ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 11/7
02.03.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю - Технолоджі"
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест"
2) Корпоративного пенсійного фонду "Стирол"
Про
визнання договору недійсним
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
Воронюк О.О. -представник
від відповідачів
1) Білозерова С.В. -виконавчий директор
2) Білозерова С.В. -представник
В судовому засіданні 02.03.2009 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Рішення прийняте 02.03.2009, оскільки 16.02.2009 у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору № 3-УА про управління активами Корпоративного пенсійного фонду "Стирол", укладеного між Корпоративним пенсійним фондом "Стирол" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест", 15.10.2008.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір суперечить ч. 4 ст. 34 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", оскільки укладений між пов'язаними особами, а тому порушує право позивача на управління активами Корпоративного пенсійного фонду "Стирол".
Відповідачі проти позову заперечують та зазначають, що у зв'язку з внесенням змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест" відповідачі не являються пов'язаними особами. Крім того, спірний договір відповідачами розірваний, а тому відсутній предмет спору і провадження у справі підлягає припиненню.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням відповідачами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України щодо відповідності змісту спірного правочину ч. 4 ст. 34 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності.
Відповідно до ст. ст. 6,8, 12 вказаного Закону недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками; засновником корпоративного пенсійного фонду може бути юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" засновники пенсійного фонду зобов'язані протягом трьох місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду відповідно до цього Закону; Рада фонду повинна укласти договори: про адміністрування пенсійного фонду - з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів; про управління активами пенсійного фонду - з компанією з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами; про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - із зберігачем.
Статтею 14 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" до повноважень ради пенсійного фонду, зокрема належить укладати від імені пенсійного фонду договори з адміністратором, компанією з управління активами або іншою особою, яка має право здійснювати управління активами пенсійного фонду, зберігачем, аудитором пенсійного фонду.
Згідно з ст. 36 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" рада пенсійного фонду має право укладати договір про управління активами пенсійного фонду з особою, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами.
Істотними умовами договору про управління активами пенсійного фонду є: повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін; вид пенсійного фонду (відкритий, корпоративний чи професійний); предмет договору; права і обов'язки сторін; обсяги пенсійних активів та умови їх розподілу між особами, що надають послуги з управління активами пенсійного фонду (в разі укладення договору про управління активами пенсійного фонду більше ніж з однією такою особою); застереження щодо конфіденційності; порядок подання звітності та інформації; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності; строк дії договору; розмір винагороди за надання послуг з управління активами; порядок зміни умов договору; умови дострокового розірвання договору.
Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству. Невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду.
Зміна особи, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, згідно зі ст. 37 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" є компетенцією Ради фонду.
Відповідно до Статуту Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" засновником фонду є Відкрите акціонерне товариство "Концерн Стирол" (п. 2.1 статуту).
Фонд створений з метою провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення шляхом накопичення коштів на користь фізичних осіб, які перебувають з Засновником, або роботодавцем -платником, який приєднався до Фонду і уклав відповідний договір з Радою, у трудових відносинах, для подальшого їх інвестування з отриманням доходу на користь учасників та здійснення пенсійних виплат (п. 3.1 статуту).
Органом управління Фонду, який здійснює контроль за поточною діяльністю Фонду та вирішує основні питання його роботи, є Рада Фонду.
До повноважень Ради Фонду належить зокрема укладання від імені Фонду договорів з компанією з управління активами (п. 8 статуту).
Порядок (критерії) розподілу активів Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" затверджений Радою Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" 07.07.2006 та зареєстрований в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 10.08.2006.
18.01.2005 між Непідприємницьким товариством "Корпоративний пенсійний фонд "Стирол" (пенсійний фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю ТЕХНОЛОДЖІ" (компанія) укладено договір № У2 про управління активами Непідприємницького товариства "Корпоративний пенсійний фонд "Стирол", відповідно до умов якого пенсійний фонд доручає, а компанія бере на себе зобов'язання здійснювати операції щодо управління активами Пенсійного фонду у відповідності до чинного законодавства України та умов даного договору (п. 2.1. договору).
Обсяг пенсійний активів, що передаються в управління компанії, складає 100% пенсійних активів Пенсійного фонду (п. 2.2 договору).
30.09.2006 між Непідприємницьким товариством "Корпоративний пенсійний фонд "Стирол" (пенсійний фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю ТЕХНОЛОДЖІ" (компанія) укладено додаткову угоду № 1 до договору № У2, відповідно до якої сторони погодили викласти п. 2.2. договору № У2 про управління активами викласти в наступній редакції: "компанії передаються в управління пенсійні активи пенсійного фонду в розмірі 10% щомісячних відрахувань, які всі роботодавці - платники перераховують до пенсійного фонду починаючи з дати набрання чинності договору № 2-КУА про управління активами Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" від 30.06.2006, укладеного Корпоративним пенсійним фондом "Стирол" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест".
