ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 15/23
10.03.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"
до Державного підприємства "Ресурспостач"
третя особа Державний комітет України з державного матеріального резерву
про визнання договору недійсним
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача -Різніченко І.А.
від відповідача -Михайленко Т.В.
від третьої особи -Дятловська І.В.
На розгляд господарського суду передані позовні Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" (далі - позивач) до Державного підприємства "Ресурспостач" (далі - відповідач), третя особа - Державний комітет України з державного матеріального резерву, про визнання недійсними з моменту укладення пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 4.3, 6.1, 6.2, 8.2 та Додатку № 1 Контракту № 1-300417 від 15.12.2006 в частині витрат продавця при адмініструванні (адмінвитрати) контракту на суму 1 501 200 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.11.2008 порушено провадження у справі №15/23.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2008 розгляд справи відкладено на 28.01.2009.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2009 продовжено строк розгляду спору у справі № 15/23, розгляд справи відкладено на 19.02.2009.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 розгляд справи відкладено на 10.03.2009.
У письмовому відзиві на позовну заяву, наданому представником відповідача у судовому засіданні 28.01.2009, відповідач проти позову заперечує та зазначає, що жодних порушень актів цивільного законодавства не було допущено при укладанні спірного контракту, позовні вимоги позивача відповідач вважає необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню.
У письмових поясненнях по справі, що надійшли через канцелярію Господарського суду м. Києва 10.03.2009, третя особа зазначає, що вимоги позивача необґрунтовані та не підтверджені нормами законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд
За результатами конкурсу на право закупівлі продукції, оформленого Протоколом засідання конкурсної комісії № 99/моб від 07.12.2006, між Державним підприємством "Ресурспостач" (далі - Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький абразивний комбінат" (далі - Покупець) 15.12.2006 укладено Контракт № 1-300417 (далі - Контракт) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах EXW «Франко-склад»(ІНКОТЕРМС-2000) продукцію з державного резерву в т.ч. мобілізаційного (далі - держрезерв), номенклатура якої визначена в Протоколі узгодження договірної вартості продукції (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пунктом 3.2 Контракту визначено, що Покупець, що приймає продукцію, перераховує Продавцю кошти.
Відповідно до пп. 3.2.1 Контракту загальна сума Контракту становить 26 521 200,00 грн., в тому числі ПДВ 4 420 200,00 грн.
Згідно з пп. 3.2.2 Контракту вартість продукції згідно цього Контракту становить 20 850 000,00 грн., крім того, ПДВ 4 170 000,00 грн., всього загальна сума оплати за продукцію становить 25 020 000,00 грн.
Відповідно до пп. 3.2.3 Контракту вартість витрат Продавця при адмініструванні Контракту (адмінвитрати) складає 1 251 000,00 грн., крім того, ПДВ 250 200,00 грн., загальна сума оплати Покупця на користь Продавця при адмініструванні Контракту становить 1 501 200,00 грн.
Розрахунки за продукцію, відповідно до п. 3.3. Контракту, здійснюються Покупцем наступним чином: протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Контракту Покупець здійснює оплату в розмірі 100% загальної суми за продукцію з врахуванням ПДВ та витрат на адміністрування, що обумовлені Протоколом узгодження договірної вартості реалізації продукції та витрат на адміністрування Контракту, в формі прямого банківського переказу. У разі ненадходження передоплати на р/р Продавця в зазначений термін, Продавець може розірвати Контракт в односторонньому порядку.
Розмір договірної вартості продукції з врахуванням витрат на адміністрування ДП "Ресурспостач" та ПДВ дійсний на протязі дії цього Контракту, з часу його підписання (п. 3.4 Контракту).
Пунктом 3.5 Контракту передбачено, що Покупець зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати укладання Контракту внести завдаток в якості забезпечення виконання Контракту, розмір якого становить 6% від загальної вартості продукції, в даному випадку 1 501 200,00 грн. У разі невнесення завдатку у визначений термін Продавець має право розірвати Контракт в односторонньому порядку.
