36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.04.2009 р. Справа №21/11
за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта", проїзд Галузевий, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39609
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна", вул. І.Франка, 6, м. Київ, 01030
про стягнення 6640,81 грн.
Суддя Тимченко Богдан Петрович
Представники сторін:
від позивача: Соколовський С.І., дов.№ 03/09 від 24.03.09 р.
від відповідача: відсутні
Представники сторін після перерви :
від позивача : відсутні
від відповідача : відсутні
Справа розглядається в умовах перерви, оголошеної в судовому засіданні 26.03.2009 р. відповідно до ст.77 ГПК України.
СУТЬ СПРАВИ : Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" до Закритого акціонерного товариства "Торговий дім Укртатнафта" про стягнення грошових коштів в розмірі 6640,81 грн.
Представник позивача на задоволенні позову наполягає.
Відповідач в судове засідання не з"явився, був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позов не надав.
За таких обставин суд вважає доцільним розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив :
Між Закритим акціонерним товариством транснаціональною фінансово-промисловою нафтовою компанією "Укртатнафта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" (покупець) був укладений Договір № 19/2/2118 від 03.01.2008 р., згідно умов якого постачальник зобов"язується поставити, а покупець зобов"язується оплатити й прийняти нафтопродукти в асортименті та кількості, вказаній в таблиці, зазначеній в договорі № 19/2/2118 від 03.01.2008 р.
Згідно з п.3.2 Договору вантажовідправлення товару здійснюється залізнодорожним транспортом. Вантажовідправником товару являється Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Укртатнафта".
П.3.5 вище зазначеного Договору передбачено, що постачальник вважається таким, що виконав свої обов"язки по поставці товару з моменту передачі його в розпорядження транспортної організації (перевізнику). При цьому з даного моменту від постачальника до покупця переходить право власності на товар, а також всі ризики, пов"язані з втратою і пошкодженням товару. Фактичною масою доставленого товару вважається маса, вказана в вантажовідправній документації. Датою поставки товару постачальником вважається дата прийому вантажу до перевезення, вказана в залізнодорожній накладній станції вантажовідправника.
08.01.2008 р. по залізничній накладній № 44208616, за адресою позивача, що є покупцем за Договором № 19/2/2118 від 03.01.2008 р., надійшло дизельне паливо в цистерні № 74239922. Згідно з п.3.5 даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" вважається власником нафтопродуктів, несе всі ризики, пов"язані з втратою та пошкодженням товару.
Як вбачається з матеріалів справи, при прийманні вагоно- цистерни № 74239922 з дизельним паливом відвантаженої 03.01.2008 р. по залізничній накладній № 44208616 значиться кількість (масса нетто) дизельного палива 54200 кг.
При прийманні позивачем (покупцем) 08.01.2008 р. дизельного палива, останнім було виявлено розходження в масі товару між вантажовідправними документами та фактичними даними в кількості 1617 кг, що підтверджується актом № 0-55 від 08.01.2008 р., складеного представником Запорізької торговопромислової палати, та актом приймання нафтопродуктів за кількістю № 103/з від 08.01.2008 р. (форма 5-НП).
Згідно п.п.3.7 Договору № 19/2/2118, укладеного між ЗАТ РПНК "Укртатнафта" та ЗАТ "Альянс Ойл Україна" відправка товару вантажовідправником та прийом товару покупцем здійснюється в відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.1998 р. № 81/38/101/235/122.
Згідно з даною Інструкцією приймання нафтопродуктів, що надійшли на підприємство залізничним транспортом, їх кількість визначається на підприємстві комісійно, з участю повноважних та компетентних осіб та складанням відповідного акту.
Відповідно до п.4.1.3.18 Інструкції приймання нафтопродуктів провадиться особами, які призначені наказом керівника вантажоодержувача. Ці особи відповідають за недотримання правил приймання нафтопродуктів.
П.4.1-3.19 Інструкції передбачено, що на всі нафтопродукти, що надійшли, складається "Акт приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою " 5-НП. Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. Акт підписується особами, які брали участь у прийманні нафтопродуктів.
Згідно з п.4.1.3.21 Інструкції у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов"язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта.
Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів.
Представник громадськості вантажоодержувача або представник стороннього підприємства може брати участь у прийманні нафтопродуктів на даному підприємстві не більше двох разів на місяць, маючи при цьому разове посвідчення за підписом керівника підприємства.
Факт нестачі поставленого дизельного палива позивач підтверджує актом № 103/з приймання нафтопродуктів за кількістю від 08.01.2008 р. та актом експертизи № 0-55 від 01.01.2008 р. Запорізької торгово-промислової палати.
Актом експертизи констатовано, що по залізничній накладній № 44208616 цистерна № 74239922 значиться : маса нетто 54200 кг, фактична маса нетто дизпалива, що прибуло на адресу позивача, становить 52583 кг. Нестача дизпалива в цистерні № 74239922 склала 1617 кг (54200 кг - 52583 кг) з якої позивачем і розрахована вартість нестачі в розмірі 6640,81 грн.
