Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
13.04.2009
Справа №2-24/494-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рехау», (03150 м.Київ, вул. Ковпака, 17, корпус 1,2-й поверх, кв. 3-4; 08162 Київська область, Києво - Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1; ідентифікаційний код 32108814)
До відповідача Фізичної особи - підприємця Кофтєлєва Тимофія Анатолійовича, (97403 АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, 67/а, кв. 46, ідентифікаційний номер 2287008038 )
Про стягнення 92355,58 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - Романюк Л.М., довіреність б.н. від 13.08.2007 р. у справі
Від відповідача - Кофтєлєв Т.А., паспорт НО 435870 від 10.09.2002 р.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рехау» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Фізичної особи - підприємця Кофтєлєва Тимофія Анатолійовича про стягнення 92355,58 грн., у тому числі: 61509,47 грн. - основного боргу, 3923,08 грн. - індекс інфляції, 17979,03 грн. - відсотків річних, 8944,00 грн. - пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору поставки № 10006433 від 01.09.2007 р. позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на суму 61509,47 грн., зазначений товар був отриманий відповідачем, однак відповідач обов'язки за договором щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості, та стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку та нарахуванню штрафних санкцій.
Позивач у судовому засіданні, яке відбулось 23.03.2009 р., залучив до матеріалів справи клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рехау" суму заборгованості у розмірі 60 386,37 грн., суму інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 3832,22 грн., відсотки за користування коштами у розмірі 17580, 72 грн., пеню у розмірі 8919,35 грн. - загальною сумою 90 718, 66 грн. Крім того позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати державного мита у розмірі 907,19 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн.
У клопотанні позивач зазначає, що вказана сума заборгованості визнана відповідачем, шляхом підписання останнім акту звірки взаємних розрахунків. Крім того позивачем були надані пояснення, відповідно до яких позивач зазначив, що зменшив позовні вимоги на суму 1121,77 грн. у зв'язку з не постачанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Рехау" товару відповідно до накладної № 88001850 від 21.03.2008р. на вищевказану суму. У зв'язку з цим позивачем були перераховані відсотки за використання коштів та розмір пені відповідно до розрахунку, викладеному у клопотанні про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 23.03.2009 р. зменшений розмір позовних вимог був прийнятий до розгляду судом.
Відповідач у поясненнях на позов та у судовому засіданні проти суті позовних вимог та суми заборгованості перед ТОВ «Рехау» не заперечував.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
01.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рехау» (Постачальник) та Фізичної особою - підприємцем Кофтєлєвим Тимофієм Анатолійовичем (Покупець) укладено|ув'язнений| договір поставки № 10006433 (а.с.6-9).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві у зумовлені строки згідно специфікації, що є додатком до договору (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар на умовах цього договору.
Ціни за одиницю товару, одиниці виміру, кількість, асортимент і загальна вартість товару визначаються в специфікаціях або замовленні Покупця та рахунку, що виставляється Постачальником як підтвердження прийняття замовлення Покупця. Замовлення та рахунок мають бути підписані уповноваженими особами Сторін та скріплені їх печатками. Приймання Покупцем Товару від Постачальника на умовах, вказаних у Рахунку чи видатковій накладній, а також повна чи часткова оплата рахунку - свідчить про повне прийняття Покупцем даних умов (п. 3.1 Договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими на це представниками Сторін (дата, вказана у верхньому правому куті першої сторінки Договору) і діє протягом одного року, а щодо розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань (п. 8.1 Договору).
Якщо інше не зазначено в Специфікаціях або Замовленнях/Рахунках оплата товару здійснюється на умовах 100 % передплати (п. 4.1 Договору).
Додатковою угодою № 1 від 06.12.2007 р. до договору № 10006433 від 01.09.2007 р. п. 4.1 договору сторони погодили викласти у наступній редакції: «4.1 Оплата поставленого Товару здійснюється на наступних умовах: відстрочка платежу - 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.». Відповідно до п. 2 угоди, зазначена угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та діє протягом строку дії Договору (а.с.15).
На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату товару № СФ-88054064 від 23.04.2008 р., № СФ-88054403 від 21.05.2008 р. (а.с.61-65).
25.04.2008 р. на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 29926,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН 81002307 від 25.04.2008 р. на суму 11736,22 грн., № РН 88002345 від 25.04.2008 р. на суму 18190,66 грн., а також 22.05.2008 р. позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на суму 30460,82 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН 81002523 від 22.05.2008 р. (а.с.18-23).
Отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом відповідача у накладних, а також довіреностями на отримання товаро - матеріальних цінностей (а.с.24-26).
Проте, відповідачем вартість поставленого товару сплачена не була, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 60387,70 грн., що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Рехау» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договором по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору, додаткових угод до нього та вимогам чинного законодавства зобов'язання за договором по оплаті за отриманий товар згідно видатковим накладним № РН 81002307 від 25.04.2008 р. на суму 11736,22 грн., № РН 88002345 від 25.04.2008 р. на суму 18190,66 грн., № РН 81002523 від 22.05.2008 р. на суму 30460,82 грн. не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 60387,70 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена.
