"17" квітня 2009 р.
Справа № 17-13-27-9/321-07-8742
За позовом: Малого приватного підприємства фірми „Ерідон”
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
„Іллічівська птахофабрика”;
про стягнення 12323,34 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
від позивача: Самотей Б.М. -на підставі довіреності №05/01-68 від 05.01.2009р.;
від відповідачів: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: МПП фірма „Ерідон” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом в якому просить стягнути з СТОВ „Іллічівська птахофабрика” заборгованості за переданий товар в сумі 12 323,34 грн., з яких: 10 243,84 грн. -основного боргу; 368,78 грн. -3% річних; 1710,72 грн. -інфляційних втрат.
Відповідач, в засідання суду з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві та просить суд в задоволенні позову відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
МПП „Ерідон” (надалі позивач) на підставі усної домовленості з СТОВ „Іллічівська птахофабрика” (надалі відповідач) згідно накладних №13054 від 08.07.2004р. та №16202 від 12.11.2004р. поставило відповідачу товар на загальну суму 12 243,84 грн.
Відповідач в свою чергу, частково розрахувався за отриманий згідно вищезазначених накладних товар, перерахувавши на рахунок позивача 2000 грн., остаточна ж сума у розмірі 10 243,84 грн., залишилася не сплаченою.
16.08.2006р. позивачем на адресу відповідача направлена письмова претензія №1330, в якої позивача вимагав у семиденний строк від дня отримання претензії погасити заборгованість за отриманий згідно накладних №13054 від 08.07.2004р. та №16202 від 12.11.2004р., яка станом на 16.08.2006р. складала 10 243,84 грн.
Вказана письмова претензія відповідачем була отримана 30.08.2006р., однак вимоги викладені в ній відповідачем виконанні не були, будь-якої обґрунтованої відповіді позивачем на претензію отримано не було.
У зв'язку з простороченням виконання грошового зобов'язання, позивачем на підставі ст.625 ЦК України відповідачу були нараховані 3% річних від простроченої суми, які згідно представленого розрахунку становлять 368,78 грн. та 1 710,72 грн. -інфляційних витрат.
Таким чином, у відповідача у зв'язку порушенням строків розрахунків за поставлений йому товар утворилася заборгованість, яка з урахуванням 3% річних та індексу інфляції становить 12 323,34 грн.
Зазначені обставини спонукали МПП фірма „Ерідон” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№11323 від 26.11.2007р.) про стягнення з СТОВ „Іллічівська птахофабрика” 12 323,34 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2007р. (суддя Бакланова Н.В.) порушено провадження у справі №9/321-07-8742 за позовом МПП фірма „Ерідон” до СТОВ „Іллічівська птахофабрика” про стягнення 12323,34 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2008р. позов МПП фірми „Ерідон” до СТОВ „Іллічівська птахофабрика” про стягнення 12 323,34 грн. -залишено без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2009р., ухвалу господарського суду від 01.07.2008р. про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України -скасовано, справу передано до господарського суду Одеської області для розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2008р. позов МПП фірми „Ерідон” до СТОВ „Іллічівська птахофабрика” про стягнення 12 323,34 грн. -залишено без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2009р., ухвалу господарського суду від 25.11.2008р. про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України -скасовано, справу передано до господарського суду Одеської області для розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2009р. (суддя Зуєва Л.Є.) справу №13-27-9/321-07-8742 прийнято до розгляду та справі присвоєно №17-13-27-9/321-07-8742.
Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.
При цьому відповідно до вимог ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання по накладним №13054 від 08 липня 2004 року, №16202 від 12 листопада 2004 року, згідно яких МПП „Ерідон” поставило СТОВ „Іллічівська птахофабрика” товар на загальну суму 12243,84 гривень. Однак СТОВ „Іллічвська птахофабрика” оплату товару здійснило не повністю, а саме перерахувало лише 2000 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 10243,84 грн.
Відповідачем товар визначений у зазначених накладних було отримано згідно довіреностей НАФ№020846 та ЯИЖ №283693 від 12.11.2004р.
