ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 8/64
26.03.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче
підприємство «Будтехносервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Власт-Буд»
про стягнення 95811,48 грн.
Суддя Катрич В.С.
Представники:
Від позивача представник -Острянко М.М.(дов. № б/н від 12.06.08)
Від відповідача представник - Шепілов О.О.(дов. №б/н від 10.12.08)
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з відповідача 82 725,27 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 33/32/05 від 01.09.2005р. та 9872,79 грн. пені, 2216,58 грн. трьох відсотків річних, 996,84 грн. збитків від інфляції.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.01.2009р. розгляд справи був призначений на 20.02.2009р.
Представник позивача, у судовому засіданні, яке відбулося 20.02.2009р. подав довідку про те, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між цими ж сторонами про цей же предмет із цих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору, підтримав заявлені позовні вимоги.
У судовому засіданні, яке відбулося 20.02.2009р., представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 20.02.2009р. розгляд справи був відкладений на 26.03.2009р., у зв'язку із неподанням усіх витребуваних доказів та необхідністю витребувати нові докази.
У судове засідання, призначене на 26.03.2009р. з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що заборгованість перед субпідрядними організаціями та постачальниками будівельних матеріалів, в т.ч. і позивачем виникла, у зв'язку з тим, що інвестором (ТОВ «Градострой») було зупинено фінансування будівництва, тобто порушені договірні зобов'язання перед ТОВ «Власт-Група», внаслідок чого ТОВ «Власт-Група»не в змозі виконати свої договірні зобов'язання щодо оплати виконаних будівельних робіт та інших функцій перед відповідачем -ТОВ «Власт-Буд».
Крім того, як зазначає відповідач, у позивача утворилась заборгованість перед відповідачем в сумі 12 796,45 грн., тому відповідач суму штрафних санкцій не визнає.
З огляду на викладене, та враховуючи те, що, як зазначає відповідач, він своїми діями підтверджує свою волю на погашення суми основного боргу, а також те, що задоволення позовних вимог судом щодо сплати штрафних санкцій, призведе до несприятливих наслідків для відповідача та його господарської діяльності, тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
01.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс» - «субпідрядник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Власт-Буд», - «генпідрядник»був укладений договір субпідряду №01/06/07 від 01.06.07р. (далі-договір), предметом якого є виконання «субпідрядником»робіт з влаштування холодного, гарячого, водопостачання, мереж господарсько-побутової каналізації і дощової каналізації на будівництві 25-типоверхового житлового будинку з підземним паркінгом, розташованого за адресою за адресою - м. Київ, вул.. Здолбунівська,13.
Загальна вартість робіт, визначена сторонами у договорі орієнтовно на дату укладення договору складала 4 200 000,00 грн. (з ПДВ).
Оплата виконаних робіт, згідно п.3.1. договору, здійснюється «генпідрядником»щомісяця протягом 10 банківських днів з дати підписання ним акта приймання форми №КБ-2В та довідки про вартість робіт форми №КБ-3.
Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були складені та підписані акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість робіт на загальну суму 449 300,40 грн., а саме: за червень 2007р. на суму 105 153,60 грн., за липень 2007р. на суму 47 384,40 грн., за вересень 2007р. на суму 49 090,80 грн., за жовтень 2007р. на суму 133 107,60 грн., за грудень 2007р. на суму 114 564,00 грн. (копії в матеріалах справи), які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття «генпідрядником»виконаних робіт без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Відповідач в свою чергу власні зобов'язання не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково в сумі 366 575,13 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 82 725,27 грн.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.2.3 договору вартість послуг генерального підряду складає №3% від вартості виконаних робіт (форми №КБ-3) і становить 13 479,01 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у відповідності до п.2.3 договору сплатив відповідачу за послуги генпідряду в сумі 4 576,14 грн., що підтверджується актами на виконання послуг генпідряду № 1 на суму 3154,61 грн. та №2 на суму 1421,53 грн.
Таким чином, позивач зобов'язаний сплатити на користь відповідача за послуги генпідряду 8 902,87 грн.
З врахуванням вищевикладеного заборгованість відповідача перед позивачем становить 73 822,40 грн.
Відповідач в своєму відзиві посилається на існування заборгованості позивача перед відповідачем за договором поставки №108 від 03.10.2007р. та на договір № 99-14 про надання послуг баштовим краном від 01.09.2007р. як на підставу своїх заперечень, проте предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за договором підряду №01/06/07 від 01.06.2007р., тому питання розрахунків за вищезазначеними договорами в даному провадженні не розглядаються. Суд, звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений можливості звернутися до суду з позовами для захисту своїх прав та інтересів по зазначеним договорам.
Також відповідач посилається на неможливість виконання своїх зобов'язань внаслідок порушення зобов'язань його контрагентом ТОВ «Власт-Група».
Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
З огляду на викладене, посилання відповідача на неможливість виконання своїх зобов'язань внаслідок порушення зобов'язань його контрагентом ТОВ «Власт-Група»є безпідставними.
Відповідач доказів проведених розрахунків у повному обсязі та у встановлений договором строк суду не надав.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню частково в сумі 73822,40 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу слід відмовити.
Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 9872,79 грн. пені, 2216,58 грн. трьох відсотків річних, 996,84 грн. втрат від інфляції.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.3.2 договору у разі затримки «генпідрядником»оплати виконаних за договором робіт згідно з п.3.1, більш ніж на два місяці, з початку виконання робіт «субпідрядником»за цим договором, розрахунок проводиться згідно з п.11.6 цього договору.
Пунктом 11.6 договору передбачено, що при порушенні «генпідрядником»договірних зобов'язань по оплаті виконаних «субпідрядником»робіт він сплачує «субпідрядникові»пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).
Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).
Таким чином, пеня підлягає нарахуванню за період з 18.01.2008р. по 27.06.2009р. та підлягає задоволенню частково в сумі 7 011,11 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору субпідряду № 01/06/07 від 01.06.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань по спірному договору, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у встановлений договором строк та у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних та перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох відсотків річних підлягають задоволенню в сумі 996,84 грн. збитків від інфляції та в сумі 1 850,62 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних в частині стягнення з відповідача 73822,40 грн. основного боргу, 7 011,11 грн. пені, 996,84 грн. збитків від інфляції, 1 850,62 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 9, 258, 261, 267, 525, 526, 530, 546, 549, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Власт-Буд»(02081, м.Київ, вул. Здолбунівська,3-Г; код ЄДРПОУ 34840627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Будтехносервіс»(07300, м.Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., вул.Набережна,7; код ЄДРПОУ 20589354) 73 822 (сімдесят три тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 40 коп. основного боргу, 7 011 (сім тисяч одинадцять) грн. 11 коп. пені, 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 84 коп. збитків від інфляції, 1 850 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят) грн. 62 коп. трьох відсотків річних, (сімсот тридцять вісім) грн.22 коп. державного мита, (сто вісімнадцять) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 14.04.2009р.