№ справа:0124/6813/12Головуючий суду першої інстанції:Леонов Андрій Анатолійович
№ провадження:11/190/972/13Доповідач суду апеляційної інстанції:
"03" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,
Суддів -Єлгазіної Л.П., Радіонова І.І.,
при секретарі за участю прокурора захисника засудженого ОСОБА_1 засудженихОСОБА_2 ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2013 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Учбове Білогірського району АР Крим, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, не працюючого, жонатого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
визнано винним та засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 3 років одного місяця позбавлення волі з позбавленням права на протязі трьох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності на строк три роки з конфіскацією усього особистого майна;
- за ч. 3 ст. 365 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права на протязі двох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності на два роки;
- за ч. 3 ст. 191 КК України - три роки обмеження волі з позбавленням права на протязі двох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності на два роки.
- Згідно ст..70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначене шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років одного місяця позбавлення волі з позбавленням права на протязі трьох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності з конфіскацією усього особистого майна.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Алупка АР Крим, громадянина України, росіянина, з вищою освітою, працюючого єгерем Ялтинського гірсько- лісового заповідника, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживаючого АДРЕСА_2
визнано винним та засуджено за ч.3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України до 7 років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права на протязі трьох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності з конфіскацією усього особистого майна;
- за ч. 2 ст.209 КК України - сім років позбавлення волі з позбавленням права на протязі трьох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності з конфіскацією грошових коштів, отриманих злочинним шляхом з конфіскацією усього особистого майна;
- за ч.4 ст.27 ч.2 ст.369 КК України - чотири роки позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна;
- за ч. 2 ст. 190 КК України - два роки позбавлення волі.
Згідно ст..70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначене шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права на протязі трьох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності з конфіскацією грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, та з конфіскацією усього особистого майна.
Стягнуто солідарно із засуджених на користь держави понесені судові витрати на проведення експертиз у розмірі 10 374,70 гривень.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Повернуто заставу у розмірі сто тисяч гривень заставодавцеві ОСОБА_6
Колегія суддів,
Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2013 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовою особою посадовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; за ч. 2 ст. 209 КК України, а саме за легалізацію (відмивання) доходів, отрмманих злочинним шляхом, вчинене у великих розмірах, тобто укладення угоди з майном, отриманим внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене у великих розмірах; за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України - підбурюванні до дачі хабара, вчинене повторно.
Викладене вчинене за наступних обставин.
Протягом 2003-2004р. товариство з обмеженою відповідальністю «Таяр» (ТОВ) виступало замовником оформлення проектної документації та будівництва котельні для обслуговування будівлі спального корпусу літ. «в» по АДРЕСА_3, що належить ТОВ «Таяр». У зв'язку з необхідністю оплати будівельних робіт ОСОБА_5., - директор ТОВ «Таяр» у кінці 2004р. звернувся до свого знайомого ОСОБА_7 з проханням знайти особу, у якої можно отримати позику в розмірі 12 000 доларів США. ОСОБА_7 погодився і запропонував свою схему позики коштів, згідно якої він бере у борг у ОСОБА_8, що діє за дорученням від імені свого батька - ОСОБА_9 грошову суму у розмірі 40 000доларів США на 1 рік з виплатою за користування позиченими грошима щомісячних відсотків у розмірі 1%. ОСОБА_5 у свою чергу, будучи директором ТОВ «Таяр» виступає майновим поручителем ОСОБА_7 При цьому поручительство оформлюється шляхом укладення відповідного договору з ОСОБА_8, а також договору іпотеки, предметом якого є будівля спального корпусу літ. «В» по АДРЕСА_3, що належить ТОВ «Таяр». З отриманих у позику від ОСОБА_8 грошових коштів, ОСОБА_7. передає 12 000 доларів США ОСОБА_5, а 28 000 доларів США, що залишились - використовує на свої потреби. По закінченню терміну договору позики ОСОБА_5 і ОСОБА_7. повертають борг ОСОБА_8 кожен у своїй частині.
Згідно п. 11 Статуту ТОВ «Таяр» органами управління є «Збори власників товариства» (засновники) та директор. До виключної компетенції «Зборів учасників товариства» (Збори) належить затвердження угод, контрактів, договорів та розмірів позик на суму більше, ніж 10% статутного фонду. Директор підприємства має право укладати договори на суму, що не перевищує 10% статутного фонду. Згідно ст. 9 Статуту ТОВ розмір статутного фонду становить 391 320 грн., тобто 10% від розміру статутного фонду становить 39 132грн.
Погодившись на запропоновану ОСОБА_7 схему позики коштів, ОСОБА_5 у січні 2005р. умисно, з метою надання в подальшому нотаріусу завідомо підробленого документа, звернувся до ОСОБА_8 з проханням скласти проект витягу з протоколу зборів учасників ТОВ «Таяр» від 21.01.2005р., згідно з яким йому делеговані повноваження щодо укладення з ОСОБА_8 договорів поруки та іпотеки. Після підготовки ОСОБА_8 проекту зазначеної виписки він у невстановленому слідством місці та час, достовірно знаючи про те, що виписка з протоколу зборів учасників ТОВ від 21.01.2005р. є завідомо підробленим документом, оскількі такі збори ніколи не проводились, а повноваження йому не делегувались, підписав зазначену виписку і проставив на ній відтиск круглої печатки ТОВ «Таяр», засвідчивши тим самим її справжність.
24 січня 2005р. між ОСОБА_7 (позичальник) і ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_9 (кредитор), укладено договір позики на суму 40 000 доларів США, що еквівалентно на момент укладення договору 212 168грн., із зобов'язанням сплати за користування позиковими коштами 1% на місяць від суми залишку заборгованості. Договором передбачено обов'язок боржника повернути борг в строк до 24.01.2006р., а в разі прострочення платежу обов'язок сплати неустойки у форми пені, що складає 0,15% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення платежу.
У цей же день, директор ТОВ «Таяр» ОСОБА_5, являючись посадовою особою, помилково розуміючи інтереси ТОВ, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, передбачених ст. 11 Статуту, без відома і узгодження зі Зборами учасників ТОВ, у невстановленому місці, уклав договір поруки з фізичною особою ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_9, згідно з яким ТОВ надало поручительство перед ОСОБА_9 за виконання ОСОБА_7 зазначеного договору позики.
