Справа № 123/8385/13-к
Провадження №1-кп/123/373/2013
06.12.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого-судді Козленка В.В.,
при секретарі Шастун А.І.,
за участю прокурора Щепанського О.В. -,
адвоката ОСОБА_1,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5,-
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, урод-
женця м. Сімферополя, гр-на України, який має середню освіту, не од-
руженого, офіційно не працюючого, раніше судимого: 12.05 2007 р.
Київським районним судом м. Сімферополя за ч.3 ст. 289 КК України до
5 років позбавлення волі, 31 травня 2007 р. Залізничним районним судом
м. Сімферополя за ч.1 ст. 185 КК України на підставі ч.4 ст. 70 КК Укра-
їни до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбав-
лення волі 25.09. 2012 р. по відбуттю строку покарання, 02 квітня
2013 р. Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст. 185 КК
України до 1 року обмеження волі і звільненого від вудбування
покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на строк
1 рік, проживаючого в АДРЕСА_2 ,-
у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.ч.2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_6, маючи не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 185 КК України, відкрито викрав чуже майно, тобто скоїв грабіж.
Він же, будучи засудженим 02 квітня 2013 р. Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі і звільненим від вудбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на строк 1 рік, в період іспитового строку повторно скоїв крадіжки чужого майна, у тому числі крадіжку, поєднані з проникненням у житло, а також заволодів чужим майном шляхом обману, тобто скоїв шахрайство.
Вказані злочини обвинувачений ОСОБА_6 скоїв при наступних обставинах:
09 березня 2013 р. приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_6, знаходячись на вул. Нижньогоспітальній в м. Сімферополі, побачив раніше йому не знайомого ОСОБА_7, який пересувався на велосипеді. Коли ОСОБА_7 зупинився і поставив велосипед на підніжку та відійшов від велосипеда, ОСОБА_6, реалізовуючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що за його діями спостерігає ОСОБА_7, відкрито викрав вказаний велосипед, що належить ОСОБА_7, марки «Формула-1» білого кольору, вартістю 2500 грн. Після ОСОБА_6 на вказаному велосипеді з місця скоєння злочину зник і розпорядився ним на свій розсуд.
Він же, 22 липня 2013 р. у період часу з 08 год. 30 хв. до 17 год.30 хв., знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_2, реалізуючи умисел на крадіжку чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав майно, що належить його матері ОСОБА_2, а саме: чотири комплекти постільної білизни вартістю 200 грн. кожна, на загальну суму 800 грн. Вказаним викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на свій розсуд.
Він же, 12 серпня 2013 р. о 18.00 год., знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_2, реалізуючи умисел на крадіжку чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав майно, що належить його матері ОСОБА_2, а саме: золотий ланцюжок вагою 30 г. вартістю13000 грн. і золоте кільце вартістю 3000 грн., а всього на суму 16000 грн. Вказаним викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на свій розсуд.
Він же, 28 серпня 2013 р. приблизно об 11.00 год. за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 зустрів раніше йому не знайомого ОСОБА_4 Реалізуючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману під приводом зателефонувати попросив у ОСОБА_4 належний йому мобільний телефон марки «LG-P700» вартістю 1500 грн. ОСОБА_4, будучи введеним в оману відносно дійсних намірів ОСОБА_6, довіряючи ОСОБА_6 передав останньому вказаний мобільний телефон з сім- картою оператора мобільного зв'язку, що не представляє для ОСОБА_4 матеріальної цінності. Заволодівши вказаним мобільним телефоном, ОСОБА_6 з місця скоєння злочину втік і мобільним телефоном розпорядився на свій розсуд.
Він же, 03 вересня 2013 р. о 17.00 год., знаходячись в домоволодінні АДРЕСА_2, реалізуючи умисел на крадіжку чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відкривши вікно, проник у веранду вказаного будинку, звідки таємно викрав телевізор «Тошиба» вартістю 1200 грн., що належить його матері ОСОБА_2, і розпорядився ним на свій розсуд.
Він же, 06 вересня 2013 р. о 15.00 год., знаходячись в домоволодінні АДРЕСА_2, реалізуючи умисел на крадіжку чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відкривши вікно, проник до кухні вказаного будинку, звідки таємно викрав майно, що належить його матері ОСОБА_2, а саме: електричний чайник «Філіпс» вартістю 600 грн. і кухонний комбайн вартістю 1200 грн., а всього на загальну суму 1800 грн. Вказаним викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на свій розсуд.
Він же, знаходячись в період часу з 23.00 год. 13 вересня 2013 р. до 10.00 год. 14 вересня 2013 р. в квартирі АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_3, реалізуючи умисел на крадіжку чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон марки «Самсунг-Корбі» вартістю 500 грн., мобільний телефон «Самсунг GT 3230» вартістю 400 грн. наручний годинник з шкіряним ремінцем вартістю 200 грн., а всього на загальну суму1100 гр. З вказаним викраденим майном ОСОБА_6 з місця скоєння злочину втік і розпорядився ним на свій розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину свою у скоєнні вказаних злочинів визнав повністю, у скоєному щиро покаявся і по обставинам їх скоєння дав показання відповідно до вищевикладеного.
Суд, з урахуванням думки учасників процесу, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, а також за ч.2 ст. 185 , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, скоєна повторно, і за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, одні з яких відносяться до тяжких злочинів, а інші до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше був судимий, характеризується задовільно, обставини, які пом'якшують його покарання, до яких суд відносить визнання ним своєї вини, щире каяття у скоєному
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, суд в його діях не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_6, будучи засудженим 02 квітня 2013 р. Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі і звільненого від вудбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на строк 1 рік, одні із злочинів скоїв в період іспитового строку, а тому остаточне покарання йому повинно бути призначене на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків.
Суд вважає необхідним задовольнити цивільні позови потерпілих
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. ч. 2 ст. 186, ч ч.2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі ;
- за 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання
менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 21 грудня 2011 р. остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з 16 вересня 2013 р.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередню: тримання під вартою.
Цивільні позови потерпілих задовольнити.
Речові докази по справі залишити за належністю у потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Вирок набирає законної сили протягом 30 днів, якщо він не оскаржується в апеляційному порядку.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів через Київський районний суд м. Сімферополя до Апеляційного суду АР Крим з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Суддя Козленко В. В.