01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"17" квітня 2009 р. Справа № 3/054-09
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в
особі Печерської філії ПриватБанку, м. Київ
до: Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»,
с. Луб'янка, Бородянський район, Київська область
про витребування виконавчого документу.
За участю представників сторін :
від позивача: Хитрова Л.В., довіреність № 4674 від 07.10.2007р.;
від відповідача: Катрюк Ю.І., довіреність № 40 від 25.11.07р.
Обставини справи:
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2009р. порушено провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка» про витребування виконавчого документу та призначено розгляд справи на 18.03.2009р. о 14 год. 20 хв.
16.03.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області представником відповідача було подано клопотання про здійснення фіксації розгляду справи в судовому засіданні. Крім того, було подано клопотання, в якому представник відповідача просив суд повернути позовну заяву позивачу для усунення допущених порушень.
18.03.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області представником відповідача було подано клопотання про припинення провадження у справі, керуючись ст. 22, п.1-1, ч.1, ст. 80 ГПК України та клопотання про залучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 19.01.2009 року.
В судовому засіданні 18.03.2009р. представник відповідача подав відзив на позов та клопотання про зупинення провадження у справі.
Клопотання представника відповідача про здійснення фіксації розгляду справи судом задоволено.
Клопотання про залучення витребуваних ухвалою суду документів судом задоволено.
Щодо клопотання про повернення позивачеві позовної заяви для усунення недоліків, судом зазначене таке: питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею (ст. 61 ГПК України). Згідно ст. 63 ГПК України, Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; 3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; 4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; 5) порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; 6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; 7) виключено; 8) виключено; 9) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору; 10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Суддя повертає позовну заяву не пізніше п'яти днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
При прийнятті рішення щодо прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, підстав для повернення позовної заяви Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»про витребування виконавчого документу, порушень вимог норм процесу виявлено не було, провадження у справі було порушено ухвалою суду від 19.01.2009 року.
Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача щодо повернення позовної заяви позивачеві без розгляду, залишено судом без задоволення.
В судовому засіданні сторони надали пояснення щодо господарського спору, пояснення та заперечення щодо відзиву та клопотань, поданих відповідачем - клопотання про припинення провадження у справі та про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи яка, на думку відповідача, пов'язана з даною справою.
У зв'язку з необхідністю дослідження великої кількості поданих сторонами документів та клопотань, суд вирішив відкласти розгляд справи, а оголошення результатів розгляду вказаних вище клопотань (щодо припинення провадження у справі та зупинення провадження у справі) - перенести у наступне судове засідання.
З метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду справи суддею Лопатіним А.В. на ім'я заступника голови господарського суду Київської області Сухового В.Г. було подано заяву про продовження строку розгляду даної справи.
Ухвалою заступника голови господарського суду Київської області Сухового В.Г. від 18.03.2009р. заява судді Лопатіна А.В. визнана обґрунтованою, у зв'язку з чим ухвалено продовжити строком на один місяць розгляд справи №3/054-09 до 20.04.2009р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2009р. розгляд справи було відкладено на 09.04.2009р.
24.03.09р. до господарського суду Київської області від представника ПСП “Наталка” надійшло клопотання/зауваження до протоколу судового засідання від 18.03.09р. (вх.№3290 від 24.03.09р.).
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши вказане клопотання/зауваження звернув увагу ПСП “Наталка” на наступне:
Як свідчать матеріали справи, протокол судового засідання у справі №3/054-09 від 18.03.09р. було виготовлено та підписано 18.03.09р.
Відповідно до ч.4 ст.811 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право знайомитись з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу.
Як вбачається з дати, яка проставлена у верхньому лівому куті клопотання/зауваження до протоколу судового засідання від 18.03.09р. та відмітки на штампі господарського суду Київської області, вказане клопотання/зауваження було подане до господарського суду поза межами встановленого ч. 4 ст.811 ГПК України строку, тому розгляду, у відповідності до ч.2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституції України та ч.4 ст.811 ГПК України, не підлягає.
Отже, ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2009р. в розгляді клопотання/зауваження до протоколу судового засідання від 18.03.09р. (вх.№3290 від 24.03.09р.) поданого представником ПСП “Наталка” вімовлено, як такого, що подане з порушенням процесуальних строків.