Як вбачається з вказаного акту експертизи, в ньому відсутні відомості про участь в прийманні вантажу представника громадськості, участь якого в прийманні є обов"язковою.
Крім того при визначенні нестачі дизпалива у вказаному акті експертизи не були враховані норми природного убутку, а також границі відносної похибки вимірювання маси нафтопродуктів відповідно до вимог п-4.1.3.2 Інструкції.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.1998 р. № 81/38/101/235/122 передбачено лише складання акта за формою № 5-НП про приймання нафтопродуктів за кількістю, то акт експертизи № 0-55 від 01.01.2008 р., з огляду на вище викладене, не може бути взятий судом до уваги як доказ нестачі товару.
При складанні акту № 103/3 приймання нафтопродуктів за кількістю від 08.01.2008 р. позивачем не було дотримано всих вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України.
Так, п.4.1.3.21 Інструкції у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що неуможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов"язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта. П.3.8 Договору № 19/2/2118 від 03.01.2008 р. передбачає, що у разі виявлення невідповідності кількості чи якості товару даним, вказаним у супровідних документах постачальника, покупець (вантажоодержувач) зобов"язаний викликати телеграмою представника постачальника для складання двостороннього акту приймання по якості, представника вантажовідправника - по кількості.
Як вбачається з матеріалів справи вантажовідправникові надсилалася телеграма № П164809 для забезпечення участі представника ЗАТ "Торгового дому "Укртатнафта" у складанні двостороннього акту приймання по кількості. Однак, акт № 103/з приймання нафтопродуктів по кількості складений 08.01.2008 р. в односторонньому порядку та підписаний комісією ЗАТ "Альянс Ойл Україна" в складі: Коновалова В.А., Расько Н.А., Луб"яниченко Н.В.
П.3.9 Договору № 19/2/2118 від 03.01.2008 р. передбачено, що при отриманні телеграми про виявлення невідповідності кількості і чи якості поставленого товара супровідним документам, постачальник зобов"язаний на протязі 2-ох днів забезпечити приїзд свого уповноваженого представника чи дозволити прийом товару покупцем в односторонньому порядку в відповідності з вимогами Інструкції. В разі відмови постачальника (вантажовідправника) від участі в прийомі товару по якості і/чи кількості "покупець має право запросити для участі в перевірці представника незалежної організації", узгодженої з постачальником, чи експерта торгово-промислової палати України.
До матеріалів справи не додано доказів, які підтверджують, при виявленій невідповідності кількості поставленого товару, дачу ЗАТ "Торговим домом "Укртатнафта" дозволу здійснювати прийом товару покупцем в односторонньому порядку. В матеріалах справи відсутні також докази відмови вантажовідправника від участі в прийомі товару по кількості.
Згідно п.4.1.3.21 Інструкції керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів.
Представник громадськості вантажоодержувача або представник стороннього підприємства може брати участь у прийманні нафтопродуктів на даному підприємстві не більше двох разів на місяць, маючи при цьому разове посвідчення за підписом керівника підприємства.
До матеріалів справи додано посвідчення № 5 від 01.01.2008 р., видане представнику громадськості Баєву Д.Є. для участі в прийомі нафтопродуктів за кількістю та якістю. Однак акт № 103/з підписаний комісією в складі Коновалова В.А., Расько Н.А., Луб"яниченко Н.В. Разових посвідчень представника громадськості на приймання нафтопродуктів на ім"я даних осіб до матеріалів справи не додано.
Крім того акт № 103/з від 08.01.2008 р. приймання нафтопродуктів за кількістю містить ряд інших порушень вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України: всупереч вимогам п.4.1.3.19 Інструкції акт не затверджено керівництвом вантажоодержувача; акт не містить посилання на наказ про створення комісії для приймання нафтропродуктів, як того вимагає п.4.1.3.18 Інструкції; в акті не вказано відомостей про документ, на підставі якого діяли представники підприємства (ці документи також не додано до позовної заяви); акт складений за відсутності представника громадськості та представника вантажовідправника; в акті не вказано час прибуття товару на станцію призначення, час видачі товару підприємству, технічний стан цистерни; в акті не міститься відомостей про засіб вимірювання нафтопродуктів та дата його повірки ( до позовної заяви не додано паспорт засобу та документи, що посвідчують його повірку).
Таким чином, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт нестачі дизпалива в вагоно-цистерні № 74239922 по залізничній накладній № 44208616 в кількості 1617 кг.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписами ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодовувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Визначення збитків наведено в ст.22 Цивільного кодексу України, згідно якої збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв"язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, наявність вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Позивач не довів факт нестачі товару, а тому відсутні підстави для настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими, а відтак не вбачає підстав для їх задоволення.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1.В позові відмовити.
2.Копії рішення надіслати сторонам у справі за адресами, вказаними у вступній частині рішення.
Суддя Тимченко Б.П.