Справа № 115/6721/13-к
Провадження №1-кп/115/490/2013
"04" грудня 2013 р. м.Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Глухової Є.М.,
при секретарі - Плешановій О.В.,
за участю прокурора - Мірошкіної В.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013130350003321 за обвинуваченням:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Колоски Сакського району, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, маючого неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого по АДРЕСА_2, судимого:
- 17 червня 2013 року Роздольненським районним судом АР Крим за ст. 185 ч.1 КК України на 100 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України,
ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Роздольненського районного суду АР Крим від 17 червня 2013 року за ст. 185 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт, будучи ознайомленим 23 серпня 2013 року з умовами і порядком відбування покарання і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч.2 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, ознайомившись 2 вересня 2013 року і 1 жовтня 2013 року під підпис з графіками відбування громадських робіт на вересень і жовтень 2013 року, у період з 3 вересня по 6 вересня 2013 року, з 9 вересня по 13 вересня 2013 року, з 16 вересня по 20 вересня 2013 року, з 23 вересня по 27 вересня 2013 року, 30 вересня 2013 року, з 8 жовтня по 11 жовтня 2013 року, з 14 жовтня по 18 жовтня 2013 року, з 21 жовтня по 25 жовтня 2013 року, 28 жовтня 2013 року, без поважних причин не з'явився до Ромашкінської сільської ради Сакського району і не вийшов на громадські роботи, тобто умисно ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт.
Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, визнав у повному обсязі, і пояснив, що був засуджений вироком суду за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, був поставлений на облік до кримінально-виконавчої інспекції і йому роз'яснено порядок і умови відбування призначеного вироком суду покарання у Ромашкінській сільській раді, де було розроблено графіки відбування громадських робіт, з яким його ознайомили, але відпрацювавши чотири дні у серпні 2013 року, не відпрацьовував громадські роботи з 1 по 4 жовтня 2013 року згідно з графіком через погані погодні умови, проте в інші дні у вказаний в обвинуваченні період часу у вересні і жовтні 2013 року громадські роботи не відпрацьовував, не маючи будь-яких поважних причин. Також пояснив, що його неодноразово попереджали про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, на амбулаторному і стаціонарному лікуванні весь цей час не знаходився. У вчиненому розкаявся.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії підлягають кваліфікації за ст. 389 ч.2 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, враховуючи обставину, яка обтяжує покарання, якою відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не працює, вчинив злочин у період невідбутого покарання, за місцем проживання характеризується негативно, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання, яке підлягає реальному виконанню.
Разом з тим, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини і щире каяття у вчиненому, а також враховуючи дані про особу ОСОБА_1, який має неповнолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, а також враховуючи фактичне відбуття частини призначеного вироком покарання у виді громадських робіт, суд вважає, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 і запобігання вчиненню нових злочинів є покарання у виді арешту, тобто більш м'який вид покарання, передбачений ст. 389 ч.2 КК України, і вважає за можливе призначити таке покарання значно нижче максимальної межі, встановленій для цього виду покарання санкцією зазначеного кримінального закону.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив цей злочин після постановлення відносно нього вироку і до повного відбуття покарання, остаточне покарання має бути призначено на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків з урахуванням вимог ст. 72 ч.1 п. 4 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є раніше судимою особою, йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення у період невідбутого покарання за попереднім вироком, яке пов'язано саме з ухиленням від відбування призначеного вироком покарання, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, підлягає задоволенню відповідно до вимог ст.ст. 177, 183 КПК України з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення до набрання вироком законної сили і його виконання.
Керуючись ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, і призначити йому покарання за ст. 389 ч.2 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Роздольненського районного суду АР Крим від 17 червня 2013 року і остаточне покарання з урахуванням вимог ст. 72 КК України призначити ОСОБА_1 у виді 3 (трьох) місяців 5 (п'яти) днів арешту.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити, обравши запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши під варту у залі суду з подальшим триманням у СІ № 15 м. Сімферополя.
Строк відбування покарання рахувати з 4 грудня 2013 року, тобто з моменту взяття під варту.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй копії вироку, до Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд АР Крим.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Глухова Є.М