ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 12/31
07.04.09
За позовом Приватного підприємства «Украинский продукт»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»
Про стягнення 17 436,35 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Лінчевська Я.В. - предст. (дов. б/н від 01.11.2008 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»про стягнення заборгованості у розмірі 17436,35 грн. (16 532,61 грн. -основний борг, 165,33 грн. -збитки від інфляції, 82,89 грн. -3% річних, 655,52 грн. - пені), що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 74/11 від 02.03.2007 р.
Ухвалою суду від 16.01.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/31 та призначено розгляд справи на 13.02.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про причини нез'явлення представника суд не повідомлено, вимоги ухвали суду від 16.01.2009 р. не виконано.
За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи Ухвалою від 13.02.2009 р. було відкладено на 11.03.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 11.03.2009 р. повторно не з'явився, про причини нез'явлення представника суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 16.01.2009 р. та 13.02.2009 р. не виконав, за таких обставин слухання справи було відкладено на 07.04.2009 р.
В судове засідання 07.04.2009 р. представник відповідача не з'явився та не надав витребуваних доказів.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 07.04.2009 р. оголошено повний текст рішення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 74/11 від 02.03.2007 р.
Договором визначено товар, що поставляється, умови поставки, порядок розрахунків та інші умови. Постачальником були здійснені поставки з дотриманням умов Договору. Претензій щодо товару, що постачається, не надходило.
Покупець здійснював прийом товару партіями, але оплату за отриманий товар у 30-ти денний строк з дня отримання товару, що передбачено п. 4.3. Договору не проводив.
Покупцем не перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок Постачальника за Товар, отриманий згідно наступних видаткових накладних: № 76746 від 17 липня 2008 р. на суму 337,86 грн.; № 66664 від 12 червня 2008 р. на суму 283,20 грн.; № 66563 від 12 червня 2008 р. на суму 1856,10 грн.; № 65219 від 07 червня 2008 р. на суму 980,04 грн.; № 65207 від 07 червня 2008 р. на суму 133,92 грн.; № 64145 від 04 червня 2008 р. на суму 1931,70 грн.; № 64138 від 04червня 2008 р. на суму 155,52 грн.; № 63180 від 31 травня 2008 р. на суму 117,60 грн.; № 63071від 31 травня 2008 р. на суму 1280,40 грн.; № 62180 від 28 травня 2008 р. на суму 177,12 грн.; №61979 від 28 травня 2008 р. на суму 1642,92 грн.; № 60910 від 23 травня 2008 р. на суму 457,92грн.; № 60843 від 23 травня 2008 р. на суму 3086,94 грн.; № 56086 від 06 травня 2008 р. на суму205,50 грн.; № 55325 від 02 травня 2008 р. на суму 712,68 грн.; № 55229 від 02 травня 2008 р. на суму 1673,64 грн.; № 54360 від 26 квітня 2008 р. на суму 2750,70 грн. (сплачена частково в частині 1251,15 грн.)
Таким чином, станом на 18 серпня 2008 року заборгованість за Договором становить 16 532,61 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, яка не погашена до теперішнього часу.
Крім того позивач просить: 165,33 грн. -збитки від інфляції, 82,89 грн. -3% річних, 655,52 грн. - пеня.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 16 532,61 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 9.7 договору визначено, що у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених договором позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 655,52 грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано, розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмір 655,52 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 82,89 грн., збитків від інфляції - 165,33 грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано, розрахунок відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 82,89 грн. та 165,33 грн. - збитків від інфляції підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 11, 527, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»(03186, м. Київ, Чоколовський бульвар, 6, ЄДРПОУ 24362305, р/р 26005001308968 в ЗАТ «ОТП -Банк) МФО 300528) на користь Приватного підприємства «Украинский продукт» (83080, м. Донецьк, вул. Дачна, 141, ЄДРПОУ 30998591, р/р 260069596773 у ДФ ПУМБ м. Донецька, МФО 335537) 16 532 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 61 коп. -основного боргу, 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 33 коп. -збитки від інфляції, 82 (вісімдесят дві) грн. 89 коп. -3% річних, 655 (шість сот п'ятдесят п'ять) грн. 52 - пеня., 174 (сто сімдесят чотири) грн. 36 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко