ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 27/82
11.03.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс»
до
Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»
про
стягнення 287 794, 07 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача:
Костенко І.А. -представник за довіреністю б/н від 28.02.2008 року;
Від відповідача:
не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором № 2132/08-ФС від 04.06.2008 року у розмірі 281 606, 27 грн., пені у сумі 5 500, 27 грн. та 3% річних у розмірі 687, 53 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.02.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 28 188, 94 грн., пеню у сумі 5 500, 27 грн. та 3% річних у розмірі 687, 53 грн.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог.
У судове засідання 18.02.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 27/82 від 30.01.2009 року не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи до 11.03.2009 року.
У судовому засіданні 11.03.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду від 18.02.2009 року та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 11.03.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0696571.
Оскільки, відповідач був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, то на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
04.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс»(надалі -постачальник) та Дочірнім підприємством «Регіон-Маркет»(надалі -покупець) було укладено договір № 2132/08-ФС (надалі -Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такий товари і оплатити його вартість за цінами, зазначеними у накладній.
Позивач на виконання умов Договору у період з 01 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2008 року відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, поставив відповідачу товар (продукти харчування та алкогольні напої) на загальну суму 621 600, 43 грн.
Товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача на підставі генеральних довіреностей № 54 від 06.06.2008 року, № 32, № 36 та № 33 від 30.05.2008 року, довіреностей № 037 від 30.05.2008 року та № 033 від 02.06.2008 року.
Відповідно до накладних на повернення товару, належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи, відповідачем за період з 01 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2008 року було повернуто товар на загальну суму 22 789, 92 грн.
Згідно із п. 7.4 Договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 30 (тридцять) днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.
Відповідач частково оплатив за поставлений товар перерахувавши на рахунок позивача 317 204, 54 грн., а саме: 02.10.2008 року - 4 304, 54 грн., 14.11.2008 року - 155 300, 00 грн., 20.11.2008 року - 15 200, 00 грн., 21.11.2008 року - 44 000, 00 грн., 02.12.2008 року - 11 800, 00 грн. та 09.12.2008 року - 86 600, 00 грн.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 281 605, 97 грн.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.
У судовому засіданні позивач подав заяву про зменшення суми основного боргу, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми заборгованості та частковим поверненням отриманого товару.
Також, судом встановлено, що зазначені оплата товару у сумі 180 000, 00 грн. та повернення товару у розмірі 71 052, 54 грн. було здійснено до подання позивачем позовної заяви до Господарського суду міста Києва.
Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 253 417, 03 грн. спростовано.
Згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем сплачено заборгованість та спір про стягнення 253 417, 03 грн. відсутній, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази що підтверджують виконання зобов'язання в строк встановлений договором не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не ос порений відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 28 188, 94 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 5 500, 27 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Пунктом 8.6 Договору передбачено, що у випадку затримки постачальником в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених договором, він зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.8.6.) та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 5 500, 27 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 687, 53 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
З огляду на зазначене вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 687, 53 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору № 2132/08-ФС від 04.06.2008 року підлягає задоволенню згідно розрахунку позивача.
Оскільки часткове повернення товару та часткова оплата поставленого товару у сумі 180 000, 00 грн. була здійснена до подання позовної заяви до суду, то витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача частково у сумі 343, 63 грн. та 14, 09 грн. відповідно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 253 417, 03 грн.
2. Решту позовних вимог задовольнити частково.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21; код ЄДРПОУ 33239892), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс»(83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1 в; код ЄДРПОУ 32965531) суму заборгованості у розмірі 28 188 (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 94 коп., пеню у сумі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 343 (триста сорок три) грн. 63 коп., та 14 (чотирнадцять) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Дідиченко М.А.
Дата підписання 18.03.2009