ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 28/62
19.03.09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжметал холдинг”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Столичні будтехнології”, м. Київ
про стягнення 318 964,44 грн.
Суддя Копитова О.С.
При секретарі судового засідання Денисенко А.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Лєдяєв С.Ю., предст., дов. № 11/650 від 25.11.2008 року
від відповідача: Маркович К.М. - директор
Товариство з обмеженою відповідальністю „Запоріжметал холдинг” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Столичні будтехнології” про стягнення 318 964,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Столичні будтехнології” своїх зобов'язань щодо оплати отриманого від товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжметал холдинг” товару в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.01.2009 порушено провадження у справі призначено розгляд справи на 26.02.2009 року.
Ухвалою суду від 26.02.2009 року розгляд справи відкладено на 19.03.2009 року.
Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні 19.03.2009 року представник відповідача визнав наявну перед позивачем заборгованість та не заперечував проти прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 19.03.2009 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
26.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Запоріжметал холдинг” (надалі по тексту ТОВ „Запоріжметал холдинг”) (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Столичні будтехнології” (надалі по тексту ТОВ „Столичні будтехнології”) укладено договір поставки №75/02/08.
Відповідно до п.1.1 Договору №75/02/08 позивач зобов'язується продати та передати у власність відповідачеві металопрокат, а відповідач зобов'язується прийняти товар від позивача та оплатити його згідно умов даного Договору.
Згідно з п.3.1 Договору №75/02/08 датою поставки товару вважається дата видачі постачальником видаткової накладної.
Пункт 4.3 Договору №75/02/08 встановлює, що 100% оплата товару відбувається протягом 3-х банківських днів з дати поставки товару.
Згідно з пп.6.2.2 п.6.2 Договору №75/02/08 відповідач зобов'язаний оплатити товар на умовах цього Договору. При оплаті товару в платіжному дорученні вказати призначення платежу, номер даного Договору та рахунку-фактури, на підставі яких проводиться оплата.
На виконання умов Договору №75/02/08 позивачем здійснено поставки відповідачеві товару на загальну суму 303 986,46 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується наступними видатковими накладними:
№
№ видаткової накладної
Дата
Сума поставки
Особа, що прийняла товар
1
РН1-008868
02.08.2008
34 952,9
Назарчук В.В. за дов. №ЯПВ 545046 від 01.08.2008 року.
2
РН1-008880
04.08.2008
135 469,5
Назарчук В.В. за дов. №ЯПВ 545046 від 01.08.2008 року.
3
РН1-008943
05.08.2008
23 629,99
Назарчук В.В. за дов. №ЯПВ 545046 від 01.08.2008 року.
4
РН1-008944
05.08.2008
21 854,99
Назарчук В.В. за дов. №ЯПВ 545046 від 01.08.2008 року.
5
РН1-009922
29.08.2008
88 079,08
Назарчук В.В. за дов. №ЯПВ 545078 від 29.08.2008 року.
Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печаткою позивача. Повноваження особи, яка прийняла товар підтверджуються належним чином оформленими довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданими відповідачем (копії в матеріалах справи).
На виконання умов Договору №75/02/08 в рахунок оплати отриманого товару відповідач 30.09.2008 перерахував на банківський рахунок позивача 5 000 грн. З врахуванням суми попередньої переплати у розмірі 27 998,7 грн. сума заборгованості відповідача за отриманий товар складає 270 987,76 грн.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено вище, відповідач згідно п. 4.3 Договору №75/02/08 зобов'язався розрахуватись з позивачем в повному обсязі (100%) протягом 3-х банківських днів з дати поставки товару.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач у встановлені строки за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався. Факт поставки позивачем на користь відповідача товару на загальну суму 303 986,46 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Також, матеріалами підтверджується факт часткової оплати вартості отриманого товару на загальну суму 5 000 грн. З огляду на це, з врахуванням суми попередньої переплати у розмірі 27 998,7 грн., позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 270 987,76 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання є пенею.
Відповідно до п.7.1 Договору №75/02/08 у випадку порушення відповідачем строків оплати товару, передбачених договором або строків здійснення доплати, передбачених п.4.6 Договору, відповідач сплачує позивачеві пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. N 543/96-ВР платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 27 020,46 грн. законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов'язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості поставленого позивачем товару, враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 17 569,38 грн., 3% річних - в розмірі 3 386,84 грн.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів, спростовуючих доводи позивача не надав. Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму заборгованості в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Столичні будтехнології”(01001, м. Київ, вул.. Мало підвальна, 13-б, р/р 26006301004003 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089, код 35392258 або з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжметал холдинг” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, 04074, м. Київ, вул. Лугова, 9, р/р № 260093013767 в АБ «Національні інвестиції», МФО 300498, код 31407820) основний борг в розмірі в сумі 270 987,76 грн. (двісті сімдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень сімдесят шість копійок), пеню у розмірі 27 020,46 грн. (двадцять сім тисяч двадцять гривень сорок шість копійок), 3% річних у розмірі 3 386,84 грн. (три тисячі триста вісімдесят шість гривень вісімдесят чотири копійки), витрати від інфляції 17 569,38 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень тридцять вісім копійок), витрати на сплату державного мита в сумі 3 189,64 (три тисячі сто вісімдесят дев'ять гривень шістдесят чотири копійки) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О.С. Копитова
Дата складання та підписання повного тексту рішення 02.04.09 року