При цьому, пунктом 3.6 Контракту встановлено, що при належному виконанні Покупцем своїх зобов'язань завдаток зараховується в суму останнього платежу. У разі неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань, в тому числі у разі несвоєчасної або неповної оплати, передбаченої п. 3.2 та п. 3.3 Контракту, завдаток не повертається.
Згідно з п. 4.3 Контракту Покупець отримує наряд на відпуск продукції за умови здійснення 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця, за виключенням витрат Продавця при адмініструванні Контракту, та використовується на оплату продукції.
Згідно з п. 6.1. Контракту у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань, в тому числі у разі несвоєчасної або неповної оплати одного з платежів, передбачених даним Контрактом, Покупець сплачує штраф у розмірі 20% від загальної суми вартості Контракту та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно з п. 6.2. Контракту з моменту порушення Покупцем строків виконання зобов'язань за цим Контрактом Продавець набуває права стягнення штрафних санкцій в судовому порядку.
Відповідно до п. 8.2. Контракту при належному виконанні Покупцем своїх зобов'язань, а саме 100% оплата згідно п. 3.3 Контракту, термін дії Контракту встановлюється до кінця терміну дії наряду на отримання матеріальних цінностей по цьому Контракту.
Протоколом узгодження договірної вартості реалізації продукції та витрат на адміністрування контракту (додаток № 1), який відповідно до п. 1.1 Контракту є невід'ємною його частиною (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи), передбачено, що загальна сума Контракту складає 26 521 200,00 грн. в тому числі ПДВ 4 420 200,00 грн. При цьому загальна сума Контракту складається з вартості продукції -25 020 000,00 грн., у тому числі ПДВ -4 170 000,00 грн., та витрат продавця при адмініструванні Контракту (адмінвитрати) -1 501 200,00 грн., у тому числі ПДВ -250 200,00 грн.
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання п. 3.5 Контракту позивач 18.12.2006 перерахував на рахунок відповідача завдаток у розмірі 1 501 200,00 грн. в якості забезпечення виконання Контракту, розмір якого становить 6% від загальної вартості продукції.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає наступне. Держкомрезерв України здійснює управління Державним підприємством "Ресурспостач", яке належить до сфери його управління. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 586 затверджено Перелік платних послуг, які видаються організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву. Послуга з адміністрування договору до зазначеного Переліку не входить. Державний класифікатор продукції та послуг ДК016-97, затверджений і введений в дію Наказом Держстандарту України від 30.12.1997 № 822 (чинний від 01.01.1999) не містить такого виду послуги як адміністрування договору. Відповідно до п. 1.4 затвердженого Державним комітетом України з державного матеріального резерву від 17.11.2003 за № 1051/8372 Порядку надання платних послуг організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву, від 17.10.2003 № 237 надання послуг здійснюється виключно за письмовими зверненнями юридичних та фізичних осіб, відповідно до п. 1.5 - розмір плати за надання послуг погоджується Держкомрезервом України за поданням організацій, а відповідно до п. 4.1 - кошти, отримані за надання платних послуг, надходять організації на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України. Всупереч п. 4.1 Порядку надання платних послуг організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву, позивач перерахував кошти у сумі 1 501 200,00 грн., у тому числі ПДВ -250 200,00 грн., на поточний рахунок Державного підприємства "Ресурспостач" з призначенням платежу -перерахування завдатку в якості забезпечення виконання Контракту № 1-300417 від 15.12.2006, розмір якого становить 6% від загальної вартості продукції, у тому числі ПДВ -250 200,00 грн. Таким чином, враховуючи викладене та керуючись ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також ст. 207 Господарського кодексу України, якою передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині, позивач просить визнати недійсними з моменту укладання пункти 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 4.3, 6.1, 6.2, 8.2 та Додаток № 1 до Контракту № 1-300417 від 15.12.2006, укладеного між Державним підприємством "Ресурспостач" та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький абразивний комбінат", в частині витрат продавця при адмініструванні (адмінвитрати) Контракту на суму 1 501 200,00 грн.
