Справа № 115/6592/13-ц
Провадження № 2/115/2301/2013
Іменем України
"03" грудня 2013 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Щербіни Д.С.,
при секретарі Аттаровій А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб при Сакському МВ ГУ МВС України в АР Крим, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач - колишній чоловік позивача, зареєстрований за зазначеною адресою, але не проживає у квартирі з 1998 року без поважних причин. Керуючись положеннями ст. 107 Житлового кодексу Української РСР просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування вказаними приміщенням зі скасування реєстрації місця проживання у спірній квартирі.
В судове засіданні позивачка не з'явилася, представник позивачки надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач на судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання явку свого представника не забезпечив, причини неявки не повідомив.
Враховуючи неявку сторін, відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони як подружжя вселилися у квартиру АДРЕСА_1 на підставі ордеру, виданому 10 вересня 1994 року у відповідності з рішенням виконавчого комітету від 21 липня 1994 року за № 19.
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але фактично не проживає в цій квартирі з 1998 року, що підтверджується актами від 26.03.2001р., від 08.11.2013р. та від 11.11.2013р., складеними з жителями с. Ромашкіне, та затвердженими Ромашкінською сільською радою Сакського району АР Крим.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 107 Житлового кодексу Української РСР у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду, наприклад, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою тощо. Виходячи зі змісту зазначеної норми права, поняття «зняття з реєстрації» нерозривно пов'язане з поняттям «житлові права» (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше).
Тобто, зняття з реєстрації особи можливо за письмовим зверненням заінтересованої особи до органу Державної міграційної служби України на підставі рішення суду про житлові права особи, які регулюються нормами житлового і цивільного законодавства, а відтак вказана вимога заявлена передчасно.
Враховуючи, що відповідач фактично не проживає у АДРЕСА_1 та добровільно не знімається з реєстрації, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить поштове повідомлення, суд знаходить підстави для задоволення позову у частині визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 72, 107 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 208, 209, 212 - 215, 224 - 228 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Сакським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Щербіна Д. С.