Переданий товар, згідно ст.328 ЦК України, яка передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, виникло у позивача
на наступних підставах: по товару «Фюрі»- контракт №28-03-ЕКГООК від 01.11.2003р., інвойс від 04.12.2003р. № 80113745 , митна декларація ; по товару «Раундап»- договір №МХР/7/2004 від 19.01.2004р., видаткова накладна № МХР-000318 від 01.07.2004р. , видаткова накладна № МХР-000321 від 02.07.2004р. ; по товару «Сумі-8»- договір №UА-6675-04 від 16.01.2008р., інвойс від 03.03.2004р. № 0710012327, накладна № 64 від 10.03.2008р.,митна декларація, копії яких наявні в матеріалах справи.
Однак відповідач заперечує позовним вимогам та вважає, що у спірних правовідносинах у нього не виникло обов'язку щодо оплати придбаного товару, оскільки він був неналежної якості, крім цього відповідач наполягає на відсутності рахунків на оплату та доказів права власності позивача на поставлений по накладним товар.
Дослідивши обставини справи та проаналізувавши діюче законодавство у площині спірних правовідносин суд вважає за необхідне зазначити, що у даній справі заявлено в якості позовної вимоги лише стягнення заборгованості в сумі 12323,34 грн., яка заявлена позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого господарського зобов'язання. Питання невідповідної якості товару, його належності позивачеві, на яких наполягає відповідач як на підставу відмови в позові, не пов'язані з розрахунками за отриманий товар та можуть бути предметом окремого судового спору, у разі заявлення відповідачем позовних вимог до МПП „Ерідон”.
Крім цього суд зазначає, що у відповідності зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу , відповідач по справі мав право та можливість звернутися за захистом своїх порушених прав , але ні в період дії поставки продукції, ні під час розгляду справи у суді відповідач таких позовних вимог не заявляв
Посилання відповідача на той факт, що позивачем не виставлялися рахунки №13050 від 08.07.2004р. та №16204 від 12.11.2004р., номери яких зазначені на накладних №13054 від 08.07.2004р. та №16202 від 12.11.2004р., судом до уваги не приймаються, оскільки згідно листа Міністерства фінансів України від 27.11.2006р. № 31-34000-20-23/25136, рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, що передбачені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, оскільки ним не фіксується яка-небудь господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції. Рахунок носить лише інформаційний характер. Форма рахунку не відноситься до типових форм, затверджених Держкомстатом, її застосування нормативними актами не передбачено.
Номери рахунків № 13050 від 08.07.2004р. та № 16204 від 12.11.2004р. що зазначені у видаткових накладних № 13054 від 08.07.2004р. та № 16202 від 12.11.2004р., були автоматично вказані при формуванні накладних бухгалтерською електронною програмою і не виготовлялися в друкованому вигляді та не пред'являлися і не вручалися СТОВ «Іллічівська птахофабрика».
Посилання ж відповідача при оплаті товару на рахунок-фактуру є його односторонньою дією, яка не залежить від позивача та ніяким чином не впливає на обов'язок щодо оплати отриманого товару.
На думку суду у розумінні п. 2 ст. 530 ЦК України рахунок не є вимогою про оплату та не створюють зобов'язання у відповідача оплатити товар, оскільки, рахунок є пропозицією придбати товар за певною ціною. Вимога ж, по-перше, повинна мати строк оплати товару, а, по-друге, інша сторона повинна отримати таку вимогу, що повинно бути підтверджено належними доказами.
Як вже зазначалося вище вимогу сплатити вартість поставленого товару в семиденний термін за № 1330 від 15.08.2006р. було направлено на адресу відповідача 16.08.2006, що підтверджується описом вкладення в цінний лист. Вказану вимогу відповідачем отримано 30.08.2006, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення.
