями п. 5.3 Договору Покупець оплачує кожну поставлену партію Товару в безготівковому порядку (платіжним дорученням) шляхом передоплати або з відстрочкою 30 днів.
Прийняті на себе згідно договору обов'язки відповідач належним чином не виконував, вартість отриманого товару сплатив частково, внаслідок чого за ним, згідно наданого позивачем розрахунку, утворилася заборгованість в сумі 264921грн.40коп.
Одночасно, згідно наданих представником відповідача пояснень, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано часткову оплату за накладною № ФЮ-0000038 від 20.02.2008 р. в сумі 10000грн.00коп., що перерахована платіжним дорученням № 331 від 16.10.2008 р.
Враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 10 000 грн. 00 коп. на час подання позову сплачена відповідачем, в позовних вимогах в цій частині слід відмовити, через безпідставність.
Одночасно сума боргу в розмірі 122461грн. за договором про переведення боргу № 162 від 06.04.2009 р. була переведена з ТОВ “Донфармхолдінг” на нового боржника ТОВ “А'СТА”, з приводу чого позивачем було подано відповідне клопотання про зміну розміру позовних вимог.
Крім того, в ході розгляду спору відповідач згідно платіжного доручення № 813 від 12.03.2009 р., частково погасив основний борг на суму 10 000 грн. 00 коп.
Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку сплатив суму боргу в розмірі 10000грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням № 813 від 12.03.2009 р., провадження у справі в цій частині відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, залишок неоплаченої відповідачем суми боргу за договором постачання № 8/0606 від 01.07.2006 р. складає 122460грн.40коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 122460грн.40коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 122460грн.40коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 122460грн.40коп. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення строків оплати поставленого товару позивачем на підставі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” нарахована пеня в сумі 41155 грн. 98 коп.
Втім, означена вимога не може бути задоволена судом через недотримання сторонами передбаченої статтею 547 ЦК України обов'язкової письмової форми для такого виду забезпечення зобов'язань, як пеня. Недотримання письмової форми для неустойки у вигляді пені тягне за собою недійсність (нікчемність) такої угоди (правочину) за законом. Оскільки сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання договору (правочину), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% в розмірі 5105грн.63коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 26.12.2008 р., та суми інфляційних в розмірі 21763грн.71коп. - за період з березня по листопад 2008 р., з огляду на наявність заборгованості, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню
3% річних частково в сумі 5048грн.26коп., з огляду на те, що при здійсненні розрахунку 3% річних за накладною № ФЮ-0000038 від 14.02.2008 р., позивачем не враховано часткову оплату в сумі 10 000 грн. 00 коп., відповідно сума річних за накладною № ФЮ-0000038 від 14.02.2008 р. складає 1840грн.37коп., за арифметичним розрахунком суду (80964,05грн. * 3% / 100% * 216днів / 366 днів) + (70964,05грн. * 3% / 100% * 70днів / 366днів).
інфляційні частково в сумі 21518грн.93коп., з огляду на те, що при здійсненні розрахунку інфляційних за накладною № ФЮ-0000038 від 14.02.2008 р., позивачем не враховано часткову оплату в сумі 10 000 грн. 00 коп., відповідно сума інфляційних за накладною № ФЮ-0000038 від 14.02.2008 р. складає 1840грн.37коп., за арифметичним розрахунком суду ((80964,05грн. * 103,8% * 103,1% * 101,3% * 100,8% * 99,5% * 99,8% * 101,1%) / 100% + (70964,05грн. * 101,7%) / 100%).
Заявлене відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення суду на три місяці суд вважає таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.
Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом.
В обґрунтування наданого клопотання відповідач посилався на важкий фінансовий стан підприємства, на підтвердження чого представив звіт про результати діяльності підприємства за два місяці.
Представник позивача проти наданого клопотання про відстрочення виконання рішення суду строком на 3 місяці не заперечував.
Викладені заявником обставини щодо необхідності відстрочення виконання рішення, суд вважає виключними, у зв'язку з чим вважає за необхідне задовольнити надане відповідачем клопотання та відстрочити виконання рішення строком на три місяці.
Крім того, позивачем заявлено до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7500грн.
Згідно приписів ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відносяться суми державного мита, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачем в супереч положень ст.ст. 33-34 ГПК України не представлено суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним, у зв'язку з розглядом даної справи були понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7500 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 80, 82-85, 121 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармюніон” м. Київ - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармюніон” м. Київ основний борг в сумі 122460грн.40коп., інфляційні в сумі 21518грн.93коп., 3% річних в сумі 5048грн.26коп., витрати за державним митом в сумі 1590грн.28коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 56грн.36коп.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармюніон” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармюніон” м. Київ в частині стягнення основного боргу в сумі 10 000 грн. 00 коп. - припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відстрочити виконання рішення суду від 16.04.2009 р. строком на три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.