Відповідно до ч. 1. ст. 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв" № 51/97-ВР від 24.01.2007 державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (далі - система державного резерву).
Відповідно до ч. 2. ст. 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв" структура системи державного резерву і порядок управління державним резервом визначаються Кабінетом Міністрів України
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. п. 1 Порядку надання платних послуг організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву, який затверджено Наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву від 17.10.2003 № 237 (далі - Порядок), платні послуги надаються організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву (далі - організації) згідно з переліком, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 586.
Планування надходжень і використання коштів за надання платних послуг здійснюються відповідно до чинного законодавства.
Надання послуг здійснюється виключно за письмовими зверненнями юридичних та фізичних осіб.
Розмір плати за надання послуг погоджується Держкомрезервом України за поданням організацій.
Згідно з п. 4.1. Порядку кошти, отримані за надання платних послуг, надходять організації на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України.
Тож платні послуги, передбачені переліком, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 586, надаються саме організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву.
Відповідно до п. 1.1. Статуту Державного підприємства "Ресурспостач", затвердженого наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі -Статут) (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи), Державне підприємство "Ресурспостач" (далі -Підприємство) засноване на державній власності, створене згідно з наказом Комітету від 30.01.2006 № 23 і належить до сфери управління Державного комітету України з державного матеріального резерву.
Відповідно до п. 1.2. Статуту Власником (засновником) підприємства є держава, яка реалізує свої повноваження власника через уповноважений орган управління -Державний комітет України з державного матеріального резерву.
Пунктом 3.1. Статуту встановлено, що основною метою створення та діяльності Підприємства є одержання прибутку від господарської діяльності в інтересах держави в особі уповноваженого органу управління та Підприємства, а також досягнення інших економічних і соціальних результатів.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 97 "Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів" для державних підприємств встановлено код організаційно-правової форми -"140".
Також в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія листа Державного комітету України з державного матеріального резерву № 2/8346 від 25.12.2007, адресованого Господарському суду Запорізької області, в якому зазначено, що Державне підприємство "Ресурспостач" належить до сфери управління Державного комітету України з державного матеріального резерву.
Як вбачається з довідки АБ № 171937 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (належним чином засвідчена копія наявна у справі), Державне підприємство "Ресурспостач" має код організаційно-правової форми за КОПФГ -"140".
Відповідно ж до Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 97 "Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів" для державних організацій (установ, закладів) встановлено код організаційно-правової форми -"425".
Таким чином, з аналізу законодавства, а також враховуючи документи, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що Державне підприємство "Ресурспостач" є саме державним підприємством, яке створено з метою одержання прибутку, а тому на нього не поширюються положення Порядку надання платних послуг організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву.
Разом з тим, суд відзначає, що Переліком платних послуг, які надаються організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 586, не передбачено такої послуги як адміністрування договору.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач не входить до єдиної системи державного резерву, твердження позивача про те, що ним всупереч п. 4.1. Порядку кошти в сумі 1 501 200,00 грн., у тому числі ПДВ -250 200,00 грн., були перераховані на поточний рахунок Державного підприємства "Ресурспостач" з призначенням платежу -перерахування завдатку в якості забезпечення виконання Контракту № 1-300417 від 15.12.2006, розмір якого становить 6% від загальної вартості продукції, у тому числі ПДВ -250 200,00 грн., а також посилання позивача на п. 1.4. Порядку, яким передбачено, що надання послуг здійснюється виключно за письмовими зверненнями юридичних та фізичних осіб, та на п. 1.5. Порядку, відповідно до якого розмір плати за надання послуг погоджується Держкомрезервом України за поданням організацій, визнаються судом безпідставними, оскільки відносини між сторонами спірного Контракту положеннями зазначеного Порядку не регулюються.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що зміст пунктів Контракту та Додатку № 1 до Контракту, які позивач просить визнати недійсними з моменту укладання в частині витрат продавця при адмініструванні (адмінвитрати) Контракту на суму 1 501 200,00 грн., не суперечать положенням актів цивільного законодавства, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи позивача не знайшли підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Г. Хоменко