ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 45/176
21.10.08
За позовом Підприємства "НБС КО"
До Відкритого акціонерного товариства "Телевізійний завод "Славутич"
Про стягнення 13 850 152,80 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача Коліденко С.О., Брін С.О.
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Підприємства "НБС КО" до Відкритого акціонерного товариства "Телевізійний завод "Славутич" про стягнення збитків в сумі 13 850 152,80 грн.
Ухвалою від 30.05.2008р. судом (суддя Балац С.В.) було року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.
Розгляд справи неодноразово відкладався, в судових засіданнях оголошувались перерви.
Ухвалою від 23.07.08р. суд (суддя Балац С.В.) відклав розгляд справи на 11.08.08р. та зобов'язав відповідача надати суду нові письмові докази.
Розпорядженням від 07.08.08р. Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з закінченням повноважень судді Балаца С.В., справу передано на розгляд судді Домнічевій І.О.
Ухвалою від 12.08.08р. суддя Домнічева І.О. прийняла справу до свого провадження.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач в судові засідання, після передачі справи на розгляд судді Домнічевій І.О., не з'являвся.
За клопотанням відповідача від 17.09.08р. судом було відкладено розгляд справи.
Про поважні причини неявки в інші судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилаються, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
26.01.2004 р. року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення № 4/А.
В зв'язку з закінченням терміну дії, вищезазначеного договору, 22 січня 2007 року між тими ж сторонами було укладено інший договір оренди за № 04/А нежилих приміщень, відповідно до якого Відповідач передав, а Позивач прийняв у строкове платне користування виробниче приміщення в корпусі №103/А, загальною площею 505,8 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, строком на 3 (три) роки.
Термін оренди за згодою сторін було встановлено з 01 лютого 2007 року і до 01 лютого 2010 року.
Відповідач своїми листами, вих. № 714/737 від 03.12.2007р., вих. № 714/822 від 24.12.2007р. та вих. № 714/11 від 15.01.2008р. повідомив Позивача про відмову від укладеного договору оренди.
Надалі, Відповідач повідомив листом про те, що в період часу з 20 грудня 2007 року з 8 год. 30 хв. По 21 грудня 2007 року до 17 год. 00 хв. в орендованому приміщенні буде призупинено постачання електричної енергії.
Таким чином, Відповідач своїми діями створив Позивачу перешкоди вільного доступу до орендованого приміщення і останній фактично був позбавлений можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, а саме продукцією та матеріальними цінностями, які знаходились в орендованому приміщенні.
Не погоджуючись з такими діями Відповідача, Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2008 року, порушено провадження у справі № 32/67 за позовом Підприємства "НБС КО" до ВАТ «Телевізійний завод «Славутич»про усунення перешкод у користування орендованим майном.
08.02.2008 року Ухвалою Господарського суду м. Києва, по зазначеній справі, було вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонено відповідачу - Відкритому акціонерному товариству «Телевізійний завод «Славутич»та будь-яким іншим особам чинити перешкоди у користуванні позивачем - Підприємством «НБС КО»орендованим приміщенням, та у вільному доступі позивача - Підприємства «НБС КО», його працівників та відвідувачів до орендованих приміщень.
Після примусового виконання зазначеної ухвали, Позивач отримав змогу потрапити до орендованих ним приміщень та вільно користуватись ними.
Отримавши змогу вільного доступу до орендованого приміщення та його огляду, Позивачем було прийнято рішення про проведення відповідної інвентаризації всього належного йому майна, яке утримувалось в зазначених орендованих приміщеннях.
Проведеною Позивачем інвентаризацією матеріальних цінностей за період з 20 грудня 2007 року по 09 лютого 2008 року, була виявлена нестача продукції на загальну суму 13 850 152,80 грн., а саме: горіхи (фісташки), одержаних за актами приймання-передавання № 1 від 05.11.2007 року та № 2 від 03.12.2007 року відповідно до умов договору комісії № 86115-07 від 01.10.2007 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комітет СПОУ», пластин ППС, одержаних за актом приймання-передавання продукції № 1 від 17.12.2007 року відповідно до умов договору № 24/13-01- ПЛ про надання агентських послуг від 14.12.2007 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Флай»та коврів.
Також в матеріалах справи міститься Акт Відповідача від 21.12.07р. огляду орендованих раніше за договором Позивачем приміщень, де описано виявлене в приміщеннях майно.
До матеріалів справи залучено лист ВАТ «Телевізійний завод «Славутич»від 15.01.2008 року за № 714/12 про те, що останній несе великі витрати по зберіганню та охороні, вилученого ним майна і, яке знаходилось саме в орендованому Позивачем приміщенні.
Тобто, представники адміністрації ВАТ «Телевізійний завод «Славутич»без відома та дозволу Позивача зайшли до орендованих ним приміщень та вилучили з них матеріальні цінності, які належали Підприємству «НБС Ко», про що Відповідачем було складено відповідний акт.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що через протиправні дії Відповідача, Позивач зазнав значних збитків на суму зниклого в його відсутність майна, вартість якого становить 13 850 152,80 грн.; Відповідачем не надано суду доказів на спростування фактів, викладених в позові, а також Відповідачем не надано доказів сплати Позивачу завданих йому збитків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає правомірними вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми збитків, що полягає у вартості втраченого майна.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Телевізійний завод «Славутич»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; код ЄДРПОУ 24371637) на користь Підприємства «НБС КО»(01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34; код ЄДРПОУ 24588707) 13 850 152 (тринадцять мільйонів вісімсот п'ятдесят тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 80 коп. збитків, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.О.Домнічева
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення -28.10.2008р.