Далі, того ж дня, директор ТОВ «Таяр» ОСОБА_5, продовжуючи діяти умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, передбачених ст. 11 Статуту, без відома та погодження зі Зборами учасників ТОВ, у невстановленому місці, уклав договір іпотеки з фізичною особою ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_9, згідно з яким ТОВ, виступаючи «іпотекодавцем-майновим поручителем» передало в іпотеку ОСОБА_9, будівлю спального корпусу літ. «в» по АДРЕСА_3, що належить ТОВ «Таяр». При оформленні угоди нотаріусом ОСОБА_5 надав завідомо підроблений документ - виписку з протоколу зборів учасників ТОВ від 21.01.2015р. Таким чином директор ТОВ «Таяр» ОСОБА_5 уклав договір на суму, що перевищує 10% від розміру статутного фонду - 212 168грн., чим перевищив межі наданих йому прав та повноважень. Після укладення договорів ОСОБА_7. свою частину боргу повернув ОСОБА_8, а ОСОБА_5 - у передбачені договором позики не погасив свою частину боргу перед ОСОБА_8 Тоді останній звернувся із заявою до приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10. за видачею виконавчого напису. На підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції (ВДВС ЯГУЮ) відкрив виконавче провадження по стягненню з ТОВ «Таяр» суми боргу в розмірі 63 668,80грн. зі сплатою неустойки у вигляді пені в розмірі 45 668,37грн., всього в сумі 109 337,17грн.
В кінці листопада-початку грудня 2006р. ОСОБА_5, гостро потребуючи грошових коштів, звернувся до свого знайомого ОСОБА_1 з проханням позичити гроші в розмірі 110 000грн. для погашення заборгованості перед ОСОБА_8, на що отримав згоду ОСОБА_1, який у грудні 2006р. спільно з ОСОБА_5 і невстановленою особою на ім'я ОСОБА_11 прибув до місця роботи ОСОБА_8 в офіс ТОВ «Правове агентство «Ренесанс», розташований за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Паркова, проїзд, 1/2б. ОСОБА_1, назвавшись представником засновників ТОВ «Таяр», уповноваженим вирішити питання щодо погашення заборгованості ОСОБА_5, створюючи в розмові ілюзію наявності у нього владних повноважень по відношенню до директора ТОВ «Таяр» ОСОБА_5., висловив свою згоду на виплату боргу.
Далі, 20.12.2006р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 в якості позики 110 000грн. із зобов'язанням повернення суми боргу 15.02.2007р.
22 грудня 2006р. ОСОБА_1, діючи від імені ТОВ «Таяр» в приміщенні робочого кабінету начальника ВДВС ЯГУЮ в присутності ОСОБА_5 виплатив ОСОБА_8 всю суму боргу в розмірі 109 400грн.
Після цього, у невстановлений день в період часу з 22 по 29 грудня 2006р. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 вчинити розкрадання майна ТОВ «Таврія», на що той погодився і вступив у злочинну змову з ОСОБА_1, який і розробив план вчинення злочину, згідно з яким ОСОБА_5 від імені ТОВ «Таяр» і ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, укладають фіктивний договір позики, згідно якого ТОВ «Таяр» нібито отримало від ОСОБА_1 в якості безвідсоткової позики 263 000грн., із зобов'язанням повернення боргу в строк до 01.02.2007р.
Далі, ОСОБА_5 від імені ТОВ «Таяр» і ОСОБА_1 в забезпечення договору позики укладають договір іпотеки, предметом якого є вказана будівля ТОВ «Таяр». Після цього ТОВ «Таяр» у встановлені фіктивним договором позики терміни, борг ОСОБА_1 не повертає і ОСОБА_5 від імені ТОВ укладає з ОСОБА_1 договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким ТОВ «Таяр» у зв'язку з несплатою боргу передає право власності на будівлю спального корпусу ТОВ ОСОБА_1. Після переходу права власності на будівлю до ОСОБА_1, останній продає його, а з виручених грошей виплачує ОСОБА_5 суму, еквівалентну 90 000доларам США.
Для приховування факту незаконності вказаних угод при нотаріальному оформленні договорів іпотеки та задоволенні вимог іпотеко держателя, ОСОБА_5 з ОСОБА_1 домовились виготовити підроблені протоколи зборів учасників ТОВ, якими ОСОБА_5 делегуються повноваження по укладенню договорів позики, іпотеки і задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому, ОСОБА_1 взяв на себе обов'язок виготовити протоколи і підробити в них відбитки печатки підприємства-засновника ТОВ «Таяр» - відкритого акціонерного товариства виробничо-сервісної фірми «Автодизель-сервіс», а також підпис директора зазначеного підприємства.
Так, діючи за розробленим планом злочинних дій, ОСОБА_1, у невстановлений слідством день в період з 22 по 29 грудня 2006р., перебуваючи у приміщенні будівлі спального корпусу ТОВ «Таяр», умисно, діючи з корисливих мотивів з метою заволодіння правом власності на будівлю спального корпусу ТОВ, надав директору ОСОБА_5 для підписання фіктивний договір позики від 21.12.2006р., згідно з яким ОСОБА_1 нібито передав ТОВ «Таяр» в якості безвідсоткової позики 263 000грн. із зобов'язанням повернути борг в строк до 01.02.2007р.
Одночасно з договором ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 для підписання фіктивну квитанцію ТОВ «Таяр» до прибуткового касового ордеру № 17 без дати про прийняття підприємством від ОСОБА_1 263 000грн.
ОСОБА_5, будучи посадовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою заволодіння спільно з ОСОБА_1 правом власності на будівлю спального корпусу ТОВ «Таяр», явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. 11 Статуту, без відома і погодження із Зборами учасників ТОВ, підписав зазначені договір та квитанцію, проставив на них відбитки печатки ТОВ «Таяр», засвідчивши тим самим їх справжність. Фактично 263 000 грн. в ТОВ «Таяр» від ОСОБА_1 не надійшли.