Позивач неодноразово надавав пояснення з приводу неможливості надати рахунки-фактури .Крім того, при перегляді справи, Одеським апеляційним господарським судом двічі зазначалося, що рахунки-фактури № 13050 від 08.07.2004р. та №16204 від 12.11.2004р. не мають жодного значення для розгляду справи по суті, з пояснень позивача слідує, що номери рахунків №13050 від 08.07.2004р. та №16204 від 12.11.2004р. що зазначені у видаткових накладних №13054 від 08.07.2004р. та №16202 від 12.11.2004р., були автоматично вказані при формуванні накладних бухгалтерською електронною програмою і не виготовлялися в друкованому вигляді та не пред'являлися і не вручалися СТОВ „Іллічівська птахофабрика”.
Відповідачем у своєму відзиві на позов було зазначено, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення з даними позовними вимогами до суду, посилаючи на ті обставини, що строк позовної давності слід вираховувати з дати накладної.
У відповідності до ст. 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до положень ч.1,5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Частина 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Тобто, якщо строк виконання боржником обов'язку не вказано чи визначено моментом пред'явлення вимоги - боржнику надається семиденний строк для виконання зобов'язання від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, до пред'явлення вимоги про оплату та спливу пільгового семиденного строку, наданого для виконання зобов'язання, особі не було відомо і не могло бути відомо про порушення свого права.
За таких умов, перебіг позовної давності розпочинається лише після залишення боржником пред'явленої вимоги без задоволення та спливу пільгового семиденного строку, наданого для виконання зобов'язання, що в даному випадку, відбулося 06.09.2006р.
Жодної письмової домовленості між сторонами про порядок оплати товару не було. Тобто, відбулась передача товару без визначення строку виконання зобов'язання з оплати.
16.08.2006 на адресу СТОВ „Іллічівська птахофабрика”, відповідно до п.2. ст.530 Цивільного кодексу України було направлено вимогу сплатити вартість поставленого товару в семиденний термін за №1330 від 15.08.2006. Вимогу відповідачем отримано 30.08.2006, проте залишено без відповіді та задоволення.
Таким чином, МПП Фірма „Ерідон” дізналася про порушення свого права лише після залишення боржником пред'явленої вимоги без задоволення та спливу пільгового семиденного строку, наданого для виконання зобов'язання, тобто 06.09.2006р.
З огляду на зазначене та виходячи з положень ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, початком перебігу позовної давності в даному випадку є день спливу пільгового семиденного строку, наданого СТОВ „Іллічівська птахофабрика” для виконання зобов'язання, тобто 06.09.2006р.
Матеріалами справи встановлено, що письмову вимогу сплатити вартість поставленого товару в семиденний термін за №1330 від 15.08.2006р. позивачем було направлено на адресу відповідача 16.08.2006, що підтверджується описом вкладення в цінний лист. Вказану вимогу відповідачем отримано 30.08.2006, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення, проте залишено без відповіді та задоволення
Таким чином, строк для оплати вартості переданого товару по вищевказаним накладним для відповідача настав з 06.09.2006р.
Однак, відповідач у семиденний строк від дня отримання вимоги про сплату заборгованість не погасив, позивач звернувся до суду з позовом 27.11.2007р., в межах трирічного терміну, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з даними позовними вимогами до суду.
Стосовно пояснень відповідача щодо невідповідності товару загальновизнаним вимогам, суд вважає за необхідне пояснити наступне.
Відповідно до ст.. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, а відповідно до ч.4 ст..673 ЦК України, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідно до ст.,674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 ст.9 Закону України «Про підтвердження відповідності»визначає, що підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції запроваджується виключно технічними регламентами, а відповідно до ч. 1 ст. 11 цього ж Закону - сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться виключно згідно з вимогами таких технічних регламентів. У інших випадках, коли немає затверджених компетентним органом технічних регламентів, сертифікація має проводиться у відповідності до вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію". Даний нормативний документ визначає сертифікацію в обов'язковому порядку або на добровільних засадах. Таким чином, процедура обов'язкової сертифікації прямо пов'язана з вимогами регламентів. Як на момент передачі товару, так і на час розгляду справи у суді регламенту, який би визначав порядок підтвердження відповідності для продукції, якою є пестициди та агрохімікати не існує. У такому випадку, відповідно до п.2 Розділу VII Закону України «Про підтвердження відповідності», до введення в дію відповідного технічного регламенту з підтвердження відповідності, підтвердження відповідності продукції має здійснюватись згідно з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію".
