ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 27/88
18.03.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-2»
до
Київської клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва
про
стягнення 22 747, 79 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача:
Затуливітер В.С. -директор;
Від відповідача:
Руденко А.Я. -представник за довіреністю «140 від 17.02.2009 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквілон-2»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва про стягнення заборгованості у розмірі 19 981, 20 грн. основного боргу та пені у сумі 2 424, 53 грн. за договором № 5 від 07.07.2008 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.02.2009 року.
У судове засідання 18.02.2009 року представник позивача з'явився, подав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 18.02.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.01.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із хворобою повноважного представника.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи до 11.03.2009 року.
Позивач у судове засідання 11.03.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.
У судове засідання 11.03.2009 року представник відповідача з'явився, визнав основну суму заборгованості, але просив суд зобов'язати позивача обґрунтувати нарахування штрафних санкцій.
У судовому засіданні 11.03.2009 року оголошено перерву до 23.03.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2009 року надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 19 981, 20 грн. суми основної заборгованості та 1 476, 50 грн. пені.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про зміну позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
07.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквілон-2»(надалі - підрядник) та Київською клінічною лікарнею Подільського району м. Києва (надалі - замовник) був укладений договір № 5 (надалі - Договір), за яким замовник довіряє, а підрядник приймає на себе виконання поточного ремонту терапевтичного відділення стаціонару № 2 по вул. Фрунзе, 107.
Відповідно до п. 2.2 Договору загальна вартість договору становить 19 981, 00 грн.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що при закінченні робіт підрядник здає роботу і підписує у замовника акт. Замовник на протязі 5-ти днів зобов'язаний підписати акт і перерахувати кошти за виконані роботи.
На виконання умов Договору 30.10.2008 року сторони підписали та скріпили печатками акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на суму 19 981, 20 грн.
Отже, згідно п. 3.1 Договору відповідач повинен був оплатити за виконані роботи у строк до 04.11.2008 року, проте відповідач розрахунку не здійснив.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач претензій щодо якості робіт не направив, доказів виконання п. 3.1 Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті визнаний відповідачем у судовому засіданні.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 19 981, 20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 476, 50 грн. згідно ч. 2 ст. 231 ГК України.
Відповідно до п. 4.1 Договору сторони передбачили, що за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань по договору, замовник і підрядник несуть майнову відповідальність згідно з діючим законодавством України та договором.
Згідно із п. 3.2 статуту Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва встановлено, що утримання установи і оплата праці здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
Отже, відповідач по даній справі є організацією, зобов'язання якої фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків.
Таким чином, у зобов'язаннях, спеціальних за колом осіб, законом (ч. 2 ст. 231 ГК України) для будь-яких видів зобов'язань прямо встановлено інший розмір пені, порівняно із розміром пені, встановленим ст. 343 ГК України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - не подвійна облікова ставка НБУ, а ставка 0,1% за законом і цим же законом передбачено, що цей розмір може бути змінений сторонами у договорі.
З наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій вбачається, що він нараховує і розмір пені , і суму штрафу, проте в прохальній частині заяви просить суд стягнути тільки пеню у розмірі 1 476, 50 грн.
Отже, розмір пені за перерахунком суду становить:
19 981, 20 грн. (заборгованість) * 0, 1% * 139 (з 05.11.2008 року по 23.01.2009 року) = 2 777, 39 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 1 476, 50 грн.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Київської клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва (04070 м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, код ЄДРПОУ 26199074) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-2» (02105, м. Київ, вул. Будівельників, 8, кв. 109; 31989897) суму основної заборгованості у розмірі 19 981 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 20 коп., пеню у сумі 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн.. 50 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 06 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Дідиченко М.А.