В період часу з 22 по 29 грудня 2006р. ОСОБА_1, діючи умисно з метою приховання при нотаріальному оформленню факту незаконного договору іпотеки, замовив юристу ОСОБА_12 виготовлення підробленого протоколу зборів учасників товариства від 18.12.2006р. та виписки з нього, яким ОСОБА_5 делеговані повноваження щодо укладення договорів позики та іпотеки.
Після цього, у невстановлені день і час в період з 22 по 29 грудня 2006р., перебуваючи у приймальні робочого кабінету ОСОБА_12.., за адресою: АДРЕСА_6, достовірно знаючи про те, що виписка з протоколу зборів учасників ТОВ «Таяр» від 18.12.2006р. є завідомо підробленим документом, ОСОБА_1, використовуючи підроблені печатку ВАТ «Автодизель-сервіс» і факсиміле генерального директора зазначеного підприємства ОСОБА_13, проставив відтиск підроблених печатки і факсиміле на зазначеному свідомо помилковому протоколі, тим самим засвідчивши його достовірність. Після цього, перебуваючи у тому ж приміщенні, надав ОСОБА_5 для підписання та проставляння печатки ТОВ «Таяр» зазначені протокол і виписку з нього. ОСОБА_5 у свою чергу, достовірно знаючи про фальшивість наданих документів, умисно, діючи за заздалегідь обумовленим з ОСОБА_1 планом підписав зазначені протокол та виписки з нього і поставив печатку ТОВ «Таяр», засвідчивши їх справжінсть.
29 грудня 2006р. ОСОБА_5, будучи посадовою особою ТОВ «Таяр», продовжуючи діяти умисно, з корисливих мотивів, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, передбачених ст. 11 Статуту, без відома і згоди Зборів учасників ТОВ, перебуваючи у робочому кабінеті приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10, по АДРЕСА_4, уклав з ОСОБА_1 договір іпотеки, згідно якого ТОВ передало ОСОБА_1 (іпотекодержатель) в іпотеку будівлю Спального корпусу літ. «В», розташованого у АДРЕСА_3 .
При нотаріальному оформленні договору іпотеки ОСОБА_5 надав приватному нотаріусу Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10. підроблені протокол від 18.12.2006р. та виписку з нього.
В строк до 1 лютого 2007р., як це пердбачено фіктивним договором позики від 21.12.2006р., директор ТОВ «Таяр» ОСОБА_5, діючи згідно розробленого ОСОБА_1 плану злочинних дій, борг перед ОСОБА_1 не погасив.
У січні 2007р. ОСОБА_1, продовжуючи діяти умисно, з метою приховування при нотаріальному оформленні факту незаконності договору про задоволення вимог іпотекодержателя, замовив юристу ОСОБА_12 виготовлення підробленого протоколу зборів учасників товариства ТОВ «Таяр» від 02.02.2007р., яким ОСОБА_5 делеговані повноваження по укладенню договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Після цього, у невстановлені час та місце у січні 2007р.
ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що протокол зборів учасників ТОВ «Таяр» від 02.02.2007р. є завідомо підробленими документами, оскільки таке зібрання ніколи не проводилось і повноваження ОСОБА_5 не делегувались, використовуючи підроблену печатку ВАТ ПБФ «Автодизель-сервіс» проставив відтиск цієї печатки на зазначеному завідомо підробленому протоколі, а невстановлена особа підробила підпис генерального директора підприємства ОСОБА_13, тим самим засвідчивши справжність протоколу. Далі, в кінці січня 2007р. ОСОБА_1 прибув на роботу до ОСОБА_5 в приміщення будівлі спального корпусу літ. «В» по АДРЕСА_3, де ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 на підпис цей протокол з засвідченням його печаткою ТОВ «Таяр». ОСОБА_5, достовірно знаючи про фальшивість наданого документа, умисно, діючи за заздалегідь обумовленим з ОСОБА_1 планом, підписав вказаний протокол і поставив на ньому печатку ТОВ «Таяр», засвідчивши тим самим його достовірність.
15 лютого 2007р. ОСОБА_5, будучи посадовою особою Тов «Таяр», продовжуючи діяти умисно згідно розробленого плану, з корисливих мотивів, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, встановлених ст. 11 Статуту, без відома та погодження зі Зборами учасників ТОВ, перебуваючи у робочому кабінеті приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10 по АДРЕСА_4, уклав з ОСОБА_1 договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого ТОВ «Таяр» у зв'язку з порушенням умов фіктивного договору позики від 21.12.2006р. та умов іпотечного договору від 29.12.2006р. передало іпотекодержателю ОСОБА_1 в рахунок виконання зобов'язання за договором позики право власності на предмет іпотеки-будівлю корпусу літ. «В» по АДРЕСА_3, загальною вартістю 2 668 473 грн. При нотаріальному оформленні договору про задоволення вимог іпотеко держателя, ОСОБА_5 надав приватному нотаріусу Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10 підроблений протокол Зборів учасників ТОВ «Таяр» від 02.02.2007р.
Таким чином, ОСОБА_5. і ОСОБА_1 реалізували спільний план злочинних дій і заволоділи правом власності на будівлю спального корпусу ТОВ «Таяр» за адресою: АДРЕСА_3 загальною вартістю 2 668 473грн.
Крім цього, на початку серпня 2007р. ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою, ввівши ОСОБА_5 в оману, переконав того у необхідності придбання та передачі в якості хабара комп'ютерної техніки прокурору АРК ОСОБА_14, нібито за яку їм сприятимуть у приховуванні факту незаконного заволодіння будівлею спального корпусу ТОВ «Таяр». ОСОБА_5, будучи введеним в оману, погодився з ОСОБА_1, а 08 серпня 2007р., перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, шляхом зловживання службовим становищем з корисливих мотивів, підписав платіжне доручення № 104 та оплатив з розрахункового рахунку ТОВ «Таяр» приватному підприємцю ОСОБА_15 комп'ютерну техніку на загальну суму 8400грн., яку потім передав ОСОБА_1, а той у свою чергу присвоїв її. Злочинними діями ОСОБА_5 товариству «Таяр» завдано матеріальних збитків у розмірі 8400грн.
Після цього, в період часу з 8 по 15 серпня 2007р.ОСОБА_1, продовжуючи діяти шляхом обману та зловживання довірою, переконав ОСОБА_5 в необхідності придбання та повторної передачі в якості хабара- рідкокристалічного телевізора СОНІ КДЛ-20С2030 прокурору АРК ОСОБА_14 за сприяння їм у приховуванні факту незаконного заволодіння будівлею спального корпусу ТОВ «Таяр».
ОСОБА_5, довірившись ОСОБА_1 погодився, і 15 серпня 2007р., зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, оплатив з розрахункового рахунку товариства платіжним дорученням № 196 магазину «Фокстрот-Ялта» цей телевізор у загальній сумі 4 175грн., який передав ОСОБА_1, а той у свою чергу присвоїв його собі, спричинивши товариству матеріальний збиток на вказану суму.
Заволодівши в результаті розкрадання будівлею спального корпусу ТОВ «Таяр» вартістю 2 668 473грн., ОСОБА_1 , 20 лютого 2008р., перебуваючи в робочому кабінеті приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_16 в б. АДРЕСА_5, діючи умисно, легалізував отримане злочинним шляхом майно - будівлю спального корпусу ТОВ «Таяр», уклавши з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Софія-Крим» договір купівлі-продажу будівлі спального корпусу, згідно з яким ОСОБА_1 продав, а ТОВ «Компанія Софія-Крим» придбало за ціною 753 200грн. будівлю спального корпусу літ. «В» по АДРЕСА_3.
В апеляції захисник ОСОБА_17 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить скасувати вирок, виправдати ОСОБА_1, мотивуючи свої доводи тим, що досудове розслідування та судовий розгляд проведені однобічно та неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, істотно порушений кримінально-процесуальний закон, неправильно застосований кримінальний закон, призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.
Висновки суду не підтверджені достатніми доказами, не допитані усі свідки, справу розглянуто з обвинувальним нахилом, не враховано судом при призначенні покарання наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, що позбавить його можливості брати участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та доповненні до неї просив скасувати вирок суду, постановити новий, яким виправдати його, мотивуючи свої доводи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні докази його вини, справу розглянуто однобічно, неповно та необ'єктивно, не дана оцінка його показанням, суд помилково обґрунтував вирок на непослідовних показаннях ОСОБА_5, який його обмовив. Заперечує таку кваліфікуючу ознаку, як попередню змову.
Засудженим ОСОБА_5 та прокурором вирок в апеляційному порядку не оскаржений.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_4., які просили задовольнити апеляції, засудженого ОСОБА_5, який заперечував проти апеляцій, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій ОСОБА_1. та його захисника, вирок суду просив залишити без зміни, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженим, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст..367 КПК України ( в ред..1960 року ) підставами для скасування або зміни вироку чи постанови в апеляційному суді є однобічність або неповнота дізнання, досудового або судового слідства;
- невідповідність висновків суду , викладених у вироку ( постанові ) фактичним обставинам справи;
- істотне порушення кримінально - процесуального закону;
- неправильне застосування кримінального закону;
- невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого
На думку судової колегії, судом першої інстанції справу розглянуто в повному обсязі, дана об'єктивна оцінка сукупності доказів.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами засудженого ОСОБА_1. про відсутність його винуватості у скоєні інкримінованих злочинів виходячи з наступного .
Так з вироку вбачається, що в якості доказів винуватості суд першої інстанції взяв до уваги показання співучасника злочину ОСОБА_5, який повністю визнав свою вину та показав у судовому засіданні, що дійсно обіймав посаду директора ТОВ «Таяр» з вересня 1999 р. по березень 2009р. У власності даного товариства перебувала будівля по АДРЕСА_3, яке вони здавали в оренду.
У 2003-2004р. у засновників товариства виникли фінансові труднощі, у зв'язку з чим ОСОБА_5 звернувся за грошима до ОСОБА_7, який познайомив його з ОСОБА_8 останній позичив йому гроші, за які він зміг збудувати котельню. Угоду оформили іпотекою, про що він не повідомляв засновників. Всі гроші, отримані в борг він поклав на розрахунковий рахунок ТОВ «Таяр» та витратив на будівництво котельні. Потім у зв'язку із боргом, за заявою ОСОБА_8 був зроблений виконавчий напис нотаріуса, на будівлю ТОВ «Таяр» накладено арешт та відкрите виконавче провадження. Засновникам він не дзвонив, оскільки гроші брав в борг без їх відома шляхом укладання договору іпотеки. Оскільки він порушив умови Статуту товариства, то він намагався знайти гроші, щоб погасити борг перед ОСОБА_8 Про свої проблеми він повідомив ОСОБА_1, якому показав усі документи, що стосувались угоди з ОСОБА_8 ОСОБА_1 після цього повідомив, що з цього приводу йому необхідно поговорити з якимись людьми, після чого подзвонив та повідомив, що є позитивна відповідь. Тоді, ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_1 договір позики на суму 110 000грн. Після цього, вони разом пішли до ВДВС Я МУЮ, де ОСОБА_1 погасив борг перед ОСОБА_8 Останній написав заяву про те, що претензії у нього відсутні. Арешт з будівлі був знятий, а борг за іпотечним договором погашений. Потім ОСОБА_1 сказав йому, що необхідно якимось чином вирішувати питання боргу, оскільки гроші він взяв у людей і запропонував йому виписати фіктивний приходний касовий ордер на 263 000грн., про те, що ТОВ «Таяр» отримало ці гроші. Були складені фіктивні протоколи зборів ТОВ «Таяр» про те, що засновники дали повноваження ОСОБА_5 на укладення договорів. Хто виготовляв ці документи йому не відомо. Цим питанням займався ОСОБА_1. ОСОБА_1 запросив його з печаткою до юриста ОСОБА_12, де ОСОБА_1 вийшов до нього з документами, на яких просив поставити печатку ТОВ, підпис засновника ОСОБА_13 там вже стояв. Розмов про те, що ОСОБА_5 передасть ці документи засновникам на підписи поїздом не велося. Тоді, між ОСОБА_1 та ТОВ «Таяр» в його особі, було укладено договір іпотеки, в якому було зазначено, що борг необхідно повернути ОСОБА_1 до 01.02.2007р. Все це було зроблено у грудні 2006р., документи вони підробляли разом з ОСОБА_1. Особисто він (ОСОБА_5) ставив печатки на протоколах. ОСОБА_1 казав, що про їх дії не стане нікому відомо. Будівлю ОСОБА_1 переоформив на себе, але ОСОБА_5 від імені ТОВ «Таяр» продовжував її використовувати. У лютому 2008р. ОСОБА_1 продав будівлю, навіть не повідомивши про це його. Після цього, приїхав представник ТОВ «Софія-Крим» та показав йому договір купівлі-продажу будівлі по АДРЕСА_3. Розмов з ОСОБА_1 щодо продажу будівлі у них не було. ОСОБА_1 лише розповідав, що знайде інвесторів для ремонту споруди. Після того, як йому стало відомо про продаж будівлі він почав дзвонити ОСОБА_1, який не відповідав на дзвінки, а потім повідомив, що все нормально, оскільки ОСОБА_18 повністю з ним розрахувалась. На його питання про винагороду, ОСОБА_1 сказав, що ОСОБА_18 ще не повністю розрахувалась з ним. Крім цього, ОСОБА_1 йому повідомив, що необхідно придбати комп 'ютер і телевізор та передати їх прокурору АРК, аби той прикрив їх злочинні дії. ОСОБА_5 придбав ці речі, а ОСОБА_1 забрав їх собі. Як з'ясувалось пізніше, ці речі ОСОБА_1 забрав собі. На даний час будівля повернута ТОВ «Таяр», претензій до нього з боку засновників не має. У скоєному щиро розкаюється.
Ці показання ОСОБА_5 підтверджуються іншими доказами по справі у своїй сукупності та відтворюють повну та об,активну картину скоєних злочинів.
Згідно показань свідка ОСОБА_19 у судовому засіданні, з 2005р. по 2009р. вона працювала бухгалтером у ТОВ «Таяр» неофіційно, допомагала вести бухгалтерію. Товариство займалося тим, що сдавало в оренду номера. На балансі підприємства перебувала будівля у два чи три поверхи та котельня. Гроші на розрахунковий рахунок не поступали. Останні роки у ТОВ були одні збитки. Прибуток був тільки у літній період. Про те, що будівля продана вона не знала, документів їй на підтвердження цього не давали. ОСОБА_1 нікли не бачила.
Показаннями свідка ОСОБА_10, даними у судовому засіданні підтверджується, що вона будучи нотаріусом у м. Ялті з 1997р. дійсно оформила ряд угод з нерухомістю ТОВ «Таяр» на підставі документів, які їх надавали вона і оформляла нотаріальні дії. ОСОБА_5 з ОСОБА_1 приходили до неї двічі. Про їх злочинні наміри та дії їй не відомо.
Данні обставини вказують на сумісні дії обох засуджених, які бажали заволодіти чужим майном.
Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показала, що вона є директором ТОВ «Софія-Крим», від імені якого вона купувала у ОСОБА_1 приміщення по АДРЕСА_3. Дану угоду вони укладали у нотаріуса. Згідно наданих документів, ОСОБА_1 був власником даного приміщення. Гроші на придбання приміщення ТОВ «Софія-Крим» брало в кредит у банку. Сума угоди склала 750 000грн. ОСОБА_5 вона не бачила. Після оформлення договору купівлі-продажу, ще рік ОСОБА_1 не пускав їх до приміщення. Тільки після рішення суду вона зайшла до нього. Про те, що приміщення незаконним шляхом вибуло з володіння ТОВ «Таяр» вона не знала.
Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні підтвердив факт продажу комп'ютера, за безготівкоий рахунок, який потім був переданий ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні підтвердив, що його рідний брат ОСОБА_5 незаконно продав будівлю. В той час брат звертався до нього, просив дати гроші в борг. Що вказує на те. що ОСОБА_5 умисно , сумісно з ОСОБА_1 заволдів майном ТОВ « Таяр « , відчуживши його на користь ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показав, що у нього з ТОВ «Таяр» були договірні відносини. Їхня туристична фірма заповнювала пансіонат ТОВ «Таяр» туристами. Потім ОСОБА_5 представив ОСОБА_1 новим власником будівлі.
Показаннями свідка ОСОБА_23 у судовому засіданні підтверджується, що ОСОБА_5 попросив його допомогти вибрати комп'ютер для високопоставленої особи, для чого вони разом поїхали на вул. Васильєва м. Ялти, де він допоміг ОСОБА_5 його вибрати.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що є адвокатом, кілька років тому, точну дату не пам'ятає до нього звернувся знайомий та попросив гроші в борг. Сказав, що ТОВ «Таяр» готовий передати в іпотеку спальний корпус. Вони оформили договір займу та іпотеки, за яким ТОВ «Таяр» дав в іпотеку спальний корпус. Договір уклали на один рік. Після спливу строку договору, ОСОБА_5 заборгував 12 000 доларів США, у зв'язку з чим нотаріус зробив виконавчий напис. Після цього, до нього прийшли ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1, які сплатили суму боргу та штрафні санкції. Розрахунок проводився у приміщенні ВДВС. ОСОБА_1 представили як представника засновників ТОВ «Таяр». Що свідчить про наявність сумісного умислу засуджених, які у подальшому заволоділи майном ТОВ «Таяр».
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що працює юристом. Наприкінці 2006р. до нього звернувся ОСОБА_1 та розповів, що його товаришу потрібні гроші у борг та спитав, яким чином можливо убезпечити себе в цьому випадку. ОСОБА_12 пояснив, що необхідно оформити договір застави. Тоді ОСОБА_1 приніс йому необхідні документи, договір оренди, іпотеки, які були укладені з ОСОБА_8 ОСОБА_5 повинен був повернути гроші ОСОБА_8, а спальний корпус повинен був перейти ОСОБА_1 ОСОБА_12 підготував договір займу. Після цього, усі разом поїхали до нотаріуса ОСОБА_10. Наданий підготовлений ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 протокол зборів засновників ТОВ «Таяр» нотаріусу не підійшов.
Тоді він (ОСОБА_12) склав його в правильному варіанті на прохання ОСОБА_1 з ОСОБА_5, який він віддав на підпис ОСОБА_1, однак хто саме його підписав він не знає. Відбувалося це 25-26 грудня 2006р. Після цього уклали угоду, більше з ними він не спілкувався. Через 8-9 місяців ОСОБА_1 реалізував майно, з ОСОБА_5 останній був в добрих відносинах. На його погляд, головним серед них був ОСОБА_1, який і оплатив його юридичні послуги. Про те, що засновники ТОВ «Таяр» не давали своєї згоди на продаж майна, йому не відомо.
Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні показав, що є одним із засновників ТОВ «Таяр». Основними засновниками є росіяни. У 2008р.-2009р., він точно не пам'ятає, йому стало відомо, що директор ОСОБА_5 без відома засновників, не маючи повноважень продав будівлю, що належала товариству, по АДРЕСА_3. Після того, як йому стало про це відомо, він зателефонував компаньйонам у Росію та повідомив про це. Після цього відкрито провадження по кримінальній справі, а майно повернуто ТОВ «Таяр».
Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показала, що працювала ріелтором та допомагала у продажі будинку по АДРЕСА_3. ОСОБА_1 як власник будівлі не розрахувався з ними та не оплатив посередницькі послуги.
Свідок ОСОБА_13 на досудовому слідстві показав, що його родина є власниками біля 80% акцій ВАТ ПСФ «Автодизель-сервіс». В 90-х роках їх підприємство придбало будівлю спального корпусу за адресою: АДРЕСА_3. У 2002р. підприємство створило ТОВ «Таяр» у статутний фонд якого внесло вказано будівлю. Другим засновником був ОСОБА_24., а директором - ОСОБА_5., повноваження якого були обмежені укладанням угод на суму не більше 10% від розміру статутного фонду. У березні 2009р. йому зателефонував Запорожець і розповів, що його не пустили до приміщення ТОВ «Таяр» та показали документи про те, що дане приміщення куплене ТОВ «Софія-Крим». Тоді, було встановлено, що ОСОБА_5 самостійно без їх згоди продав будівлю. При цьому встановлено, що протоколи загальних зборів ТОВ «Таяр», на якому начебто вирішувалось питання продажу будівлі, були підробленими. На вказані дії свого дозволу він ОСОБА_5 не давав у будь-якій, навіть письмовій формі (т. 8 а.с. 1-5).
Свідок ОСОБА_7. на досудовому слідстві показав, що наприкінці 2004р. до нього звернувся його знайомий ОСОБА_5 з проханням допомогти знайти людей, у яких можно позичити грошові кошти на розвиток підприємства. ОСОБА_7 познайомив його з ОСОБА_8, який готовий був дати в борг 40 000 доларів США, 28 000 доларів США з яких він взяв собі, а 12 000 доларів США взяв ОСОБА_5. ОСОБА_7 свій борг виплатив ОСОБА_8 наприкінці весни 2006р. На його питання чи віддав ОСОБА_5 гроші ОСОБА_8, той відповів, що віддав.
Свідок ОСОБА_26 на досудовому слідстві показала, що є ріелтором агентства нерухомості. Приблизно на початку 2007р. до нього звернувся ОСОБА_1 з проханням допомогти продати будівлю спального корпусу по АДРЕСА_3. Як він пояснив, ця будівля належить йому за договором іпотеки. Показував документи на право власності на цю будівлю. Вони між собою домовились, що ОСОБА_1 заплатить відсоток за посередницькі послуги. Тоді він (ОСОБА_26) через своїх знайомих ріелторів знайшов покупця на цю будівлю - ОСОБА_18, яку він познайомив з ОСОБА_1, вони разом дивилися будівлю та документи на неї. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_1 продав будівлю ОСОБА_18. Однак, коли він звернувся до ОСОБА_1 з приводу відсотків за свою роботу, той відповів, що будівлю він не продавав, а пізніше сказав, що її купили інші люди. Коли він розповів ОСОБА_1, що бачив у ОСОБА_18 документи, ОСОБА_1 зізнався, що він продав будівлю саме їй і сказав, що вона йому не доплатила гроші, а тому він не може розрахуватись з агентством нерухомості.
Свідок ОСОБА_27 на досудовому слідстві показала, що являється директором агентства нерухомості. Зимою 2008р. вона підшукувала для ОСОБА_18 готель. Хтось з ріелторів запропонував будівлю по АДРЕСА_3. Так вона познайомилась з ОСОБА_1, який не оплатив посередницькі послуги, а коли вона поцікавилась з якої причини, то він сказав, що він і сам не отримав усіх коштів від ОСОБА_18.
Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_5 приходив до нього та питав, де можна взяти гроші у борг, щоб розрахуватись за кредит.
