ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 53/114
13.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферозіт-Альфа”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укоінвестбуд та К”
про стягнення 9 342,22 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
від позивача: Коваль А.І. -представник за довіреністю № 37 від 26.01.2009р.
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укоінвестбуд та К” заборгованості за поставлені згідно з видатковими накладними № ТРН-КВ/ФА0275 від 22.04.2008р., № ТРН-КВ/ФА0274 від 22.04.2008р., але неоплачені будівельні матеріали в розмірі 9 342,00 грн., в тому числі: 9 218,40 грн. основного боргу, 45,46 грн. 3% річних та 78,36 грн. - збитків від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2009р. порушено провадження по справі № 53/114, розгляд справи призначено на 16.02.2009р.
Представник відповідача 16.02.2009р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2009р. не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2009р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 16.03.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. розгляд справи було призначено на 13.04.2009 р., в зв'язку з тим, що судове засідання 16.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.2009р. по 24.03.2009р. перебувала на лікарняному.
Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, представник позивача надав письмові пояснення з приводу позовних вимог в яких зазначив, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей була виписана на гр.. Зябліцева В.І., який на момент доставки товару безпосередньо на будівництво об'єкта був відсутній, у зв'язку з чим, товар згідно з видатковими накладними був отриманий Герасименком А.А. Крім того, проти наявності заборгованості перед позивачем відповідач не заперечує, що підтверджується підписаним в двосторонньому порядку актом звірки взаємних розрахунків.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не з'явився.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12.02.2009р. № 3036575 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд та К»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.04.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Як встановлено ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
22.04.2008р. на підставі рахунку-фактури № Сч-КВ00314 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 218,40 грн.
Факт поставки товару підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № ТРН-КВ/ФА0275 та ТРН-КВ/ФА0274 від 22.04.2009р. на суму 3 660,00грн. та 5 558,40 грн. відповідно (оригінали досліджені в судовому засіданні).
У відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач отриманий за спірними видатковими накладними товар не оплатив, однак проти наявності заборгованості перед позивачем відповідач не заперечує, що підтверджується підписаним і погодженим в двосторонньому порядку актом звірки взаємних розрахунків.
На підставі ст. 530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 06.11.2008р. з вимогою оплатити вартість поставленого товару до 13.11.2008р. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача товар мав оплатити його.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті придбаного товару, суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
На дату прийняття рішення заборгованість відповідач перед позивачем за спірними видатковими накладними становить 9 218,40 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи розрахунком заборгованості станом на 12.02.2009р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 9 218,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 218,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 45,46 грн. та збитків від інфляції в сумі 78,36 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд та К»(02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А; ідентифікаційний код 3393786 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»(81131, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Солонка, вул. Людкевича, 40, ідентифікаційний код 30543304) основний борг в сумі 9 218 (дев'ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 40 коп., 3 % річних в сумі 45 (сорок п'ять) грн. 46 коп., збитки від інфляції в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 36 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.