01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.04.2009 № 52/72
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Євсікова О.О.
Борисенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.10.2008
у справі № 52/72 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"
до Державного підприємства "Вугілля України"
про стягнення 5 177,64 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача Андрусенко Ю.С., Прутас В. О. - предст-ки за дов.
Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства „Вугілля України” (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення 5 177,64 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.10.2008 у справі № 52/72 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства „Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” 5 177,64 грн. завданих битків, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 5 177,64 грн., що виникли у позивача в серпні 2007 у вигляді додаткових витрат (які складаються з витрат на провізну плату за перевезення повернутого вугілля в сумі 4 593,60 грн., плати за користування вагонами в сумі 88,68 грн. та плати за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 495,36 грн.) підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено факти поставки відповідачем позивачу вугілля, якість якого не відповідала умовам договору поставки, та доведена вина відповідача в порушенні зобов'язання щодо поставки позивачу вугілля неналежної якості.
Державне підприємство „Вугілля України”, не погоджуючись з рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 16-01/1-ю від 16.01.2009, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2008 у справі № 52/72.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу № 119-040 від 06.03.2009, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва - без змін. Крім того, позивач просить розглядати справу в апеляційній інстанції без участі його представників.
Представники апелянта (відповідача) у судовому засіданні повністю підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. При цьому представниками апелянта в своїх усних поясненнях, наданих в судовому засіданні, не наведено будь-яких додаткових обґрунтувань або підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду, крім тих, що викладені в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні 17.03.2009 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 21.04.2009.
Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як встановлено судом, між ВАТ „Західенерго” (як покупцем) та ДП „Вугілля України” (як постачальником) укладено договір постачання вугільної продукції № 9-02/1-П від 01.02.2007, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля та оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Згідно з розділом 8 договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 цей договір вступає в силу з 01.02.2007 і діє до 31.03.2007, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань. Додатковою угодою № 12-06/07 від 27.06.2007 до договору постачання вугільної продукції № 9-02/1-П від 01.02.2007 строк дії договору було продовжено до 31.12.2007.
Згідно з п.2.1 названого договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP - залізнична станція призначення (згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс” в редакції 2000р.) за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження - 4 напіввагона.
Якість вугільної продукції, що поставляється за цим договором, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці на вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування”, ДСТУ 3472-96 (п. 3.1 договору № 9-02/1-П від 01.02.2007).
Відповідно до п.4.1 договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П6 від 15.06.1965 та № П7 від 25.04.1966 (з подальшими змінами і доповненнями), ГОСТ 1137-64 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості”, ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань”, ГТР 34.09.110-2003 „Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними актами України, прийнятими щодо цих питань на зміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.
Приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажоодержувача (п. 4.4 договору).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 відповідачем на адресу Бурштинської ТЕС (структурного підрозділу позивача) по залізничних накладних № 36074025 (в залізничному вагоні № 60522166) та № 36074053 (в залізничних вагонах №№ 65887267, 65296311) надійшло вугілля в кількості 20 700 кг, вантажовідправником якого було ДП „Волиньвугілля” (копії накладних наявні в матеріалах справи).
При прийманні даного вугілля було встановлено, що його якість не відповідає умовам договору та воно не може бути використане в технологічному процесі виробництва електроенергії (копії актів про відбір проб вугілля долучені до матеріалів справи).
Про факт поставки на Бурштинську ТЕС вугілля неналежної якості позивач повідомив відповідача та вантажовідправника телеграмами № 820 від 02.08.2007 та № 832 від 08.08.2007.
Результати приймання даного вугілля оформлені актами приймання вугілля № 5401 від 03.08.2007 та № 5578 від 08.08.2007, що складені та підписані уповноваженими представниками Бурштинської ТЕС та працівниками ДП „Укрвуглеякість”, які діяли як представники ДП „Вугілля України” на підставі довіреності ДП „Вугілля України” від 04.07.2007 та довіреності ДП „Укрвуглеякість” від 30.07.2007 № 02/1-1160/1.
Телеграмами № 821 від 03.08.2007 і № 838 від 09.08.2007 та листами № 06/2374 від 03.08.2007 і № 372/2414 від 08.08.2007 відповідач та вантажовідправник були повідомлені про те, що у зв'язку надходження вугілля неналежної якості позивач відмовляється від його прийняття та дане вугілля буде відправлено постачальнику.
Згідно з п. 5.3 договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором в п.3.1, покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу вантажовідправника з дотриманням вимог п. 6.4 цього договору.
Дане вугілля без вивантаження-навантаження було повернуто вантажовідправнику 04.08.2007 в залізничному вагоні № 60522166 та 09.08.2007 в залізничних вагонах №№ 65887267, 65296311, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36087156 від 04.08.2007 та № 36087161 від 09.08.2007.
Претензії позивача № 119-212 від 27.08.2007 на суму 3 488,98 грн. та № 119-288 від 13.12.2007 на суму 1 688,66 грн. (у відповідності до яких позивач просив відповідача відшкодувати понесені збитки) залишені без відповіді та задоволення.
Усі вищевказані обставини, встановлені судом, апелянтом не заперечуються та не спростовуються.
Судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 5 177,64 грн., понесених позивачем у серпні 2007 року у зв'язку з поставкою неякісного вугілля, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.2 ст.614 ЦК України).
Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Відповідно п.6.4 договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.)
Таким чином, місцевим судом підставно та обґрунтовано задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача завдані йому збитки в сумі 5 177,64 грн., які складаються з провізної плати за перевезення повернутого вугілля в сумі 4 593,60 грн., плати за користування вагонами в сумі 88,68 грн. та плати за оформлення документів на повернення вагонів з вугіллям неналежної якості в сумі 495,36 грн.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2008 у справі № 52/72 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2008 по справі № 52/72 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” до Державного підприємства „Вугілля України” - без змін.
2. Матеріали справи № 52/72 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Євсіков О.О.
Борисенко І.В.