Судова колегія вважає, достовірними, послідовними та логічними показання свідків, які судом першої інстанції обгрунтовано покладені в основу вироку, в якості доказів. Підстав сумніватись в їх достовірності не вбачається. Крім того, усі допитані свідки як на стадії досудового розслідування, та при судовому розгляді попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Крім показань свідків, вина ОСОБА_1 підтверджується даними письмових доказів, які містяться у матеріалах кримінальної справи, а саме:
- заяві Генерального директора ВАТ «Автодизель-сервіс» № 117 від 17.03.2009р. на ім'я начальника ДПІ у м. Ялта, де останній повідомляє про факт протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 15-16),
- явкою з повинною ОСОБА_5 від 24.04.2009р., у якій він повідомляє, коли, де і за яких обставин, він разом з ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розкрадання майна ТОВ «Таяр» (т. 1 а.с. 20-25),
- згідно змісту заяви генерального директора ВАТ «Автодизель-сервіс» № 194 від 16.04.2009р. на ім'я начальника ДПІ у м. Ялта, останній повідомляю про факт порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 30),
- довідкою Ялтинського БТІ № 983 від 14.04.2009р., домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстровано за ТОВ «Компанія Софія-Крим» на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2008р. (т. 1 а.с. 196),
- розширеним витягом з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ТОВ «Софія-Крим» (т. 1 а.с. 252),
- копією документів про державну реєстрацію ТОВ «Таяр» (т. 2 а.с. 1-3),
- - копією рішення Ялтинської міської ради 3 5 від 31.10.2002р. про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації (т. 2 а.с. 4),
- Копією угоди від 10.04.2003р. між Фондом комунальної власності Ялтинської міської ради та ВАТ ВСФ «Автодизель-сервіс» (т. 2 а.с. 5),
- Копією приватизаційного платіжного доручення № 64 від 19.06.2003р., згідно якого ВАТ ВСФ «Автодизель-сервіс» було сплачено 99 430грн. на користь місцевого бюджету м. Ялти (т. 2 а.с. 6),
- Копією акта приймання-передачі майна від 19.06.2003р. (т. 2 а.с. 7),
- Копією договору купівлі-продажу від 19.06.2003р. між Фондом комунальної власності лтинської міської ради та ВАТ ВСФ «Автодизельсервіс» (т. 2 а.с. 8-13),
- Протоколом зборів засновників ТОВ «Таяр» № 1 від 15.03.2002р. про призначення директором ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 21-23),
- Актами внесення майна до статутного фонду ТОВ «Таяр» від 19.03.2002р. (т. 2 а.с. 24-25),
- Протоколом зборів засновників ТОВ «Таяр» № 01 від 14.07.2008р. (т. 2 а.с. 40),
- Статутом ТОВ «Таяр» від 15.03.2002р. (т. 2 а.с. 54-67),
- Довідками про рух коштів на рахунках ТОВ «Таяр» (т. 3 а.с. 29-146),
- Платіжним дорученням № 104 від 08.08.2007р.,
- Рахунком-фактурою ПП ОСОБА_15 № ВИ-000715 від 07.08.2007р.,
- Видатковою накладною №фя-2264 від 16.08.2007р.,
- Актом приймання-передачі товару від 16.08.2007р.,
- Рахунком-фактурою ДП «Фокстрот-Ялта» № ФЯ-3482 від 15.08.2007р. на LCDtv20-21 SONY KDL-20S2030
- Договором займу від 19.12.2005р., укладеним між ОСОБА_29. та ОСОБА_5,
- Договором поруки від 24.01.2005р., укладеного між ОСОБА_9 від імені якого діє ОСОБА_8 та ТОВ «Таяр» в особі ОСОБА_5,
- договором займу від 24.01.2005р., укладений між ОСОБА_9, від імені якого по довіреності діє ОСОБА_8 та ОСОБА_7,
- -нотаріально засвідченою копією договору іпотеки від 24.01.2005р. з додатком: витягом з державного реєстру правочинів від 24.01.2005р., витягом з державного реєстру іпотек від 24.01.2005р., витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.01.2005р., витягом про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек від 27.12.2006р. іпотечного договору р.№ 44 від 24.01.2005р., витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.12.2006р. іпотечного договру р.№ 44 від 24.01.2005р.,
- Договором поруки від 24.01.2005р., укладеного між ОСОБА_8, який діє від імені ОСОБА_9 та ТОВ «Таяр» в особі ОСОБА_5,
- Договором іпотеки від 24.01.2005р. з додатками,
- Постановою старшого державного виконавця ВДВС ЯМУЮ ОСОБА_30 від 02.11.2006р. про закінчення виконавчого провадження,
- Копією свідоцтва про право власності ТОВ «Таяр» на нерухоме майно-будівлю спального корпусу літ. «В» по АДРЕСА_3,
- Звітом про експертну оцінку вартості майна - спального корпусу на території санаторія «Куйбишева», розташованого за адресою: АДРЕСА_3,
- Договором займу від 26.02.2008р., укладеного між ОСОБА_18. та ОСОБА_1,
- Розпискою ОСОБА_31 про отримання від ОСОБА_1 650 000грн.,
- Договором займу від 15.01.2007р., укладеного між ОСОБА_31 та ОСОБА_1,
- Випискою з протоколу зборів учасників ТОВ «Таяр» від 21.01.2005р.,
- Розпискою ОСОБА_8 від 22.12.2006р.,
- Копією договору купівлі-продажу будівлі спального корпусу № 107 від 20.02.2008р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія Софія-Крим» в особі директора ОСОБА_18,
- Копією витягу з Державного реєстру правочинів № 5468311 від 20.02.2008р. (т. 7 а.с. 220),
- Копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17812350 від 20.02.2008р. (т. 7 а.с. 221),
- Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 17, згідно якої ОСОБА_1 було передано ТОВ «Таяр» 263 000 грн. (т. 8 а.с. 205.),
- Договором позики між ТОВ «Таяр» та ОСОБА_1 від 21.12.2012р. (т. 8 а.с. 206-207).
-
Речовими доказами, вилученими за місцем проживання ОСОБА_1 в ході обшуку, а саме: жидкокристалічний телевізор СОНі КДЛ-20С2030, з гарантійною книжкою до нього, монітор Самсунг, клавіатура та маніпулятор «миша», принтер «Епсон», блок безперебійного живлення, аудіосистема, системний блок комп'ютера з вбудованим обладнанням (т. 4 а.с. 307).
Висновком ескперта № 1654 від 16.07.2009р., встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5, розташовані у протоколі № 6 від 18.12.2006р. у графі «секретарь», в 2-х виписках з проткоолу в графі «директор ООО «Таяр», в протоколі № 8 від 02.02.2007р. в графі «секретарь», у виписці з нього у графі «секретарь собрания», у договорі поруки від 24.01.2005р. у графі «директор», у договорі іпотеки від 24.01.2005р. у графі «іпотекодатель», у договорі займу від 21.12.2006р. у графі «заемщик», у 2-х квитанціях до прибутково-касового ордеру б/д над графою «Главній бухгалтер» та під рукописним написом «Кассовий апарат отсутствует», у 3-х договорах іпотеки від 29.12.2006р. у графі «директор ООО «Таяр», у договорі про задоволення вимог іпотекоутримувача від 15.02.2007р. у графі «подписи» виконані ОСОБА_5 Підпис від імені ОСОБА_13, у протоколі № 8 від 02.02.2007р. у графі «председатель собрания» виконаний, вірогідно не ОСОБА_13, а іншою особою (т. 7 а.с. 10-11).