Відповідно до ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації визначив перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає її запровадження. У «Переліку видів продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N 466/10746 такий вид продукції як пестициди і агрохімікати відсутній. Таким чином, до даного виду товару обов'язкова сертифікація не застосовується.
За таких умов, приймаючи до уваги п.5 ч.і ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", згідно якого стандарти підприємств є нормативними документами із стандартизації, документом, що підтверджує належну якість продукції, якою є пестициди та агрохімікати є сертифікат аналізу виробника, в якому засвідчено відповідність продукції стандартам підприємства. У випадку наявності будь-яких сумнівів щодо якості покупець мав право здійснювати приймання продукції у відповідності до положень "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю” № П-7, тобто з відповідною процедурою перевірки якості.
Сертифікат аналізу фірми - виробника на партію товару було отримано МПП Фірмою «Ерідон»у виробника: МONSANTO (виробник товару «Раундап»), FМС СОRРОRАТION (виробник товару «Фюрі»), Сгоmptоn Еvrоре В.V. (виробник товару «Сумі-8») і оскільки чинним законодавством визначено обов'язок Продавця засвідчити якість товарів, проте не встановлено порядок передачі документів про якість, їх копії були надані СТОВ «Іллічівська птахофабрика під час передачі товару разом із супровідною документацією.
Статтею 681 ЦК України передбачено, що до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється з дня виявлення недоліків у межах ,встановлених ст.680 ЦК України. Після всіх здійснених поставок продукції сплинуло більше року, однак відповідач не звертався з будь-якими претензіями чи вимогами до позивача з приводу якості, сортності та інших недоліків продукції.
На час розгляду справи у суді відповідачем не надано доказів того, що СТОВ „Іллічівська птахофабрика” пред'являла будь-які претензії щодо якості товару на адресу МПП Фірми „Ерідон”. Вимог передати будь-які документи, що стосуються товару та які підлягають переданню разом з товаром відповідно до актів цивільного законодавства, у відповідності зі ст.666 ЦК України, до МПП Фірми „Ерідон” також не пред'являлося, товар не повертався, що свідчить про отримання СТОВ „Іллічівська птахофабрика” всього пакету супровідних документів на товар та відсутності у відповідача сумніву щодо походження та мети, способу застосування товару, а також права власності на товар.
Всі вимоги щодо невідповідності якості товару, сертифікатів відповідності , та наявності документів, підтверджуючих право власності позивача на товар, СТОВ „Іллічівська птахофабрика” стали заявлятися тільки в ході судового провадження по справі виключно як підстави відмови у задоволенні позову.
У відповідності до ст. 678 ЦК України, за умови неякісної поставки товару, Покупець не отримує право на відмову від виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши розрахунок суми позову по нарахуванню відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 368,78 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1710,72 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 204, 261, 525, 526, 530, 599, 678 ЦК України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги МПП „Ерідон” підлягають задоволенню, з СТОВ „Іллічівська птахофабрика” слід стягнути на користь позивача 12 323,34 грн.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівська птахофабрика” /67840, Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, код ЄДРПОУ 00855233/ на користь малого приватного підприємства фірми „Ерідон” /08125, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Леніна, 16, кв. 82/ 10 243 грн. 84 коп. /десять тисяч двісті сорок три грн. 84 коп./ - основного боргу; 368 грн. 78 коп. /триста шістдесят вісім грн. 78 коп./ - 3% річних; 1 710 грн. 72 коп. /одна тисяча сімсот десять грн. 72 коп./ - індексу інфляції; 123 грн. 23 коп. /сто двадцять три грн. 23 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Зуєва Л.Є.