Згідно з п. 2 додаткової угоди, остання набирає чинності з дати її підписання та реєстрації змін до інвестиційної декларації (затвердження Порядку (критеріїв) розподілу активів Корпоративного пенсійного фонду "Стирол") в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
Всі інші положення договору № У2 про управління активами Непідприємницького товариства "Корпоративний пенсійний фонд "Стирол" від 18.01.2005 залишаються без змін (п.3 додаткової угоди).
Укладенню цієї додаткової угоди передували збори засідання Ради фонду (протокол №11 від 07.07.2006).
02.10.2008 на засіданні Ради Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" вирішено визнати незадовільною та неефективною діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ай-Кью Технолоджи" під час управління активами Корпоративного пенсійного фонду "Стирол"; розірвати договір на управління активами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ай-Кью Технолоджи" № У2 від 18.01.2005; зобов'язати Голову Ради Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" протягом місяця забезпечити укладення договору на управління активами Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стироінвест" (копія протоколу від 02.10.2008 № 24 є в матеріалах справи).
15.10.2008 між Корпоративним пенсійним фондом "Стирол" (фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест" (компанія) укладено договір № 3-УА, відповідно до умов якого пенсійний фонд доручає, а компанія бере на себе зобов'язання здійснювати операції щодо управління активами Пенсійного фонду у відповідності до чинного законодавства України та умов даного договору.
02.02.2009 на засіданні Ради Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" вирішено розірвати договір по управлінню активами № 3-УА від 15.10.2008 та укласти новий договір про управління активами Фонду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест" (копія протоколу № 29 є в матеріалах справи).
02.02.2009 між Корпоративним пенсійним фондом "Стирол" (фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест" (компанія) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 3-УА від 15.10.2008, відповідно до умов якої Фонд та Компанія, у зв'язку з прийняттям Радою Фонду рішення про розірвання договору про управління активами Корпоративного пенсійного фонду "Стирол" № 3-УА від 15.10.2008, оформлене Протоколом № 29 від 02.02.2009, дійшли згоди розірвати договір № 3-УА від 15.10.2008.
За таких обставин, станом на день вирішення спору судом договір № 3-УА між Корпоративним пенсійним фондом "Стирол" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест", який оспорюється позивачем, розірвано, зобов'язання сторін по цьому договору припинені.
Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Рішенням Конституційного суду України у справі № 18-рп/2004 від 01.12.2004 дано офіційне тлумачення охоронюваного законом інтересу, відповідно до якого поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Враховуючи те, що спірний договір № 3-УА розірвано відповідачами в добровільному порядку, зобов'язанння за цим договором припинились, вказаний договір прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушує.
Посилання позивача на порушення відповідачами вимог ст. 34 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" судом не приймається з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пов'язана особа юридичної особи - юридична особа, що здійснює контроль за відповідною юридичною особою або контролюється відповідною юридичною особою, чи перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою.
Під здійсненням контролю в цьому Законі слід розуміти володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менш як 20 відсотків статутного капіталу юридичної особи, або управління найбільшою кількістю голосів у органі управління юридичної особи.
Згідно з ст. 35 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" компанія з управління активами є юридичною особою, яка утворюється та діє відповідно до норм законодавства з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стиролінвест", який зареєстрований 12.01.2009, внесені зміни, пов'язані зі зміною розміру часток учасників в статутному капіталі Компанії. Учасниками компанії є: Відкрите акціонерне товариство "Концерн Стирол", вклад якого складає 19% статутного капіталу (п.10.2 статуту) та Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія "СтиролХімІнвест", вклад якого складає 81% статутного капіталу (п. 10.2. статуту); компанія є суб'єктом господарської діяльності з управління активами інституційних інвесторів та створена для розвитку інвестиційної діяльності в Україні, сприяння залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
За таких обставин, доводи позивача про перебування відповідача - 2 та відповідача-1 під спільним контролем Відкритого акціонерного товариства "Концерн "Стирол" станом на день вирішення спору судом є такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно зі ст. 34 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами: компанією з управління активами; банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами.
Управління активами пенсійного фонду здійснюється на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, яка видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.
Управління активами пенсійного фонду здійснюється відповідно до умов договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду.
Договір про управління активами укладається в письмовій формі.
Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійних фондів, не може бути засновником або пов'язаною особою засновників зберігача пенсійного фонду, засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду, якщо з радою такого фонду вона уклала договір про управління активами.
Тобто ст. 34 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" не містить заборони для компанії з управління активами укладати договір на управління активами з пов'язаною особою, а тільки містить вимогу для такої компанії усунути пов'язаність з засновниками корпоративного пенсійного фонду, що й було зроблено відповідачами шляхом викладення статуту відповідача - 1 у новій редакції.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Правомірності своїх вимог позивач не довів, а тому позов задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 18.03.2009