Відповідно до клопотання про уточнення позовних вимог, яким позивач зменшив розмір позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 60386,37 грн. - основного боргу, у зв'язку з наведеним задоволенню та стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 60386,37 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача із урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог суму інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 2035,03 грн. за період з травня 2008 р. по січень 2009 р. за накладними № РН 81002307 від 25.04.2008 р. на суму 11736,22 грн., № РН 88002345 від 25.04.2008 р. на суму 18190,66 грн., у розмірі 1797,19 грн. за період з червня 2008 р. по січень 2009 р. за накладною № РН 81002523 від 22.05.2008 р. на суму 30460,82 грн. та 48% річних у розмірі 9248,64 грн. за період з 26.05.2008 р. по 15.01.2009 р. за накладними № РН 81002307 від 25.04.2008 р. на суму 11736,22 грн., № РН 88002345 від 25.04.2008 р. на суму 18190,66 грн., у розмірі 8332,08 грн. за період з 22.06.2008 р. по 15.01.21009 р. за накладною № РН 81002523 від 22.05.2008 р. на суму 30460,82 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Оскільки матеріалами справи підтверджена заборгованість за поставлений товар, загальна сума інфляційних витрат за період з травня 2008 р. по січень 2009 р. у розмірі 3832,22 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з Фізичної особи - підприємця Кофтєлєва Тимофія Анатолійовича.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.4 Договору сторони погодили, що у разі прострочення Покупцем оплати товару до 14 календарних днів Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3 % річних, а в разі прострочення оплати більше 14 днів - 15 % річних, а більш 90 днів - 48 % річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належить до сплати Постачальнику.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи - підприємця Кофтєлєва Тимофія Анатолійовича 48 % річних у розмірі 9248,64 грн. за період з 26.05.2008 р. по 15.01.2009 р. за накладними № РН 81002307 від 25.04.2008 р. на суму 11736,22 грн., № РН 88002345 від 25.04.2008 р. на суму 18190,66 грн., у розмірі 8332,08 грн. за період з 22.06.2008 р. по 15.01.21009 р. за накладною № РН 81002523 від 22.05.2008 р. на суму 30460,82 грн. підлягають задоволенню.
Згідно додатку № 1 до договору поставки № 10006433 від 01.09.2007 р. - Умови поставок та розрахунків, зокрема п. 3.4., у випадку несвоєчасної оплати Товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний при першій вимозі Постачальника сплатити Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення за весь період затримки оплати починаючи з дня, наступного за останнім днем належного платежу згідно Договору та закінчується днем фактичного погашення суми боргу в повному обсязі. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується строк позовної давності - три роки (а.с.10-14).
На підставі зазначеного пункту, позивач просить суд із урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача 8919,35 грн. пені, за період з 26.05.2008 р. по 22.06.2008 р. у сумі 570,05 грн., за період з 23.06.2008 р. по 15.01.2009 р. на суму 8349,30 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проте, при нарахування позивачем пені, останнім нараховувалась пеня за період прострочення 235 днів, що суперечить положенню ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Також, при нарахуванні пені за період прострочення з 26.05.2008 р. по 22.06.2008 р., позивачем нарахування проводилось на суму заборгованості у розмірі 31048,65 грн., згідно розрахунку зменшених позовних вимог, тоді як судом було встановлено, що за зазначений період за відповідачем існувала заборгованості по сплаті за отриманий товар у сумі 29926,88 грн. за накладними № РН 81002307 від 25.04.2008 р. на суму 11736,22 грн., № РН 88002345 від 25.04.2008 р. на суму 18190,66 грн., також за період прострочення з 23.06.2008 р. по 15.01.2009 р. пеня нараховувалась на суму 61509,47 грн., коли як судом встановлено, що за зазначений період за відповідачем існувала заборгованість у розмірі 60387,70 грн., яка утворилась за несплату отриманих товарів за накладними № РН 81002307 від 25.04.2008 р. на суму 11736,22 грн., № РН 88002345 від 25.04.2008 р. на суму 18190,66 грн., № РН 81002523 від 22.05.2008 р. на суму 30460,82 грн.
Враховуючи викладене, сума пені повинна розраховуватися за період з 26.05.2008 р. по 22.06.2008 р. та становить відповідно 29926,88 грн.( сума заборгованості за вказаний період) х (2 х 12 %) (подвійна облікова ставка НБУ) х 28 дн./365 = 550,98 грн., за період з 23.06.2008 р. по 23.11.2008 р. - 60387,70 грн.( сума заборгованості за вказаний період) х (2 х 12 %) (подвійна облікова ставка НБУ) х 156 дн./365 = 6194,28 грн.
Таким чином матеріалами справи підтверджується та стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 6745,26 грн.
В частині стягнення 2174,09 грн. пені у задоволені позову відмовлено.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17.04.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кофтєлєва Тимофія Анатолійовича, (97403 АР Крим, м. Євпаторія, вул.. 9 Травня, 67/а, кв. 46, ідентифікаційний номер 2287008038 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рехау», (03150 м. Київ, вул.. Ковпака, 17, корпус 1,2-й поверх, кв. 3-4; 08162 Київська область, Києво - Святошинський район, смт. Чабани, вул.. Машинобудівників, 1; ідентифікаційний код 32108814; р/р 26003000538000 у банку АТ «Каліон банк Україна», МФО 300379) 60386,37 грн. заборгованості, 3832,22 грн. індексу інфляції, 17580,72 грн. - 48 % річних, 6745,26 грн. - пені, 885,45 грн. державного мита та 115,17 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 2174,09 грн. пені у задоволенні позову відмовити.
Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.