ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 53/92
13.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВВА»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»
про стягнення 98 021,36 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
від позивача: Шевченко Т.М. -представник по довіреності № 48-Ю від 01.12.2008р.
від відповідача: не з'явились
СуТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»заборгованості за Договором поставки № 208 від 02.01.208р. в розмірі 98 021,36 грн., в тому числі: сума основного боргу -80 656,62 грн., пені -17 364,74 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 208 від 02.01.2008р., укладеного між сторонами, за ним утворилась заборгованість в розмірі 80 656,62 грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача в судовому порядку.
Разом з позовною заявою позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві в межах ціни позову.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу в обсягах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки доводи щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів позивачем необґрунтовані та не додано доказів того, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009р. порушено провадження по справі № 53/92, розгляд справи призначено на 09.02.2009р.
В судовому засіданні 09.02.2009р. оголошено перерву до 27.02.2009р. у зв'язку з частковим виконанням представниками сторін вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача по справі та не виконання останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи відкладено на 16.03.2009р.
Судове засідання по справі № 53/92, призначене на 16.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.2009р. по 24.03.2009р. включно, перебувала на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. у зв'язку з виходом судді з лікарняного, справа № 53/92 призначена до розгляду по суті на 13.04.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 5 953,29 грн. основного боргу, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання 13.04.2009р. не з'явився. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом № 21-10/511 від 29.01.2009р., наданим позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для розгляду справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.04.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “САВВА” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бімаркет” (покупець) було укладено договір № 208 (надалі-договір) відповідно до умов якого (п.1.1 договору) постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар у відповідному асортименті, кількості та по цінах, згідно до порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі прийняти та оплатити товар.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок постачальника на умовах DDP -місце визначене покупцем у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»(в редакції 2000 року) протягом не пізніше 4 (чотирьох) робочих днів з моменту подання покупцем замовлення.
На виконання умов договору позивачем за період з 01.01.2007 року по 04.12.2008 року було поставлено, а відповідачем отримано товару на суму 573 902,43 грн., що підтверджується видатковими накладними з відмітками відповідача про отримання, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 5.7 договору загальна сума цього договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних (товарно-транспортній або видатковій накладній) на кожну партію товару.
Відповідно до п. 5.8 договору сторони домовились, що оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України через 21 (двадцять один) календарний день за поставлений товар.
Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по договору не виконав, сплатив за поставлений товар 469 893,92 грн. та повернув товар на суму 23 351,89 грн., в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 80 656,62 грн. (573 902,43 грн. -469 893,92 грн. -23 351,89 грн.).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 5.8 договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар повністю не розрахувався.
В ході розгляду справи по суті відповідач частину заборгованості перед позивачем погасив, що підтверджується взаєморозрахунками з клієнтами за період з 16.12.2008р. по 13.04.2009р. та довідкою № 36-14/09 від 12.03.2009р. ВАТ «Кредобанк»з розбивкою по даті та сумі.
Пункт 1-1 ч.1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, в частині стягнення основного боргу в сумі 74 703,33 грн. з відповідача провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Від стягнення з відповідача штрафних санкцій позивач відмовився і відмову прийнято господарським судом.
Судом встановлено, що заява позивача про відмову від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб.
Наслідки процесуальної дії позивачу зрозумілі.
Згідно з п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, частину розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення боргу в розмірі 5 953,29 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки, відповідачем було прострочено оплату за поставлений товар і частково сплачено заборгованість за період з 28.01.2009р. по 23.03.2009р., тобто після порушення провадження у справі, тому витрати по сплаті державного мита в сумі 806,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 97,09 грн. покладаються на відповідача. У зв'язку з тим, що відповідач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 17 364,74 грн., то в цій частині витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачу не відшкодовуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»(04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, ідентифікаційний код 31814050, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВВА» (02230, м. Київ, вул Карла Маркса, 60, ідентифікаційний код 31117435) 5 953 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 29 коп. основного боргу, 806 (вісімсот шість) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 97 (дев'яносто сім) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.