01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"14" квітня 2009 р. Справа № 7/022-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Житомир в інтересах держави в особі Державного підприємства „Підприємство Бердичівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області № 108, м. Бердичів, Житомирська область
до Спільного українсько-німецького підприємства „Аладін”, с. Горошків, Тетіївський район
про стягнення 4335,80 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Сивець А.М. (посвідчення № 224 від 30.12.2008 р.);
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф.
Обставини справи:
Житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства „Підприємство Бердичівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області № 108 до Спільного українсько-німецького підприємства “АЛАДІН” про стягнення 4335,80 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 62 від 06.07.2006 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу, зокрема, щодо своєчасності оплати за переданий у власність товар.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2008р. відмовлено у прийнятті позовної заяви за позовом Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань -Підприємства Бердичівського виправного центру № 108 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області до Спільного українсько-німецького підприємства “АЛАДІН”про стягнення 4335,80 грн.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.01.2009р. вищевказану ухвалу скасовано.
Справа № 02-03/1596/11 передана до розгляду господарському суду Київської області.
Відповідно до резолюції голови господарського суду Київської області справу № 02-03/1596/11 передано для розгляду судді Антоновій В.М.
Ухвалою суду від 26.01.2009 року справу № 02-03/1596/11 прийнято до провадження суддею Антоновою В.М., присвоєно їй номер 7/022-09 та призначено її розгляд на 19.02.2009 року.
18.02.2009 р. через загальний відділ суду від позивача надійшла заява № 480 від 13.02.2009 р. про збільшення позовних вимог, в якій він просить додатково стягнути з відповідача інфляційні збитки в сумі 1409, 11 грн.
Ухвалою суду від 18.02.2009 р. заяву повернуто заявникові на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України
В зв'язку з неявкою представника відповідача в судові засідання 19.02.2009 р. та 19.03.2009р. розгляд справи двічі відкладався.
В судове засідання 14.04.2009 р. позивач не з'явився, однак, 13.04.2009 р. через загальний відділ суду подав заяву (вх. № 4058) про заявлення додаткових вимог, в якій просить крім основного боргу додатково стягнути з відповідача інфляційні збитки у сумі 1409, 11 грн. Зазначене заява прийнята судом до розгляду.
Представник прокуратури підтримав вимоги позивача в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 14.04.2009 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового заперечення на заявлені вимоги не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, суд встановив:
06.07.2006 року між Підприємством Нізгурецької виправної колонії Житомирської області (№ 108) та Спільним українсько-німецьким підприємством „Аладін” був укладений договір купівлі-продажу № 62 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Продавець зобов'язувався протягом дії цього Договору передати Покупцеві (відповідач) рамки для сушки цегли та інші товари окремими партіями за цінами та у кількості що погоджуються Сторонами у додатку 1 та накладних, які є невід'ємною частиною Договору (далі-Товар), а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим Договором. Загальний обсяг товару, що продається за цим Договором визначається протягом строку дії Договору з у рахуванням кількості товару за всіма переданими відповідно до умов цього Договору окремими партіями товару.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна на товар підтверджується протоколом узгодження, накладними та іншими подібними документами (додаток № 1).
У відповідності із п. 2.4 Договору розрахунки здійснюються на умовах проплати по факту відвантаження продукції з урахуванням транспортних послуг. Розрахунок проводиться в гривнях шляхом перерахування суми вартості партії товару на поточний рахунок продавця.
Строк дії Договору відповідно до п. 9.1 Договору встановлений з моменту його підписання до 31.12.2006 р.
На підставі Договору підприємство Нізгурецька виправна колонія Житомирської області (№ 108) передала відповідачеві у власність товар на загальну суму 14835, 60 грн. На вищевказану суму позивачем були виписані накладні № 440 від 18.07.2006 р., № 451 від 26.07.2006 р., № 471 від 31.07.2006 р. та № 650 від 03.10.2006 р. (копії в матеріалах справи).
За отриманий товар відповідач розрахувався частково, в сумі 9299, 80 грн., що підтверджується копією прибуткового касового ордеру № 186 від 11.08.2006 р. та копією банківської виписки від 05.09.2006 р.
Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
22.02.2007 р. підприємство Нізгурецька виправна колонія Житомирської області (№ 108) звернулась до відповідача з претензією № 592 про погашення існуючої заборгованості, яка залишена ним без відповіді та задоволення.
01.03.2007 р. в рахунок погашення заборгованості відповідач поставив підприємству Нізгурецькій виправній колонії Житомирської області (№ 108) цеглу, на загальну суму 1200, 00 грн.
У відповідності із Статутом, затвердженим заступником голови Державного департаменту України з питань виконання покарань 22.03.2007 р., Державне підприємство „Підприємство Бердичівського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області № 108 (позивач) є правонаступником майнових прав і обов'язків Підприємства Нізгурецької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№ 108).
Станом на 19.06.2007 р. відповідач заборгував позивачеві 4335, 80 грн.
На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про правомірність і обґрунтованість вимог позивача про стягнення із відповідача заборгованості по оплаті вартості товару за договором купівлі-продажу № 62 від 06.07.2006 року у розмірі 4335, 80 грн.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача розмір інфляційних збитків становить 1409, 11 грн.
Господарський суд здійснив перерахунок, нарахованих позивачем інфляційних збитків і дійшов до висновку, про правильність їх нарахування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5744, 91 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства „Аладін” (09852, Київська область, Тетіївський район, с. Горошків, вул. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 32573168) на користь Державного підприємства „Підприємство Бердичівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області № 108 (13306, Житомирська область, м. Бердичів вул. Нізгурецька, 2, код ЄДРПОУ 08680023) 4335 (чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн. 80 коп. заборгованості, 1409 (одну тисячу чотириста дев'ять) грн. 11 коп. інфляційних збитків.
3. Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства „Аладін” (09852, Київська область, Тетіївський район, с. Горошків, вул. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 32573168) в доход Державного бюджету України судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.