08.04.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області надішли пояснення №36 від представника відповідача. На підставі обставин, викладених у поясненнях, представник ПСП «Наталка»просить відмовити ЗАТ КБ «ПриватБанк»у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 09.04.2009р. було розглянуто пояснення №36 від 08.04.2009р. Заслухавши пояснення представників сторін суд оголосив перерву в судовому засіданні до 17.04.2009р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,
встановив:
16.10.2003р. між ПриватБанком (далі -Позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Наталка»(далі - Відповідач) було укладено кредитний договір №415-корп-ср. Повернення кредиту ПСП «Наталка»забезпечило заставою майна, про що було укладено договір застави від 16.10.2003р.
ПСП «Наталка»не виконало свої зобов'язання по поверненні кредиту та сплати відсотків, у зв'язку з чим ПриватБанком, відповідно до ст. 20 ЗУ «Про заставу», було здійснено звернення стягнення на заставлене майно шляхом виконання виконавчого напису від 26.07.2004р.
За цим виконавчим написом Відділом державної виконавчої служби Бородянського району було порушено виконавче провадження.
26.11.2004р. власником ПСП «Наталка»Ю.І. Кондратюком було прийнято рішення про припинення ПСП «Наталка»шляхом його ліквідації, у зв'язку з досягненням мети діяльності вказаного ПСП.
У зв'язку з початком ліквідації підприємства, розпочатої власником ПСП, постановою державного виконавця від 27.12.2004р. на підставі п.7 ст. 37 та ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ було передано до ліквідаційної комісії, у зв'язку з чим 27.12.2004р виконавче провадження було закінчено.
02.12.2004р. Господарським судом Київської області щодо ПСП «Наталка»було порушено справу про банкрутство №249/2б-2004.
У справі про банкрутство №249/2б-2004 кредитні зобов'язання ПСП «Наталка»набули статус поточної заборгованості, у зв'язку з чим ПриватБанк з метою отримання поточної заборгованості звернув стягнення на предмет застави, про що на дублікаті договору застави приватним нотаріусом Мироник О.В. було здійснено виконавчий напис №166 від 16.01.2008р.
01.02.2008р. до відділу ДВС надійшла заява стягувача та виконавчий напис №166 від 16.01.2008р. про звернення стягнення на нежилу будівлю.
Державним виконавцем 01.02.2008р. відкрито виконавче провадження, про що було повідомлено сторін.
03.03.2008р. до відділу ДВС надійшло рішення про припинення ПСП «Наталка»шляхом його ліквідації від 26.11.2004р. та лист №2 від 27.02.2008р., про передачу виконавчих документів ліквідаційній комісії.
На підставі наданих документів, та керуючись ст. 37, 51, 65 ЗУ «Про виконавче провадження»18.03.2008р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копію якої разом із виконавчим документом було передано голові ліквідаційної комісії Дорощуку В.В.
Згідно наданих стагувачем до Головного управління юстиції у Київській області документів, виконавчою службою було встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 24.12.2004р. у справі №249/2б-2004 введено процедуру розпорядження майном.
На підставі наданих представником стягувача документів та відповідно до ст. 8, 37, 64 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавчою службою було прийнято рішення про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та відновлення виконавчого провадження у відповідності до ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про державну виконавчу службу» державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10)рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державну виконавчу службу», сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.
Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.
Сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом, оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами.
За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу, в рахунок повного або часткового погашення боргу, власне майно.
Сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну виконавчу службу» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:
1) визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;
6) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення;
7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом;
8) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконане, відповідно до пункту 8 частини першої цієї статті, під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.
Згідно ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Отже, суд дійшов висновку, що стягувач, як сторона виконавчого провадження, тобто Позивач по даній справі, згідно ЗУ «Про державну виконавчу службу»не наділений правом витребування у боржника виконавчих документів.
При цьому судом встановлено, що ліквідатор ПСП «Наталка»отримав оригінал договору застави від 16.10.2003р. із вчиненим на ньому виконавчим написом від 26.07.2004р. та дублікат договору застави від 16.10.2003р. із вчиненим на ньому виконавчим написом №166 від 16.01.2008р. на законних підствах.
У зв'язку з врученням виконавчого документу боржнику державним виконавцем відділу ДВС Бородянського РУЮ, а не представником Позивача, ЗАТ КБ «ПриватБанк»не має права витребовувати даний документ у Відповідача.
З огляду на викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд Київської області дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, і відповідно - останні задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Лопатін А.В