Висновком експерта № 1655 від 27.07.2009р. з таблицями зображень № 1-6, згідно якого:1. печатка «Автодизель-сервіс», надана на дослідження, виготовлена фотополімерним способом. Даний спосіб виготовлення кліше застосовується при виготовленні справжніх печаток і штампів. 2. Відбиток печатки: «Автодизель-сервис» в документах: «протокол від 18.12.2006р.», «протокол от 02.02.07» нанесені рельєфним (и) кліше, виготовленим (и) фотополімерним способом. 3. Досліджуваний відбиток печатки: «Автодизель-сервис» в документі: «протокол от 18.12.06» нанесений одним цільним рельєфним кліше (печатної форми); досліджуваний відбиток печатки: «Аатодизель-сервис» в документі «протокол от 02.02.07» нанесений одним цільним рельєфним кліше (печатної форми). 4. Відбитки печатки: «Автодизель-сервис» в документах «протокол от 18.12.06» та «протокол от 02.02.07» нанесені не печаткою «Автодизель-сервис», наданою на дослідження. 5. Відбиток печатки «Автодизель-сервис» в документах: «протокол от 18.12.06» та «протокол от 02.02.07» нанесені не печатками «Автодизель-сервис» (основною круглою печаткою, яка діяла до 06.06.07, основною круглою печаткою, яка діє з 06.06.07 по теперешній час; круглою печаткою № 2), відбитки яких надані для дослідження в якості експериментальних зразків. 6. Відбитки печатки «Автодизель-сервис» в документах: «протокол от 18.12.06» та «протокол от 02.02.07» нанесені однією печаткою (т. 7 а.с. 32-40).
Висновком експерта № 9042 від 10.06.2009р. з додатками встановлено, що дійсна ринкова вартість будівлі спального корпусу літ. «В», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 станом на 15.02.2007р. складала 2 668 473 грн. (т. 7 а.с. 49-89).
Таким чином суд першої інстанції , проаналізував всі докази по справі в їх сукупності і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1
- за ч.3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України , оскільки він вчинив умисні дії; що виразилися в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовою особою посадовим становищем, скоєного за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
- за 2 ст.190 КК України оскільки він вчинив умисні дії; що виразилися в шахрайстві , вчиненому повторно, тобто заволодіння майном чужим майном шляхом обману та зловживання довірою;
- за ч.2 ст.209 КК України оскільки він вчинив умисні дії; що виразилися в легалізації ( відмиванні ) доходів, отриманих злочинним шляхом, скоєних у великих розмірах, тобто укладання угоди з майном, отриманим внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації ( відмиванню ) доходів , скоєне у великих розмірах;
-
- за ч.4 ст.27 , ч.2 ст.369 КК України оскільки він вчинив умисні дії; що виразилися в
підбурюванні до дачі хабара, скоєне повторно.
Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам ст..323 КПК України, в основу вироку покладені достовірні докази, досліджені в судовому засіданні, що грунтуються на повному , всебічному та об,єктивному розгляді справи.
Проте, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції не в повній мірі врахував дані про особу засудженого, а саме його вік, стан здоров.я, позитивну поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи, склад сім,ї та наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, його матеріальний стан, що на думку колегії є пом,якшуючими обставинами.
Крім того, колегія суддів в якості обставин, які пом,якшують покарання ОСОБА_1 визнає вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин, неправомірну поведінку співучасника ОСОБА_5., повне відшкодування шкоди , наявність на утриманні трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, та ІНФОРМАЦІЯ_5.
Колегія суддів також бере до уваги і ту обставину, що хоча засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні і не визнав своєї вини у скоєних злочинах, проте фактично правдиво розповідав про всі епізоди інкримінованих йому протиправних діянь зі своєї точки зору, яка відповідає фактичним обставинам справи.
Наявність даних пом,якшуючих покарання обставини , на думку колегії суддів згідно з вимогами ст..69 КК України є підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті цього Закону.
Згідно з вимогами ст.. ..69 КК України за наявності декількох обставин , що пом.якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд умотивувавши своє рішення, може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті цього Закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне вирок Ялтинського міського суду АРК від 25.03.2013року змінити в частині призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання, і призначити покарання із застосуванням положень ст.. 69 КК України
Підлягають також задоволенню доводи апелянта в частині розподілу судових витрат, оскільки при ухваленні вироку судом першої інстанції були порушені вимоги ст..93 КПК України. Колегія суддів вважає, що судові витрати слід стягнути в рівних частинах, враховуючи ступінь вини кожного та майновий стан.
Керуючись ст. ст. 362, 365-368, 373 КПК України в ред..1960 року, п.15 Розділу ХІ « Перехідні положення КПК України в редакції 13.04.2012 року, колегія суддів, -
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_17 в його інтересах задовольнити частково.
Вирок Ялтинського міського суду АРК від 25.03.2013року змінити.
Призначити ОСОБА_1 покарання :
за ч.3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст..69 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права на протязі трьох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності з конфіскацією усього особистого майна;
- за ч. 2 ст.209 КК України із застосуванням ст..69 КК України -два роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права на протязі трьох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності з конфіскацією грошових коштів, отриманих злочинним шляхом з конфіскацією усього особистого майна;
-
- за ч.4 ст.27 ч.2 ст.369 КК України із застосуванням ст..69 КК України два роки позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна;
- за ч. 2 ст. 190 КК України - один рік позбавлення волі.
Згідно ст..70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_1 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , - три роки позбавлення волі з позбавленням права на протязі трьох років займати посади, пов,язані з виконанням організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності з конфіскацією грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, та з конфіскацією усього особистого майна.
В строк покарання засудженому ОСОБА_1 враховувати перебування під вартою з 16.10.2009 року по 25.11.2011 року ( два роки 1 місяць 9 днів ) та з 25.03.2013 року по 03.12.2013 року ( 8 місяців 8 днів )
Всього - 2 роки 10 місяців 4 дня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 5 187 гривень ( п,ять тисяч сто вісімдесят сім гривень ) 35 коійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у розмірі 5 187 гривень ( п,ять тисяч сто вісімдесят сім гривень ) 35 копійок.
В решті вирок Ялтинського міського суду АРК від 25.03.2013року залишити без зміни.
Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Радіонов І.І.