Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
Іменем України
20.03.2009
Справа №2-21/219-2009
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17;
до відповідача Козловського В'ячеслава Леонідовича, м. Саки, вул. Іванової, 10, кв. 65;
про розірвання договору та стягнення 11,00 грн.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач Домбровська Ю.В., головний спеціаліст, д/п № 158-Д від 30.12.2008 р.
Відповідач Лебедєва Н.М., представник, д/п б/н від 03.03.2009 р.
Сутність спору: Позивач - Фонд майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Козловського В'ячеслава Леонідовича, м. Саки, у якому просить розірвати договір купівлі-продажу від 26.04.2001 р., укладений між сторонами, стягнути з відповідача штраф у розмірі 11 грн., зобов'язати відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва - пансіонат на 500 місць, що знаходиться у м. Саки по вул. Морський - позивачу за актом приймання-передачі.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у засідання суду з'явився, позовні вимоги не визнає.
Сторони у засіданні суду у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України заявили клопотання про продовження строку розгляду справи.
У засіданні суду у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву з 19.03.2009 р. до 20.03.2009 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача, відповідача, суд, -
26 квітня 2001 р. між Фондом майна АР Крим та Козловським В.Л. було укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - пансіонату на 500 місць у м. саки, вул.. Морська.
25 червня 2001 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі.
Відповідно до пункту 5.1. укладеного між сторонами договору покупець повинен був завершити будівництво об'єкту до 2006 року.
16 листопада 2005 р. між Фондом майна АР Крим та Козловським В.Л. було підписано додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 26.04.2001 р., відповідно до пункту 1 угоди термін завершення будівництва було перенесено. З урахуванням зазначених змін покупець зобов'язався завершити будівництво до 30 березня 2008 р.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, рішенням Сакського міськрайонного суду від 14.03.2008 р. у справі № 2-1213/2008 було визнане за Козловським В'ячеславом Леонідовичем право власності на пансіонат, розташований в с. Прибережне вул.. Каламитська, 22, Сакського району, який складається з адміністративно-побутового корпусу - літер «А» загальною площею 1133,1 кв. м., контрольно-пропускного пункту - літер «Б» загальною площею 10 кв. м., трансформаторної підстанції - літер «ТП» загальною площею 68,1 кв. м. - в цілому. При цьому було встановлено, що в період 2006-2007 р. Козловський В.Л. добудував адміністративно-побутовий корпус, контрольно-пропускний пункт, а також побудував трансформаторну підстанцію на території земельної ділянки, яка передана йому в оренду. Крім того, Сакським міськрайонним судом встановлено, що Козловським В.Л. добудовано адміністративно-побутовий корпус, контрольно-пропускний пункт та побудовано трансформаторну підстанцію без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування, тобто будівництво є самовільним, та зазначено, що вказані обставини підтверджені технічним паспортом, який виготовлений спеціалістами КРП «БРТІ м. Євпаторія», і згідно з висновком будівельно-технічної експертизи № 31-0161 від 29.02.2008 р. адміністративно-побутовий корпус, контрольно-пропускний пункт, трансформаторна підстанція, розташовані за адресою: с. Прибережне, вул.. Каламитська, 22, відповідають вимогам ДБН, необхідних для прийняття вказаного нерухомого майна до експлуатації, та будь-яких перешкод для експлуатації експертизою не встановлено.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, допустимим доказом рішення суду щодо виконання умов договору.
Отже, акт перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 258 від 15.10.2008 р. складений після встановлення факту добудови та готовності введення до експлуатації спірного об'єкту, стосується подальших перебудов власником майна.
Стаття 599 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд не може вважати вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу від 26.04.2001 р., укладеного між сторонами, стягнення з відповідача штрафу у розмірі 11 грн., зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва - пансіонат на 500 місць, що знаходиться у м. Саки по вул. Морський - позивачу за актом приймання-передачі, обґрунтованими.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 23 березня 2009 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 599 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 77, 69, 49, 85, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Продовжити строк розгляду справи.
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.